Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.06.2019 року у справі №814/2325/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2019 року

Київ

справа №814/2325/14

адміністративне провадження №К/9901/8219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 (суддя - Мороз А.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді: Яковлев Ю.В., Вербицька Н.В.) у справі № 814/2325/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Нафта» (далі - ТОВ «Нік-Нафта») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:

визнати неправомірними дії Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Жовтнева ОДПІ), які полягають у внесенні до автоматичної інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматичної інформаційної системи «Податковий блок» даних акту від 14.07.2014 № 474/14-20-22-31-38350414 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Стандарт-Буд-Пласт Плюс» за липень 2013 року, ТОВ «Ерідан Сістем» за лютий 2014 року, ПП «Бергер Продакшн» та ПП «Трансмаркет-Юг» за березень 2014 року;

зобов`язати відповідача вилучити з автоматичної інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматичної інформаційної системи «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту перевірки ТОВ «Нік-Нафта».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що зміна контролюючим органом в електронних базах даних показників та податкових зобов`язань ТОВ «Нік-Нафта» на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення порушує права та інтереси останнього.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Жовтнева ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки певні висновки щодо виявлених підприємством порушень вимог чинного законодавства; оспорювані дії контролюючого органу є лише збиранням податкової інформації з подальшим її відображенням в інформаційних базах. Зазначені дії не впливають на права та інтереси позивача, не створюють для нього додаткових обов`язків та не визначають його правову поведінку.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Нік-Нафта» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Попередніми судовими інстанціями з`ясовано, що Жовтневою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нік-Нафта» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Стандарт-Буд-Пласт Плюс» за липень 2013 року, ТОВ «Ерідан Сістем» за лютий 2014 року, ПП «Бергер Продакшн» та ПП «Трансмаркет-Юг» за березень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14.07.2014 № 474/14-20-22-31-38350413, в якому відображено висновок про порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за липень 2013 року, лютий 2014 року, березень 2014 року на загальну суму 234115 грн. та заниження зобов`язань по податку на додану вартість на цю суму за вказаний період.

За її наслідками податкові повідомлення-рішення Жовтневою ОДПІ не прийнято, проте відповідачем до електронної інтегрованої автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» внесено коригування бази даних податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що підтверджується роздруківкою з вказаної бази.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого контролюючим органом коригування, слід враховувати правовий висновок Верховного Суду України, висловлений, зокрема, в постановах: від 15.12.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; від 02.12.2015 у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії; від 04.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, згідно з яким інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались ТОВ «Нік-Нафта» шляхом звернення з відповідною позовною вимогою), підстави для виключення з автоматизованої інформаційної системи «Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі акта, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015 скасувати.

Прийняти у справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду