Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.09.2020 року у справі №520/4999/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа №520/4999/2020

адміністративне провадження №К/9901/22718/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 520/4999/2020

за позовом Комунального підприємства "Ритуал" Харківської міської ради

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Русанової В. Б., суддів: Перцової Т. С., Жигилія С. П. ), -

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2020 року Комунальне підприємство "Ритуал" Харківської міської ради (далі - позивач, КП "Ритуал", підприємство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці), в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці в Харківській області про накладання штрафу від 28 лютого 2020 року № ХК8312/1441/АВ/П/ТД- ФС.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року позов задоволено. Скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 28 лютого 2020 року № ХК8312/1441/АВ/П/ТД- ФС.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу Другого апеляційного адміністративного суду: оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 22 316,18 грн.

5. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу відповідача повернуто скаржнику.

6. Так, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, Другий апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що апелянт у строк встановлений в ухвалі від 14 липня 2020 року недоліки апеляційної скарги не усунув.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.07 вересня 2020 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Харківській області, у якій відповідач просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що з урахуванням положення п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, які діяли на час подання апеляційної скарги та обмежень, які були запровадженні на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) в Україні у зв'язку з карантином, ГУ Держпраці У Харківській області усунуло недоліки апеляційної скарги в строки, передбачені ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2020 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9.07 вересня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху, оскільки скаржником не було надано документа про сплату судового збору. Судом надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення цих недоліків шляхом надання вказаних доказів.

11. На виконання вимог ухвали суду від 22 вересня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху, скаржник надав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду документ про сплату судового збору.

12. Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09 грудня 2020 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

15. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

16. Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 298 КАС України.

17. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини 5 якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

18. Згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч. 1 ст. 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

19. У зв'язку з несплатою відповідачем судового збору, суд апеляційної інстанції відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу відповідача залишив без руху та надав строк для усунення вказаного недоліку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Також суд роз'яснив особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

20. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, яка в силу положень ч. 2 ст. 298 КАС України підлягає застосуванню до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

21. Тобто, апеляційна скарга повертається з підстав, передбачених ч. 2 ст. 298 КАС України, при настанні двох взаємопов'язаних умов: 1) не усунення недоліків, на які вказав суд; 2) закінчення встановленого судом строку.

22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 у справі № 826/16166/18.

23. Так, як убачається з матеріалів справи, а саме згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 6106413109110 копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав 28 липня 2020 року.

24. Другий апеляційний адміністративний суд, виходячи з положень ч. 2 ст. 298 КАС України, 12 серпня 2020 року постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги у зв'язку з тим, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

25. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на наступне.

26. Пунктом 9 Глави XIX Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року", який набрав чинності 2 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

27. "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

28. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

29. Отже строки, визначені статтею 169 КАС України, зокрема й "строк усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху" продовжені ~law31~ на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

30. В подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

31. Пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ~law33~ встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до, зокрема, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності ~law34~. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених ~law35~.

32. Отже ~law36~ передбачено поновлення судом призупинених процесуальних строків через 20 днів після набрання чинності ~law37~, тобто з 06 серпня 2020 року.

33. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 128/556/20 та від 10 листопада 2020 року у справі № 640/4002/19.

34. Крім того, Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" було встановлено, що з огляду на введені у країні протиепідемічні заходи процесуальні строки продовжуються не автоматично, а тільки можуть бути продовжені за заявою сторони, у разі доведення нею неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк внаслідок обмежень, зумовлених впровадженим карантином.

35. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо повернення апеляційної скарги, у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, оскільки встановлений після набрання 17 липня 2020 року чинності Законом від 18 червня 2020 року №731-IX двадцятиденний строк сплив, а позивачем не було подано заяви (клопотання) про його поновлення або про його продовження.

36. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

37. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

38. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

39. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

40. Згідно Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

41. Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

42. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; п. 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; п. 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

43. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій