Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2018 року

Київ

справа №825/1086/17

адміністративне провадження №К/9901/21953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Скалозуба Ю.О. від 31 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьменка В.В. (головуючий), суддів: Василенка Я.М., Степанюка А.Г. від 21 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини - польової пошти В1688 (далі - військова частина) про зобов'язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просив:

1.1 зобов'язати відповідача зарахувати до загального строку військової служби період його навчання на відділенні підготовки помічників лікарів для Збройних Сил України Вінницького медичного коледжу (далі - Коледж) з 5 серпня 1998 року по 2 липня 2002 року та встановити початок його служби з 5 серпня 1998 року.

2. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року відмовив у задоволенні позову.

2.1 Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що строк навчання у медичному коледжі не може бути зарахований до загального строку військової служби, оскільки навчання у такому учбовому закладі не можна вважати проходженням військової служби.

3. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 у період з вересня 1998 року по червень 2002 року навчався у Коледжі імені академіка Д.К. Заболотного і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина. Лікувальна справа» та здобув кваліфікацію бакалавра медицини, помічника лікаря, що підтверджується копією диплома позивача.

4. Згідно витягу з послужного списку майор медичної служби ОСОБА_1 з 2 липня 2002 року по 15 серпня 2002 року займав посаду начальника медичної служби окремого навчального батальйону зв'язку навчального гвардійського центру, з 15 серпня 2002 року по 5 листопада 2004 року займав посаду командира медичного взводу - викладач учбової медичної роти військового госпіталю Північного оперативного командування, з 5 листопада 2004 року по 21 січня 2005 року займав посаду командира медичного взводу медичної роти окремої танкової бригади Північного оперативного командування, з 21 січня 2005 року по теперішній час займає посаду командира медичної роти окремої танкової бригади оперативного командування «Північ».

5. Згідно довідки командира військової частини В1688 від 26 червня 2017 року № 1918, вислуга років останнього станом на 26 червня 2017року становить 14 років 11 місяців.

6. Позивач звернувся до командування військової частини В1688, у якій просив провести перерахунок загального терміну військової служби з урахуванням періоду навчання у відділенні підготовки помічників лікарів для Збройних Сил України Коледжу, однак йому було відмовлено.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

7. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі наявні у справі докази, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

9. Відповідач - військова частина, подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

10. На обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування, відсутні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

11. Конституція України

11.1 Частина друга статті 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

12.1 Частина перша статті 2 Завдання адміністративного судочинства

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

12.2 Частина перша статті 6 Право на судовий захист

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

12.3 Стаття 71 Обов'язок доказування

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

13. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час зарахування до Коледжу та проходження навчання у ньому; далі - Закон № 2232-ХІІ)

13.1 Стаття 2

Військова служба - є почесним обов'язком кожного громадянина України, особливим видом державної служби, пов'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.

13.2 Стаття 24. Початок і закінчення перебування на військовій службі

1. Початком перебування на військовій службі вважається: день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу; день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і жінок;

день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.

13.3 Стаття 24. Початок і закінчення проходження військової служби. Час та місце виконання обов'язків військової служби (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді)

1. Початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу;

2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;

4) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

14. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

15. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Суди попередніх інстанцій встановили, що Коледж, у якому навчався позивач, не є військовим навчальним закладом, у якому особи, що відповідають вимогам Закону № 2232-ХІІ проходять військову службу.

17. Відповідно до листа директора Коледжу від 10 жовтня 2017 року, Коледж не відносився до військових навчальних закладів.

18. Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що правові підстави для зарахування до загального строку військової служби позивача період навчання його у Коледжі відсутні.

19. Відмовляючи у зарахуванні до загального строку військової служби позивача період навчання його у Коледжі відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Касаційним судом відхиляються аргументи позивача, викладені в касаційній скарзі, відносно того, що Коледж відноситься до військових навчальних закладів і цей факт підтверджується довідками Галузевого архіву міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров'я України № 346\450 від 8 грудня 1997 року, наказу Міністра оборони України № 339 від 16 червня 2005 року та ін., оскільки вони не досліджувались судами попередніх інстанцій, а відповідне клопотання ним про це не заявлялось.

21. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі, якими доводи скаржника відхилено.

22. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

23. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

25. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

26. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року залишити без змін.

27. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду