Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №813/4528/16

адміністративне провадження №К/9901/17141/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №813/4528/16

за позовом Управління Держпродспоживслужби у м. Львові до Приватного підприємства "Монтана" про застосування заходів реагування, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Держпродспоживслужби у м. Львові на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, постановлену у складі головуючого судді Брильовського Р.М., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів Пліша М.А.. Глушка І.В.,

в с т а н о в и в :

23.12.2016 Управління Держпродспоживслужби в м.Львові, в порядку статті 183-2 КАС України (в редакції, чинній на час подання позову), звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Монтана», в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.2017, просило зобов'язати відповідача припинити діяльність закладу у нічний час; роботу систем припливно-витяжної механічної вентиляції та кондиціонування повітря приміщень закладу налагодити та експлуатувати в режимі, що не призводить до перевищення допустимих рівнів шуму; привести кількість посадкових місць в закладі у відповідність вимогам п.5.1.6 ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства) та п.2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, позовну заяву залишено без розгляду на підставі статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Залишаючи позов без розгляду, суди мотивували свої рішення тим, що позов подано зі спливом 15-денного строку, що встановлений ст. 99 КАС України, а клопотання про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованим.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями Управління Держпродспоживслужби у м. Львові оскаржило їх в касаційному порядку. У касаційній скарзі просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Зазначає про обґрунтованість поданого Управлінням клопотання про поновлення строку звернення до суду та хибність висновків судів про протилежне, оскільки, на думку заявника, відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору є достатньою та беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, оскільки відсутні підстави для їх скасування.

Судами установлено, що у зв'язку з колективним зверненням мешканців будинку №2 по вул.Ковжуна в м.Львові щодо незадовільних умов проживання внаслідок постійного порушення режиму тиші в нічний період доби Приватним підприємством «Монтана», яке розташоване на першому поверсі вказаного будинку, працівниками Управління проведено обстеження об'єкту з метою встановлення його відповідності вимогам діючого санітарного законодавства.

За результатами обстеження та інструментального дослідження складено акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкту від 12-13 вересня 2016 року, у якому керівнику підприємства надано пропозиції щодо забезпечення дотримання вимог діючого санітарного законодавства з терміном виконання до 13.10.2016.

17.10.2016 від керівника підприємства надійшов лист про те, що для належного виконання пропозицій необхідний більш тривалий час, до 3-х місяців, що пов'язано з термінами виготовлення, поставки та монтажу нових безшумних вентиляторів для системи вентиляції.

Листом Управління від 18.10.2016 №1420 відповідача повідомлено, що пропозиції щодо забезпечення дотримання вимог діючого санітарного законодавства не можуть бути відтерміновані. У випадку невиконання пропозицій та повторних підтверджених звернень мешканців щодо порушення закладом режиму тиші, Управління буде вимушене на підставі ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звернутись із позовом до адміністративного суду про призупинення роботи закладу.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час проведення перевірки) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 183-2 КАС України (в редакції, чинній на час подання позову) скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Відповідно до ч.3 ст.6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту або ж суб'єкт владних повноважень має право звернутися до суду для реалізації владних повноважень. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Абзацом 2 частини 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Враховуючи, що інших заходів реагування крім пропозицій щодо забезпечення дотримання вимог діючого санітарного законодавства, викладених в акті від 12-13 вересня 2016 року, позивачем не вживалось, момент складання такого акта є моментом виникнення підстав для звернення до адміністративного суду в порядку статті 183-2 КАС України та початком перебігу 15-денного строку для звернення з таким позовом до адміністративного суду.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника, що строк для звернення до суду пропущено з поважної причини, а саме через відсутність кошторисних призначень, що підтверджено довідкою бухгалтерії від 20.12.2016, яка була подана додатком №1 до заяви про поновлення строку розгляду адміністративного позову про застосування заходу реагування.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції), судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» у вказаній редакції закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Положення наведених правових норм покликані забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя, незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть оплатити судові витрати повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.

Названі правові норми Закону України «Про судовий збір» і Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють певні умови, за наявності яких особа, яка звертається до суду з відповідною заявою чи скаргою, може скористатись можливостями, встановленими цими статтями в частині сплати судового збору.

Проте, позивач не скористався можливістю подати позовну заяву у строк, встановлений ст.99 КАС України, заявивши при цьому клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Не погоджується Суд також з мотивами касаційної скарги про те, що оскільки згідно поданої 20.12.2016 заяви №1896 про поновлення строку для розгляду адміністративного позову про застосування заходу реагування, суд першої інстанції визнав позовну заяву такою, що відповідає вимогам ст.106 КАС України та виніс ухвалу про відкриття провадження у справі, тому не міг вподальшому залишити позов без розгляду, з урахуванням такого.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Тобто, суд може на будь-якій стадії, встановивши факт пропуску строку звернення до суду, залишити позов без розгляду.

За вказаних обставин, суд погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду та наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми процесуального права.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами не допущено порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Держпродспоживслужби у м. Львові залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі №813/4528/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду