Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №806/1282/16

адміністративне провадження №К/9901/10448/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/1282/16

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду, прийняту 27 липня 2016 року у складі у складі колегії суддів: головуючого - Нагірняк М.Ф., суддів Попова О.Г., Сичова О.П. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 02 листопада 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Жизневської А.В., суддів Котік Т.С., Охрімчук І.Г.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з позовом про протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не надіслання на його письмове звернення інформації про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року та зобов'язання її надіслати.

Позивач вважає, що як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ України він має право на перерахунок пенсії на підставі постанови КМУ від 11 листопада 2015 року № 988.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неповідомлення Пенсійного фонду України про підстави перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України надіслати до Пенсійного фонду України інформацію про наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому пенсія призначена відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі - Закон N 2262-XII).

Судом з'ясовано, що 03 червня 2016 року позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про направлення до органів Пенсійного фонду України інформації про зміну грошового забезпечення, зумовлену Постановою Кабінету Міністрів України N 988 від 11 листопада 2015 року.

Однак листом від 30 червня 2016 року Міністерство внутрішніх справ України відмовило позивачу в направленні такої інформації, обґрунтувавши таку відмову тим, що факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України N 988 від 11 листопада 2015 року не породжує підстав для перерахунку пенсії.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з наявності факту порушення МВС України прав та інтересів позивача у межах спірних правовідносин. Відмова Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення інформації про наявність підстав для перерахунку пенсії позивачу до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є протиправною, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських, а тому ОСОБА_1 має підстави для перерахунку пенсії.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі, а також прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Отже, відповідач мав направити інформацію про зміни у грошовому утриманні до Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії позивача у січні 2016 року.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи заявника, що ця справа не підсудна окружному адміністративному суду, а підсудна загальному суду як адміністративному не можуть бути підставою для скасування судових рішень з огляду на таке.

Абзац десятий частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини (судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу), якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Поважних причин, з яких відповідач не заявив про непідсудність справи при розгляді справи судом першої інстанції, не встановлено, а тому судові рішення не можуть бути скасовані з цієї підстави.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду, прийняту 27 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 02 листопада 2016 року у справі № 806/1282/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду