Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.01.2019 року у справі №855/1/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2019 року

Київ

справа №855/1/19

адміністративне провадження №А/9901/3/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

за участі

секретаря судового засідання Гулової О.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Краснощока А.І., Яросюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправним та скасування постанови, апеляційне провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року (судді Лічевецький І.О., Шурко О.І., Губська Л.В.),

в с т а н о в и в:

04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання протиправною та скасування постанови ЦВК від 31 грудня 2018 року № 274 «Про внесення змін до постанови Центральної виборчої комісії від 12 квітня 2012 року № 67» (далі також - Постанова), якою ліквідовано закордонні виборчі дільниці №№ 900075, 900077, 900078, 900117, 900118, що були утворені при дипломатичних установах України на території Російської Федерації.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що спірна Постанова порушує її права як виборця, адже у день голосування з чергових виборів Президента України вона перебуватиме за межами України, а саме - в Російській Федерації, у м. Москва, у зв'язку з тим, що саме там 31 березня 2019 року вона як адвокат повинна виконати свої зобов'язання за договором про надання правової допомоги своєму клієнту. Спірною Постановою відповідач ліквідував виборчу дільницю № 900075, утворену при Посольстві України в Російській Федерації, що в м. Москва і де позивач, з її слів, мала намір реалізувати своє право голосу, звернувшись перед тим у встановленому порядку із заявою про зміну місця голосування. Таку заяву, як стверджує позивач, вона могла подати лише з початком виборчого процесу, тобто з 31 грудня 2018 року, втім відповідач, прийнявши спірну Постанову, позбавив її такої можливості та як наслідок - конституційного права на участь у голосуванні на чергових виборах Президента України.

На думку позивача, спірною Постановою ЦВК позбавила такого права усіх громадян України, які проживають чи будуть перебувати 31 березня 2019 року на території Російської Федерації і стосуватиметься це не тільки виборів Президента України, але й усіх майбутніх загальнодержавних виборів та референдумів.

Також ОСОБА_1 ствердила, що спірна Постанова прийнята за відсутності підстав для ліквідації виборчих дільниць, передбачених пунктом 8.1 Порядку утворення звичайних, закордонних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, затвердженого постановою ЦВК № 11 від 24 січня 2012 року (далі - Порядок № 11) та є дискримінаційною. Позивач зауважила, що дипломатичні відносини з Російською Федерацією не розірвано, дипломатичні установи там не закрито, однак виборці, які там проживають, будуть змушені їхати в інші країни, щоб проголосувати. Тобто спірною Постановою відповідач ввів непрямі обмеження виборчих прав українських виборців, які проживають на території Російської Федерації.

Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 06 січня 2019 року відмовив у задоволенні позовних вимог. Тим же рішенням цей суд стягнув з позивача судовий збір в сумі 768,40 грн., який підлягав сплаті за подання цього позову.

При прийнятті рішення суд першої інстанції керувався тим, що оскарживши Постанову стосовно внесення змін до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі, позивач як виборець не навела переконливих доказів порушення саме її виборчих прав. З-поміж іншого цей суд зазначив, що докази, якими ОСОБА_1 доводить той факт, що 31 березня 2019 року вона як адвокат надаватиме правову допомогу своєму клієнту в Москві, у зв'язку з чим має намір звернутися у встановленому порядку щодо тимчасової зміни своєї виборчої адреси з метою реалізації права голосу на виборчій дільниці № 900075 (копія договору-доручення про надання правової допомоги від 19 листопада 2018 року, укладеного з ОСОБА_4, який мешкає у м. Москва, та копію ордеру Серії КС № 274906) не дають переконливих підстав для висновку, що внесення змін до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі, матиме негативний вплив безпосередньо на позивача як виборця. У цьому зв'язку суд першої інстанції зауважив, що порушення виборчих прав або інтересів щодо участі у виборчому процесі має бути реальним та існувати на момент звернення до суду з позовом. Звернення до суду з позовом з метою усунення порушень прав та інтересів, що можуть виникнути у майбутньому, не є встановленим способом захисту в адміністративному судочинстві.

З приводу доводів позивача про те, що спірною Постановою її позбавлено права звернутися із заявою про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням у ній номеру виборчої дільниці суд першої інстанції зазначив, що в контексті обставин цієї справи такі є помилковими, позаяк неможливість зазначити у заяві про тимчасову зміну місця голосування номера виборчої дільниці не позбавляє позивача права взяти участь у голосуванні.

Не погодившись з рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 подала до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій з покликанням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати його рішення і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач, зокрема, з покликанням на положення пунктів 2.2, 2.5, 3.1 постанови ЦВК від 13 вересня 2012 року № 893 «Про забезпечення тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси» (далі - Постанова № 893) наголосила, що вона як виборець має право з 31 грудня 2018 року і до 26 березня 2019 року змінити виборчу дільницю, на якій вона зможе проголосувати і таку заяву орган ведення Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) розглядає не раніше початку відповідного виборчого процесу.

Також позивач зазначила про помилковість висновку суду першої інстанції стосовно того, що вона (позивач) не позбавлена права звернутися із заявою про зміну виборчої дільниці до органу ведення Реєстру у Міністерстві закордонних справ України. З цього приводу позивач зауважила, що в заяві про зміну виборчої дільниці, з-поміж іншого, слід вказати номер виборчої дільниці, де виборець має намір проголосувати. Однак з 31 грудня 2018 року не існує, зокрема, виборчої дільниці № 900075, яку ліквідовано спірною Постановою і на якій позивач хотіла проголосувати з огляду на те, що в день голосування перебуватиме в Москві. Тому навіть подавши таку заяву, як зазначає позивач, очікуваного результату вона не отримає, позаяк їй або відмовлять у задоволенні її прохання, або повернуть заяву з відповідними роз'ясненнями. Водночас, якщо звернутися із заявою про тимчасову зміну місця голосування, вказавши таким (на день голосування) м. Москва, то це призведе до того, що її як виборця включать у списки виборців при Посольстві України у Фінляндській Республіці в м. Гельсінкі, тоді як того дня (31 березня 2019 року) вона (ОСОБА_1.) перебуватиме в м. Москва, відповідно не зможе проголосувати.

Отож з прийняттям Постанови, як стверджує позивач, її як виборця позбавлено права реалізувати своє право голосу на чергових виборах Президента України за місцем свого перебування на день виборів, тобто на виборчій дільниці № 900075 в м. Москві.

Ухвалою від 08 січня 2019 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Тією ж ухвалою суд зобов'язав відповідача подати відзив на апеляційну скаргу.

На виконання вимог суду ЦВК подала відзив на апеляційну скаргу. Відповідач, з-поміж іншого, зазначив, що спірну Постанову прийняв за наслідками розгляду подання Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) щодо змін у переліку закордонних виборчих дільниць, яким з метою гарантування безпеки громадян, що постійно проживають або тимчасово перебувають на території Російської Федерації, запропоновано ліквідувати виборчі дільниці № 900075, № 900077, № 900078, № 900117, № 900118, а їх межі віднести до виборчих дільниць при закордонних дипломатичних установах України у Грузії, Республіці Казахстан та Фінляндській Республіці.

Відповідач зауважив, що оскаржена Постанова не зачіпає виборчих прав позивача і остання не надала доказів протилежного, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні її вимог.

Іншою ухвалою від 08 січня 2019 року суд завершив підготовче провадження і призначив справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 09 січня 2019 року, про що сторони повідомлені належним чином.

09 січня 2019 року суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 15:00 год. 10 січня 2019 року.

У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, просила їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначено у відзиві, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

З'ясувавши підстави апеляційного перегляду справи, заслухавши пояснення сторін колегія суддів при ухваленні постанови виходила з такого.

Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 70 Конституції України право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років.

Відповідно до статті 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

За змістом статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; &l";…&gз; 20) організація і порядок проведення виборів і референдумів; &?з;…&?ю;.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 7-1 частини першої статті 17 Закону № 1932-IV Центральна виборча комісія встановлює систему територіальної організації загальнодержавних виборів шляхом утворення територіальних виборчих округів та виборчих дільниць з особливостями, визначеними відповідним законом про вибори.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України від 05 березня 1999 року № 474-XIV «Про вибори Президента України» (далі - Закон № 474-XIV) для підготовки, організації і проведення голосування та підрахунку голосів виборців використовуються звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці, утворені на постійній основі відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», а також спеціальні дільниці, що утворюються на тимчасовій основі відповідно до цього Закону (далі - виборчі дільниці).

Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI) підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до цього Закону та існують на постійній чи тимчасовій основі.

Виборча дільниця може бути звичайною, спеціальною або закордонною. Звичайна та закордонна виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією і існують на постійній основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасовій основі у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 22 Закону № 4061-VI закордонна виборча дільниця призначена для організації та проведення голосування виборців, які проживають або на день проведення голосування на виборах депутатів перебувають на відповідній території іноземної держави.

Закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону № 4061-VI Центральна виборча комісія оприлюднює своє рішення про утворення закордонних виборчих дільниць у загальнодержавних друкованих засобах масової інформації не пізніш як на п'ятий день після дня прийняття цього рішення або, у разі неможливості, оприлюднює в інший спосіб у цей же строк. Відповідна закордонна дипломатична установа України у державі, де утворена закордонна виборча дільниця, публікує повідомлення про утворення закордонної виборчої дільниці у друкованих засобах масової інформації, доступних громадянам України, що проживають чи перебувають на відповідній території, або, у разі неможливості, оприлюднює таке повідомлення в інший спосіб не пізніш як на п'ятий день після дня отримання цього рішення.

Процедуру утворення звичайних, закордонних, а також спеціальних виборчих дільниць на постійній основі, що передбачає їх первинне утворення, утворення нових, зміну їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасове закриття (для спеціальних виборчих дільниць) та ліквідацію визначає згаданий Порядок № 11.

За пунктом 1.4 Порядку № 11 рішення щодо утворення виборчих дільниць на постійній основі, зміни їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасового закриття (для спеціальної виборчої дільниці) та ліквідації приймається Центральною виборчою комісією за поданнями відповідно районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та Міністерства закордонних справ України.

За змістом пункту 3 Порядку № 11 подання щодо утворення закордонних виборчих дільниць на постійній основі вносить МЗС.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Порядку № 11 виборча дільниця, яка існує на постійній основі, ліквідується у зв'язку із: недоцільністю існування виборчої дільниці (зменшенням чисельності виборців на виборчій дільниці та (або) можливістю віднесення виборців до суміжних виборчих дільниць тощо); ліквідацією (закриттям) закладу, установи чи полярної станції України, де утворена спеціальна виборча дільниця на постійній основі; закриттям закордонної дипломатичної установи України, передислокацією військової частини (формування), дислокованої за межами України, або в інших випадках за поданням Міністерства закордонних справ України.

Подання щодо ліквідації виборчої дільниці, яка існує на постійній основі, повинно містити: номер виборчої дільниці; обґрунтування необхідності ліквідації виборчої дільниці з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).

Згідно з пунктом 9 Порядку № 11 Центральна виборча комісія приймає рішення щодо утворення виборчих дільниць на постійній основі, зміни їх меж, адреси приміщення для голосування, місцезнаходження (адреси приміщення) дільничних виборчих комісій, інших відомостей щодо таких дільниць, їх тимчасового закриття (для спеціальної виборчої дільниці) та ліквідації за результатами розгляду відповідних подань.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 281 (далі - Положення № 281) Міністерство закордонних справ України (МЗС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.

Згідно з пунктом 4 Положення № 281 МЗС відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, забезпечує реалізацію конституційних прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь у всеукраїнському референдумі, виборах Президента України і народних депутатів України (пункт 72).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу насамперед на те, що органом, на який держава поклала обов'язок забезпечити організацію підготовки та проведення, зокрема, виборів в Україні є ЦВК.

З-поміж іншого виконання цього обов'язку передбачає необхідність забезпечити реалізацію громадянами України свого «активного» виборчого права з дотриманням усіх засад виборчого процесу, безпосереднім місцем реалізації якого є виборча дільниця. Тобто це саме те місце, де в день виборів виборець має право проголосувати, а завданням/обов'язком ЦВК є організувати/створити йому таку можливість.

Зі змісту наведених законодавчих положень випливає однозначний висновок, що повноваженням тільки ЦВК є утворення та ліквідація виборчих дільниць як на території України, так і закордонних виборчих дільниць, які утворюються при дипломатичних установах. Щодо останніх, то підставою для їх утворення та ліквідації є відповідне подання МЗС, позаяк на це відомство покладено відповідальність за реалізацію конституційних прав громадян України, які перебувають за її межами, брати участь, зокрема, у виборах Президента України і народних депутатів України.

У цьому зв'язку слід зауважити, що за змістом пункту 8.1 Порядку № 11, підставою для ліквідації, зокрема, закордонних виборчих дільниць, є не лише закриття дипломатичної установи України. Норма цього пункту надає МЗС можливість звертатися з відповідним поданням також і в інших випадках, без визначення їх вичерпного переліку.

З цього висновується, що МЗС як відомство, відповідальне в межах своїх повноважень за організацію виборів в Україні на території іноземних країн, з якими Україна має дипломатичні відносини, в разі необхідності може звертатися до ЦВК з поданням про ліквідацію закордонної виборчої дільниці, якщо вважає, що для цього існують достатні підстави, як-от загроза реалізації конституційних прав громадян України, які перебувають на території іноземної держави, закордонну виборчу дільницю в якій пропонується ліквідувати. Таке подання обов'язково має містити мотиви, зі змісту яких власне і можна зробити висновок про те, наскільки воно обґрунтоване, що й і є підставою для ліквідації цієї виборчої дільниці відповідно до пункту 8.1 Порядку № 11.

Підсумовуючи наведене в аспекті спірних правовідносин суд зазначає, що звертаючись з поданням про ліквідацію закордонних виборчих дільниць, утворених на території Російської Федерації та при прийнятті спірної Постанови на цій підставі МЗС і ЦВК відповідно діяли кожен в межах своїх повноважень.

Відповідно до частин другої, шостої статті 2 Закону № 474-XIV вибори Президента України є загальними. Право голосу на виборах Президента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Реалізація права голосу на виборах Президента України громадянами України, які проживають або перебувають у період підготовки і проведення виборів за межами України, забезпечується шляхом їх включення до списку виборців на відповідній закордонній виборчій дільниці, утвореній згідно з цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 474-XIV вибори Президента України є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Кожний громадянин України на виборах Президента України має один голос. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України від 22 лютого 2007 року № 698-V «Про Державний реєстр виборців» (далі - Закон № 698-V) виборча адреса виборця визначається згідно з цією статтею та є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

Виборчою адресою виборця є адреса, за якою зареєстровано його місце проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 698-V виборчою адресою виборця, який проживає чи перебуває за межами України, є його поштова адреса в країні проживання (перебування).

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону № 698-V за мотивованим зверненням виборця, який має право голосу на відповідних виборах чи референдумі, орган ведення Реєстру може тимчасово (на період їх проведення) змінити виборцю місце голосування (виборчу дільницю) без зміни його виборчої адреси. Таке звернення подається до органу ведення Реєстру за місцезнаходженням зазначеної виборцем виборчої дільниці або за виборчою адресою не пізніше ніж за п'ять днів до дня голосування на відповідних виборах чи референдумі. Тимчасова зміна місця голосування виборця (виборчої дільниці) підтверджується посвідченням за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, яке видається виборцю.

Порядок тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни його виборчої адреси затверджено згаданою Постановою № 893.

Згідно з частинами першою, другою статті 36-1 Закону № 474-XIV орган ведення Державного реєстру виборців у Міністерстві закордонних справ України складає попередні списки виборців для кожної закордонної виборчої дільниці відповідно до Закону України «Про Державний реєстр виборців». Форма попереднього списку виборців встановлюється згідно з частиною другою статті 31 цього Закону.

До попереднього списку виборців на закордонній виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування виповниться вісімнадцять років, які мають право голосу на виборах та виборча адреса яких знаходиться за межами України.

Закордонні виборчі дільниці на постійній основі утворено відповідно до постанови ЦВК від 12 квітня 2012 року № 67 «Про утворення закордонних виборчих дільниць на постійній основі».

За змістом Додатку до цієї постанови, із змінами внесеними постановами ЦВК № 121 від 19 липня 2012 року та № 34 від 07 квітня 2015 року, у Російській Федерації при Посольстві України в Російській Федерації, Генеральному консульстві України в Ростові-на-Дону, Генеральному консульстві України в Санкт-Петербурзі, Консульстві України в Єкатеринбурзі та Консульстві України в Новосибірську утворено закордонні виборчі дільниці № 900075, № 900077, № 900078, № 900117, № 900118.

Верховна Рада України, відповідно до пункту 7 частини першої статті 85, частини п'ятої статті 103 Конституції України, постановою від 26 листопада 2018 року № 2631-VIII призначила чергові вибори Президента України на неділю, 31 березня 2019 року.

19 грудня 2018 року МЗС звернулось до відповідача із поданням щодо внесення змін до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі.

За результатами розгляду цього подання ЦВК прийняла Постанову, якою внесла зміни до переліку закордонних виборчих дільниць, утворених на постійній основі відповідно до постанови ЦВК від 12 квітня 2012 року № 67.

Згідно з Додатком до цієї Постанови ліквідовано виборчі дільниці №№ 900075, 900077, 900078, 900117, 900118, які були розташовані на території Російської Федерації, та водночас змінено межі виборчих дільниць № 900018 (Грузія), № 900035 (Республіка Казахстан) та № 900101 (Фінляндська Республіка).

Так, до меж виборчої дільниці № 900018 (Грузія) віднесено межі ліквідованої виборчої дільниці № 900077 при Генеральному консульстві України в Ростові-на-Дону; до меж виборчої дільниці № 900035 (Республіка Казахстан) - межі ліквідованих виборчих дільниць № 900117 при Консульстві України в Єкатеринбурзі та № 900118 при Консульстві України в Новосибірську, а до меж виборчої дільниці № 900101 (Фінляндська Республіка) - межі ліквідованих виборчих дільниць № 900075 при Посольстві України в Російській Федерації та № 900078 при Генеральному Консульстві України в Санки-Петербурзі.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом частини першої статті 99 Закону № 474-ХІV рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, &?т;…&g ;, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України. Тобто, за цією нормою, яка є бланкетною, порядок здійснення судочинства у таких справах проводиться за правилами названого Кодексу.

На відміну від загальних положень щодо порядку здійснення адміністративного судочинства в адміністративних судах Кодексом адміністративного судочинства України передбачені особливості здійснення судочинства у спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом. Зокрема, такі особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України, встановлені статтею 277 цього Кодексу, з-поміж іншого, частиною шостою цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу. Отже, у разі оскарження рішення Центральної виборчої комісії, прийнятому під час виборчого процесу виборів Президента України, необхідно керуватися правилами, встановленими у зазначеній статті.

Статтею 273 також встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, зокрема, частиною першою передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Водночас, стосовно виборців як суб'єктів виборчого процесу, встановлено обмеження щодо права на оскарження рішень виборчих комісій, а саме частиною другою статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що виборець, учасник всеукраїнського всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Аналіз такого правового регулювання дає підстави зробити висновок про те, що виборець може оскаржити рішення ЦВК до адміністративного суду лише у разі якщо таким рішенням безпосередньо порушені його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі стосовно виборів Президента України.

У справі встановлено, що підставою/мотивом звернення з цим позовом ОСОБА_1 зазначила порушення спірною Постановою її виборчих прав, а саме - права голосу на чергових виборах Президента України. Так, позивач вважає, що у зв'язку з ліквідацією закордонної виборчої дільниці № 900075, яку було утворено в м. Москва (при Посольстві України в Російській Федерації), де вона перебуватиме 31 березня 2019 року у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, вона не зможе проголосувати на чергових виборах Президента України. Повідомлені підстави/мотиви позивач доводить копією договору-доручення про надання правової допомоги від 19 листопада 2018 року, укладеного з ОСОБА_4, який мешкає у м. Москва, та копією ордеру серії КС № 274906.

Судячи зі змісту мотивів позивача, порушення її виборчих прав полягає у тому, що вона не зможе проголосувати саме на виборчій дільниці № 900075, яку було утворено в м. Москва при Посольстві України в Російській Федерації та ліквідовано спірною Постановою.

Сутність змісту виборчого права громадян розкрито в положеннях статей 38, 70, 71 Конституції України. Втім вони не встановлюють відповідного механізму забезпечення цього права. Механізм правового регулювання проведення виборів і гарантії виборчих прав визначаються виключно законами України.

З огляду на наведені положення законів №№ 474-XIV, 4061-VI саме на виборчих дільницях відбуваються голосування та підрахунок голосів, тобто це саме те місце, де громадянин України, який має право голосу на виборах, може це право реалізувати. Обов'язком держави є забезпечити дотримання виборчих прав громадян, що з-поміж іншого передбачає організацію виборів таким чином, щоб кожен виборець мав реальну можливість взяти участь у голосуванні.

Одним із принципів виборів Президента України є те, що громадяни беруть участь у виборах на рівних умовах. Це, з-поміж іншого, передбачає, що виборець може реалізувати своє право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Місце, де виборець може реалізувати своє волевиявлення на виборах, визначається за виборчою адресою.

У справі встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача, відповідно до її паспорту серії НОМЕР_1, виданого 02 квітня 1999 року Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, є: АДРЕСА_1. Зазначена адреса, в розумінні статті 8 Закону № 698-V, є виборчою адресою ОСОБА_1, на підставі якої її віднесено до відповідної виборчої дільниці (на території України) та, відповідно має бути включено до списків виборців.

Спірна Постанова ЦВК не стосувалася ані виборчої адреси позивача, ані виборчої дільниці, на якій їй надано/буде надано можливість проголосувати на чергових виборах Президента України. Тобто прийнявши спірну Постанову ЦВК не порушила сутнісного змісту виборчого права позивача, не позбавила його як такого та не обмежила можливості його реалізувати.

По суті позивач не погоджується з організацією виборів на закордонному виборчому окрузі, зокрема з тим, що тепер на території Російської Федерації (при дипломатичних установах) немає виборчих дільниць, відповідно вона вже не може тимчасово змінити своє місце голосування (без зміни виборчої адреси) на виборчу дільницю за місцем перебування в день виборів - в Москві.

Утім, те, в який спосіб ЦВК організували вибори Президента України на закордонному виборчому окрузі в Російській Федерації і що виборча дільниця, на якій позивач стверджує, що має намір проголосувати в день виборів (яка не збігається з місцем розташування виборчої дільниці за її виборчою адресою), тепер ліквідована не означає, що позивач як виборець обмежена в можливості взяти участь у виборчому процесі, зокрема - проголосувати на виборах Президента України.

Запропонована МЗС та підтримана ЦВК організація чергових виборів Президента України на закордонному виборчому окрузі в Російській Федерації обґрунтована тим, що в цій країні існують ризики і загрози проведенню виборів Президента України на закордонних виборчих дільницях, утворених при дипломатичних установах.

Загальновідомим є те, що на території Донецької та Луганської областей України з 2014 року триває військовий конфлікт з Російською Федерацією, спровокований вторгненням російських збройних сил на територію суверенної держави - Україна. Агресія з боку Російської Федерації проявляється не тільки у військових/збройних операціях, але й в інших формах і засобах впливу, як-от: поширення сумнівної і недостовірної інформації за допомогою медіа, публічна дискредитація органів державної влади (України), інші провокативні дії з тим щоб зашкодити громадському порядку, існуючому в державі правопорядку та безпеці громадян України загалом.

Одним з останніх (в хронологічному порядку) свідчень того, що загроза з боку країни-агресора не вщухає, а навпаки - становить ще більшу небезпеку, є ескалація російсько-українського конфлікту навколо Азовського моря, яка розпочалася зранку 25 листопада 2018 року, коли спецслужби Російської Федерації не пропустили українські кораблі через Керченську протоку, відкривши по них вогонь, та захопили в полон українських моряків.

В умовах виборчого процесу військова агресія з боку Російської Федерації становить особливу загрозу національній безпеці України, що своєю чергою покладає на державу додаткові завдання та обов'язки щодо його проведення з дотриманням основоположних засад цього процесу.

Очевидно, що в таких умовах гарантувати дотримання виборчих прав громадян України, які в день чергових виборів Президента України перебуватимуть на території Російської Федерації, МЗС не може, що власне і спонукало це відомство звернутися до ЦВК зі згаданим поданням про ліквідацію закордонних виборчих дільниць на території Російської Федерації.

Втім варто зауважити, що відповідач, ліквідувавши згадані виборчі дільниці на території Російської Федерації, водночас надав виборцям, які там перебуватимуть в день виборів, можливість проголосувати на інших закордонних виборчих дільницях, утворених при дипломатичних установах інших (сусідніх) країн.

В такий спосіб відповідач за поданням МЗС все ж створив умови для того, щоб такі виборці могли проголосувати на чергових виборах Президента України, якщо виявлять для цього бажання. Визначене спірною Постановою місце розташування закордонних виборчих дільниць дійсно створює певні незручності для виборців, але потрібно зважати на причини такого рішення, а вони, на думку колегії суддів є дуже вагомими, відповідно й рішення відповідача за таких умов є виправданим і зрозумілим.

Спірна Постанова вже опублікована, інформація про виборчі дільниці і їх місцезнаходження теж, тож кожен, хто за даними Реєстру має право проголосувати на відповідній закордонній виборчій дільниці, як і той, хто ще тільки задумується над тим, щоб реалізувати там своє право голосу під час виборів, має можливість заздалегідь підготуватися та вжити відповідних заходів з тим, щоб взяти участь у голосуванні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право, за захистом якого звертається особа, має бути реальним та існувати на момент звернення до суду.

За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин колегія суддів дійшла висновку, що відповідач спірною Постановою, якою ліквідував закордонні виборчі дільниці при дипломатичних установах в Російській Федерації та змінив для громадян України, які на день виборів будуть на території цієї держави місце розташування виборчих дільниць, де вони можуть реалізувати своє право голосу, не порушив безпосередніх виборчих прав та/або інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі з чергових виборів Президента України.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законне та обґрунтоване, висновки цього суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.

Оскільки при поданні апеляційної скарги в цій справі позивач не сплатила судового збору, то з урахуванням вимог частини дев'ятої статті 273 КАС питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

За змістом підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, &lп;…&?о; ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2019 року в цій справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) гривні 60 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич