ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року

м. Київ

справа № 823/869/17

адміністративне провадження № К/9901/21794/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року ( ОСОБА_1 ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (колегія суддів: Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.) у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області про скасування повідомлень,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Енергопроект» (в подальшому ПАТ «Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут «Енергопроект») звернулося до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Черкасах Черкаської області, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: скасувати повідомлення відповідача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за квітень - серпень 2017 року на загальну суму 4387 грн. 90 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у позивача відсутній обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, оскільки він не відноситься до кола наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, для яких законом передбачено таке фінансування. Вказує на те, що оплата праці наукових працівників проводилася за рахунок державного бюджету, відтак різниця пенсії має відшкодовуватись саме за рахунок бюджету. Крім того, позивач вважав, що норми Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 372, в контексті направлення повідомлень, не можуть бути застосовані пенсійним органом до приведення їх у відповідність до тієї редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" , яка діє з 01.01.2017.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивачем - правонаступником Харківського державного науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», до Московського управління Пенсійного фонду України м. Харкова було надано довідку від 08.05.2003 № 22110/22125-11-85 про підтвердження наукового стажу працівника ОСОБА_2 , на підставі якої їй була призначена наукова пенсія.

Згідно довідки Харківського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Енергопроект», у період роботи ОСОБА_2 інститут був державним підприємством до 22.01.1998, займався науково-технічною діяльністю, виконуючи проектно-конструкторські роботи для ТЕС та АЕС.

Листами Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.05.2017 № 2810/48-03, 19.06.2017 № 5017/48-03, від 14.07.2017 № 6478/48-03, від 18.08.2017 № 8395/48-03 позивач отримав, зокрема, повідомлення УПФУ в м. Черкасах про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за квітень, травень, червень, липень, серпень 2017 року на загальну суму 4387,90 грн.

У цих повідомленнях зазначається про необхідність відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, по колишньому працівнику позивача ОСОБА_2 , в яких визначено частку сплати позивача у розмірі 100%.

Не погоджуючись з вказаними повідомленнями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не є бюджетною установою, а тому на нього розповсюджуються положення частини 6 ст.37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»№848-УШ, яка набрала чинності з 01.01.2017, та була чинною на час винесення спірних повідомлень, згідно якої різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини зазначає наступне.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 (в редакції після внесення змін Законом України № 1646-III від 06.04.2000 (який набув чинності з 16.05.2000), визначено механізм відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів. Так, вказаною нормою було передбачено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується наступним чином: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам сплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26.11.2015 був прийнято новий Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 848-VIII, який врегулював питання фінансування різниці між сумами пенсій.

Статтею 37 Закону №848-VIII визначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Відповідно до ч. 6 вказаної статті Закону №848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев`ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно з пунктами 5, 10, 11 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної згідно з цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року № 472 "Про реалізацію пункту 5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" установлено, що до 1 січня 2017 року різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 "Про затвердження Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи"(далі - Порядок №372).

Пунктом 2 цього Порядку №372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

У пунктах 5, 8, 9 Порядку №372 передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-XII, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Ці підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.

Якщо підприємство є правонаступником підприємства, робота на якому дає право на призначення наукової пенсії та яке до перетворення перебувало на госпрозрахунковій формі фінансування, то вищезазначена різниця фінансується за рахунок коштів правонаступника.

Різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.

Верховний Суд України у постанові від 5 червня 2012 року у справі №21-78а12 зазначив, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації Державного підприємства у Відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов`язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Виходячи з аналізу розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII, з 1 січня 2017 року приписи Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, діють та мають застосовуватися в частині, що не суперечить приписам статті 37 нового Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , яка була працівником Державного підприємства Харківський державний науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут та зазначена у повідомленнях за квітень - серпень 2017 року, отримує пенсію за віком відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року №1977-XII. Довідка про підтвердження наукового стану видана ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект».

Таким чином, оскільки вказаному працівнику було призначено наукову пенсію відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року № 1977-XII, то позивач, як правонаступник підприємств, на яких зазначеними особами набутий науковий стаж, має обов`язок відшкодовувати різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, відповідно до приписів статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 року № 848-VIII та згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 в частині, що не протирічить йому.

Аналогічні висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №804/6818/17, від 15 серпня 2019 року у справі №816/931/17, від 17.06.2020 у справі № 820/2272/17.

В зв`язку з тим, що ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" не є бюджетною установою, отже відноситься до кола суб`єктів, на яких покладений обов`язок щодо відшкодування витрат з фінансування різниці в пенсіях, призначених особам, які знаходились з ним в трудових правовідносинах, відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Слобожанське ОУПФ м. Харкова правомірно направило позивачу повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за червень - серпень 2017 року на загальну суму 7412,73 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на недоліки в оформленні відповідних повідомлень та дії органу Пенсійного фонду України щодо несвоєчасного надіслання повідомлень, оскільки вказане не спростовує наявність у підприємства обов`язку відшкодування відповідної різниці пенсії.

Вказана позиція також вказана в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 820/829/17.

На противагу встановленим судами попередніх інстанцій обставин позивачем жодних доказів не надано, будь-яких доречних аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій