Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №826/663/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2019 року

м. Київ

справа №826/663/15

адміністративне провадження №К/9901/35034/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/663/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Старокиївський банк» (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію

ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Грибан І.О., Губської О.А. -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому висловила прохання:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо невключення її до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О. надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 , якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського рахунку від 19.05.2014 № 8101 в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О. включити ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у встановленому порядку.

Позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтувала тим, що Фондом та Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» протиправно відмовлено їй у включенні до Загального реєстру вкладників

ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13.03.2015 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 07.09.2017 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» щодо невключения ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

зобов`язав Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 , якій необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського рахунку від 19.05.2014 № 8101 в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

В іншій частині позову, суд апеляційної інстанції - відмовив.

4. 26.09.2017 Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2015 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26.09.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Суди встановили, що 19.05.2014 між ПАТ «Старокиївській банк», як банком, та позивачем, як клієнтом, укладено договір банківського рахунку

№ НОМЕР_1 у доларах США.

Згідно із пунктом 1.1 цього договору банк за заявою клієнта відкриває банківський (поточний) рахунок клієнта № НОМЕР_1 у доларах США та здійснює за ним операції згідно з діючим законодавства України, нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - НБУ) та чинними Умовами здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в ПАТ «Старокиївський банк».

19.05.2014 між ПАТ «Старокиївський банк» та ОСОБА_1 був укладений Договір банківського вкладу № 8101 (надалі - Договір банківського рахунку), згідно з умовами якого ОСОБА_1 відкрито банківський поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_1 у доларах США.

В період з 19.05.2014 по 10.06.2014 позивачем внесені на поточний рахунок № НОМЕР_1 кошти у розмірі 4687,00 доларів США.

Зокрема, відповідно до виписки відділення № 1 ПАТ «Старокиївський банк» (321477) надходження грошових коштів на рахунок здійснювалось: 04.06.2014 позивачем внесено 1267,00 дол. США; 05.06.2014 позивачем внесено 1275,00 дол. США; 06.06.2014 позивачем внесено 1275,00 дол. США; 10.06.2014 позивачем внесено 870,00 дол. США.

Згідно із вказаною випискою банку від 19.06.2014 за період з 19.05.2014 по 19.06.2014 на рахунку позивача станом на 19.06.2014 обліковувалось 4687 дол. США.

17.06.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову №365 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних», відповідно до якої ПАТ «Старокиївський банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

17.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №50 «Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Старокиївський Банк», яким вирішено, зокрема:

з 18.06.2014 розпочати процедуру виведення ПАТ «Старокиївський банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації;

запровадити тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014 включно;

призначити уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в

ПАТ «Старокиївський банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О.

11.09.2014 правлінням НБУ було прийнято постанову №563 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк».

17.09.2014 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення №92 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким вирішено, зокрема:

розпочати процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014;

призначити уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації Департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Л.О. строком на 1 рік з 18.09.2014 по 18.09.2015.

Згідно із витягом з протоколу засідання Комісії з перевірки договорів, призначеної наказом від 14.07.2014 № 30-А, комісія дійшла висновку, що нікчемні договори та інші правочини вчинені у зв`язку з тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів ПАТ «Старокиївський банк» перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування, та відповідно існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації банку та реалізації його майна, фізичними особами було ініційовано процес фіктивного відкриття рахунків іншими фізичними особами для штучного зарахування коштів на них у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів у 200 000 гривень. Операції зі штучного залучення вкладів фізичних осіб здійснювались у періоді, коли банк не мав можливості виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 29.08.2014 № 61 вирішено зупинити перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку, який додається до наказу, та визнати нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно з переліком, який додається до наказу, в якому, зокрема, міститься інформація про договір, укладений між ПАТ «Старокиївський банк» та позивачем.

З матеріалів справи видно, що 08.10.2014 позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» із заявою, в якій просила включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідь на вказане звернення отримано не було.

Вважаючи своє право на отримання відшкодування коштів за договором вкладу за рахунок Фонду порушеним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що договір, укладений позивачем з ПАТ «Старокиївський банк», та транзакції на його виконання є нікчемним правочинами, оскільки спрямовані на отримання відшкодування вкладів за рахунок Фонду, зважаючи на те, що кошти на рахунок позивача надійшли з рахунків третьої особи.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що в Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» були відсутні підстави для визнання правочину та транзакцій між позивачем та ПАТ «Старокиївський банк» нікчемними, оскільки виконуючи операції з перерахунку коштів, щодо яких не існувало ніяких обмежень, банк по суті здійснював діяльність з розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку клієнта і не брав на себе зобов`язань, які могли б спричинити його неплатоспроможність або унеможливити виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково. У даному випадку правочин є вчиненим, оскільки на виконання його умов сторонами було вчинено дії щодо перерахування коштів та зарахування їх на рахунок позивача, що не заперечується учасниками спору. А в матеріалах справи відсутні вироки чи інші рішення, які б встановлювали певні факти по кримінальному провадженні в межах спірних правовідносин.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано не враховано, що наказом від 29.08.2014 № 61 не визнано, а констатовано нікчемність правочинів позивача, встановлену пунктами 2, 7 частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI). Не враховано укладення договорів у період віднесення банку до категорії проблемних всупереч наявних обмежень і доказів дроблення вкладів. Не встановлено факту внесення або невнесення готівкових коштів позивачем в касу банку в порядку, визначеному Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 01.06.2011 № 174. Оскільки реальних коштів позивачем не вносилось, то укладення договору банківського рахунку та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім`я позивача, погіршувало становище банку і сприяло приведенню банку до неплатоспроможності.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

11. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.

12 Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

13. Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

14. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

15. Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

16. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

17. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

18. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

19. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

20. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

21. Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

22. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

23. При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону [частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI] незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

24. Таким чином, з матеріалів справи видно, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ «Старокиївський банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Старокиївський банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

25. Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ ««Старокиївський банк» для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду.

26. Вказаний правовий висновок узгоджується з висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 802/351/16-а.

27. Варто зауважити, що положення статті 228 ЦК України щодо нікчемності правочину не можуть бути застосовані Фондом чи уповноваженою особою при здійснення власних функцій щодо виявлення та віднесення правочину до нікчемних у порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

28. Крім того, суд виходить з того, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорюванні дій працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

29. Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

30. Колегія судів також враховує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

31. Поширення на грошові кошти, які перебувають на рахунку у банку (вкладному, поточному), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України від 05.04.2001

№ 2346-III «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

32. Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

33. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в ршенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у пункті 2.1 рішення від 01.06.2016 № 2-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

34. Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів, розміщених на поточному рахунку в банку, за рахунок Фонду.

35. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним дій Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та зобов`язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» надати Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника ПАТ «Старокиївський банк».

36. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. В обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції, є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

39. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. Доводи, які містяться в касаційній скарзі висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 у справі № 826/663/15 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду