Історія справи

Постанова КАС ВП від 08.10.2024 року у справі №140/4562/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 140/4562/21

адміністративне провадження № К/990/16077/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 140/4562/21

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Смокович В.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого-судді Обрізко І.М., суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неналежного оформлення довідки від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19 про грошове забезпечення за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, без урахування в ній усіх додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги у грошовому атестаті, а також при первинному призначенні та перерехунку пенсії, у відповідності до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ);

- зобов`язати відповідача відкликати з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) довідку від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19;

- зобов`язати відповідача оформити і подати до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, у відповідності до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з повною реальною інформацією, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених законодавством, в тому числі, які бралися до уваги у грошовому атестаті, а також при призначенні та наступному перерахунку пенсії, а саме: посадовий оклад - 3810,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 2060,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%), надбавка за таємність (10%), надбавка за безперервну службу (50%) та премія (70%), для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 140/1252/20 відповідачем підготовлено довідку від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року та подано її до ГУ ПФУ у Волинській області для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Проте прийнята на виконання вимог судового рішення у справі № 140/1252/20 довідка про розмір грошового забезпечення від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19, на переконання позивача, не містить всіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував на момент звільнення зі служби, а саме 100 % надбавки та надбавки за безперервну службу (50%).

Позивач в березні 2021 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив відкликати з ГУ ПФУ у Волинській області довідку від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 та оформити і подати до пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення, в якій додатково також зазначити 100% надбавка та надбавка за безперервну службу (50%).

Водночас відповідач безпідставно відмовив у задоволенні вказаної заяви.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що при оформлені оновленої довідки відповідач повинен враховувати додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з яких призначено пенсію позивачу та які є діючими на момент виникнення у позивача права на перерахунок.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 100% надбавка від суми посадового окладу як складова грошового забезпечення була скасована. Надбавка за безперервну службу, скасована наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 259.

Оскільки 100 % надбавка та надбавка за безперервну службу (50%) про включення яких у нову довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою просить позивач, станом на 05 березня 2019 року чинним законодавством не передбачені, правових підстав для включення даних про них до довідки від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19 не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27 червня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди нижчих інстанцій вирішили спір без врахування правової позиції. Висловленої Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 та рішення Окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 826/12704/18.

Вважає. що після скасування п. 1, 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» при перерахунку пенсій військовослужбовця з 01 квітня 2019 року у довідку мають включатись усі додаткові види грошового забезпечення, передбачені статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, з яких сплачувались страхові внески та які ураховувались на момент звільнення зі служби та у грошових атестатах.

ОСОБА_1 зазначає, що з 100 % надбавки та надбавки за безперервну службу -50 % у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року сплачувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому вони, як додаткові види грошового забезпечення, що виплачувались на момент звільнення зі служби мають бути вказані у довідці про розмір грошового забезпечення, яка ураховується при перерахунку його пенсії.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2022 року визначено склад колегії суддів - головуючого суддю Стрелець Т.Г., судді Тацій Л.В. і Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду вказаних судових рішень.

Верховний Суд ухвалою від 07 жовтня 2024 року призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 08 жовтня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19 січня 2004 року №19, ОСОБА_1 , звільненого наказом Міністра оборони України від 31 грудня 2003 року №740 з військової служби у запас за пунктом 67 підпункт «в» (у зв`язку із скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками, мічманами Збройних Сил України, з 19 січня 2004 року виключено із списків особового складу частини.

Згідно посвідчення від 05 червня 2018 року серії НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 20 січня 2004 року отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується розрахунком на пенсію за вислугу років від 15 березня 2004 року ХА № 16306.

Згідно з розрахунком на пенсію по інвалідності від 15 березня 2004 року ХА №16306 та довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 08 вересня 2004 року №119 пенсія позивача обрахована в основному розмірі 80 процентів грошового забезпечення, яке складалось із таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 30%, 100% надбавка за службу в Збройних Силах, надбавка за таємність, надбавка за безперервну службу в Збройних Силах 50%, премія 33,3%.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) з 01 січня 2018 року пенсія позивача перерахована ГУ ПФУ у Волинській області лише з основних видів грошового забезпечення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 140/1252/20 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

На виконання вказаного рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_6 виготовлено довідку від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19, відповідно до якої розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року за посадою відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: помічник начальника штабу полігону становить 14944,50 грн, в тому числі: посадовий оклад - 3810,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням майор - 1340,00 грн; надбавка за вислугу років 40% - 2060,00 грн; надбавка за особливості проходження служби 65% - 4686,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 381,00 грн; премія 70% - 2267,00 грн.

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою від 25 березня 2021 року, в якій просив відкликати з ГУ ПФУ у Волинській області довідку від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19 та оформити і подати до пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення, за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, у відповідності до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, з повною реальною інформацією, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених законодавством, в тому числі, які бралися до уваги у грошовому атестаті, а також при призначенні та наступному перерахунку пенсії, а саме: посадовий оклад - 3810,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 2060,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%), надбавка за таємність (10%), 100% надбавка, надбавка за безперервну службу (50%) та премія (70%), для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідач листом від 07 квітня 2021 року № 981 повідомив, що перерахунок розміру грошового забезпечення проведено згідно рішення суду, зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_8 виконав у повному обсязі, довідку про розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав на день звільнення надано відповідно до вимог законодавства станом на 05 березня 2019 року. В довідці, яка надана на адресу ГУ ПФУ у Волинській області зазначено додаткові види грошового забезпечення, нарахування та виплата яких передбачено військовослужбовцям, що проходять військову службу та займають відповідні посади. Надати довідку іншого змісту у ІНФОРМАЦІЯ_9 не має підстав, оскільки нормативно-правові акти, якими було передбачено нарахування надбавок з 30 січня 2004 року до 01 березня 2018 року, визнані такими, що втратили чинність. Нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, які звільнені зі служби та мають право на пенсію, проводиться згідно нормативно-правових актів на відповідну дату, враховуючи всі види грошового забезпечення, а не по бажанню та вибору заявника, як це зазначено в листі: - основні види - станом на сьогоднішній день; - додаткові види - станом на сьогоднішній день (хоча військовослужбовець не виконує обов`язки за займаною посадою) та ще й додаткові на день звільнення в 2004 році (нарахування яких відмінено законодавством).

Не погодившись із правомірністю оформленої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 341 КАС України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Згідно із положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина перша статті 18 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Тобто, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18 та від 09 липня 2019 року у справі № 826/17587/18.

Суди нижчих інстанцій встановили, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 140/1252/20 позов задоволено повністю, а саме:

визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Волинській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 підготувати та надати до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Довідка ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 видана на виконання судового рішення у справі № 140/1252/20.

Не погодившись з правомірністю довідки від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з цим позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неналежного оформлення довідки від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19 про грошове забезпечення за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, для перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року, без урахування в ній усіх додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги у грошовому атестаті, а також при первинному призначенні та перерехунку пенсії, у відповідності до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ);

- зобов`язати відповідача відкликати з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) довідку від 20 листопада 2020 року №ХА-16306/19;

- зобов`язати відповідача оформити і подати до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, станом на березень 2019 року, у відповідності до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з повною реальною інформацією, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених законодавством, в тому числі, які бралися до уваги у грошовому атестаті, а також при призначенні та наступному перерахунку пенсії, а саме: посадовий оклад - 3810,00 грн, оклад за військовим званням - 1340,00 грн, надбавка за вислугу років (40%) - 2060,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%), надбавка за таємність (10%), надбавка за безперервну службу (50%) та премія (70%), для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.

Поряд з цим, заявлені у цій справі № 140/4562/21 позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтовує виключно протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у неналежному оформленні довідки від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 на виконання рішення у справі у справі № 140/1252/20. Наголошує на невідповідності довідки від 20 листопада 2020 року № ХА-16306/19 вимогам статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.

Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що із змісту наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 140/1252/20.

За приписами частини п`ятої статті 383 КАС України розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

З огляду на зазначене, колегія суддів КАС ВС доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічних правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в рішеннях від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та від 06 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинна був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів КАС ВС зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються.

У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Тобто, суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, проте помилково виходили з того, що вимоги позивача підлягають розгляду в межах окремої справи, оскільки всі вимоги ОСОБА_1 у цій справі стосуються виключно виконання судового рішення у справі № 140/1252/20 і мають вирішуватися в порядку статті 383 КАС України.

За правилами пункту 5 частини першої статті 349, частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України Суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на імперативні приписи частини першої статті 354 КАС України щодо закриття провадження у справі, якщо, зокрема, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, інші доводи та мотиви касаційних скарг Суд до уваги не приймає.

З урахуванням викладеного рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 140/4562/21 скасувати.

Закрити провадження у справі № 140/4562/21.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.