Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.08.2019 року у справі №819/2034/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №819/2034/15

адміністративне провадження №К/9901/10146/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 819/2034/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Яворського І.О., суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В.),

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду на ліквідацію в АТ "ІМЕКСБАНК" Северином Юрієм Петровичем безпідставно та необґрунтовано відмовлено у включені її до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, набутого у зв`язку з укладенням між нею та ОСОБА_2 26.01.2015 р. договору відступки права вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року в частині на суму 9000 доларів США. Вважає, що відмова у включенні її до переліку вкладників для відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не має жодних правових підстав.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 29 липня 2015 року Тернопільський окружний адміністративний суд вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича щодо не включення ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , до переліку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларам СІНА по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Северина Юрія Петровича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ «ІМЕКСБАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9 000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_1 , понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заміну кредитора у зобов`язанні по договору банківського рахунку № 660027880 від 04.11.2010 р. здійснено у відповідності до порядку, визначеному ст.ст. 512-517 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_1 отримала всі права вкладника за договором банківського рахунку № НОМЕР_2 від 04.11.2010 р в частині 9000 доларів США. За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач є вкладником АТ "ІМЕКСБАНК" в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому відповідачем безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 02 червня 2016 року Львівський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» задовольнити, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №338/1218/15а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач грошові кошти банку не надавала, безпосередньо не укладала з АТ «Імексбанк» договорів банківського рахунку (вкладу) на суму 9 000 дол. США, а набула своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником ОСОБА_2 , яка сама підписувала та укладала з АТ «Імексбанк» договір банківського рахунку та відомості про яку вносились в базу даних АТ «Імексбанк». Позивач, як новий кредитор на суму набутих прав вимоги не значиться в базі даних АТ «Імексбанк» як вкладник банку, а переоформлення набутих ним прав вимог є неможливим, не відповідає передбаченим в Законі ознакам вкладника, тому не має права вимагати від АТ «Імексбанк» або відповідача включити його в реєстр (перелік) вкладників як особи, що має право отримати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, за Договором №660027880 банківського рахунку від 04 листопада 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» та ОСОБА_2 , зокрема, пункту VI «Порядок змін та розірвання договору», сторона, яка вважає за необхідне змінити договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором, зміни до договору оформляються у письмовому вигляді та є невід`ємною частиною цього договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що особа, з якою був укладений договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського рахунку під час дії тимчасової адміністрації, не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом, а тому звернення позивача не має наслідком внесення необхідних змін до договору банківського рахунку щодо заміни сторони, а отже не дає підстав особі, з якою було укладено договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського вкладу, набути статусу вкладника банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 21 червня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .

У касаційній скарзі скаржник просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Скаржник зазначає, що згідно тексту описової та резолютивної частини оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції переглядав законність та обґрунтованість постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі №338/1218/15а. Однак, як зазначає скаржник, він не є стороною у справі №338/1218/15а. У той же час звертає увагу, що на розгляді у Львівського апеляційного адміністративного суду перебувала апеляційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Імексбанк» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року в справі №819/2034/15, де ОСОБА_1 є позивачем. Скаржник стверджує, що достеменно встановити яке рішення було предметом перегляду Львівського апеляційного адміністративного суду неможливо, а тому вважає, що усунути допущені апеляційним судом помилки можливо лише при новому судовому розгляді.

Також скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заміна кредитора у зобов`язанні по договору банківського рахунку № НОМЕР_2 від 04 листопада 2010 року була здійснена у відповідності до порядку, визначеному ст.ст. 512-517 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_1 отримала всі права вкладника за договором банківського рахунку №660027880 від 04.11.2010 р в частині 9000 доларів США.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року.

9. 26 січня 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11.06.2019 №685/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. 04.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (надалі - Банк) та ОСОБА_2 укладений договір № 660027880 банківського рахунку у доларах США, відповідно до якого Банк відкрив ОСОБА_2 поточний рахунок НОМЕР_3 та зобов`язувався приймати і зараховувати на нього грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком (п 1.1. Договору).

Згідно виписки по вищевказаному рахунку від 21.01.2015 р. залишок коштів становив 77 488,30 доларів США.

26.01.2015 р. ОСОБА_2 подано до відділення № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі повідомлення про відступлення ОСОБА_1 права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року, в частині на суму 9000 доларів США.

26.01.2015 р. ОСОБА_1 подала до відділення № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі вимогу, згідно якої вбачається, що позивач набула належне ОСОБА_2 право вимоги за договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р., укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» в частині на суму 9000 США. У вимозі позивач просила перерахувати належні їй кошти в сумі 9000 США на її поточний рахунок № НОМЕР_4 в Відділенні № 298 АТ «Імексбанк» у м. Тернополі.

Відступлення права вимоги було здійснено на підставі договору про відступку права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. договору про відступку прав вимоги Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває належне Первісному кредиторові право вимоги за Договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р. (надалі іменується «Основний договір»), укладеного між Первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (надалі іменується Боржник) в частині на суму 9000 (дев`ять тисяч) доларів США.

За цим Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів (п. 1.2. Договору).

Наявність вказаної вимоги і прав підтверджується Договором № 660027880 банківського рахунку у доларах США від 04.11.2010 р. та випискою з рахунку № НОМЕР_3 на 26.01.2015р. (п 1.4. Договору).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 року прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк».

Тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» запроваджено строком на 3 місяці з 27.01.2015 року по 26.04.2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 р. № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 27.05.2015 року № 105, «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015 року до 26.05.2016 року включно, про що здійснено публікацію в газеті «Голос України» № 94 (6098) від 29.05.2015 року.

30.01.2015 року та 02.04.2015 року позивач зверталася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Северина Ю.П. із заявами про визнання її вкладником на суму 9000 доларів США на підставі договору про відступку права вимоги та просила включити її до переліку вкладників АТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Листом № 6578 від 20.05.2015 року уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» позивачеві було надано відповідь та письмово роз`яснено, що вона не має правових підстав на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки ОСОБА_1 не є вкладником АТ «Імексбанк» в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як особисто не укладала договір банківського вкладу або рахунку, як і не укладала відповідні банківські договори та не вносила на ці рахунки кошти, які має намір отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти;

вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.

Відповідно до частини третьої статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Так, у статті 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора в зобов`язанні, відповідно до пункту 1 частини першої якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 513, стаття 514 ЦК України).

За змістом частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за загальним правилом заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов`язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів.

За своєю правовою природою договір про відступлення права вимоги є лише підставою для заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою. Проте, укладення такого договору не замінює основного правочину, з якого виникли відносини сторін, у цьому випадку - договору банківського вкладу між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_2 . Відтак, на підставі договору про відступлення права вимоги позивач не набуває статусу вкладника в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пов`язаного з цим статусом права на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не був учасником зобов`язання, в межах якого відбулось відступлення права вимоги.

Так, маючи документально підтверджені грошові вимоги до банку (боржника) щодо його грошових зобов`язань позивач стає кредитором цього банку. Водночас кредиторські вимоги позивача, які ґрунтуються на договорі про відступлення права вимоги, не можуть бути задоволені за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які мають інше призначення і спрямування (відшкодування вкладникам коштів за їхніми вкладами).

При цьому, статусу вкладника фізична особа набуває лише у випадку укладення договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку, а також, якщо такі договори укладено на її користь. Набуття статусу вкладника у зв`язку з відступленням права вимоги за вкладом, заміни кредитора у зобов`язанні, що випливає із договору вкладу (рахунку, депозиту), чи придбання частини вкладу за договором купівлі-продажу, нормативними актами, що регулюють спірні правовідносини, не передбачено.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не набув статусу вкладника банку, який має право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки обставини, з якими Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками, не існували, а саме на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних, ні позивачем, ні на його користь не укладався договір банківського вкладу.

Разом з тим, позивач внаслідок укладення договору відступлення права вимоги набув статусу кредитора ПАТ "ІМЕКСБАНК" та не позбавлений права заявити свої вимоги до банку саме як кредитор відповідно до положень статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги щодо неможливості встановити яке рішення було предметом перегляду Львівського апеляційного адміністративного суду є необґрунтованими, оскільки допущена описка у вступній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення не призвела до ухвалення незаконного рішення та може бути усунута шляхом виправлення описки відповідно до норм статті 253 КАС України.

14. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі.

15. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

16. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

17. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі №819/2034/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. Ю. Бучик

Л. В. Тацій