ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2018 року

Київ

справа №816/687/16

адміністративне провадження №К/9901/19184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (головуючий суддя Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року (головуючий суддя Присяжнюк О.В., судді Русанова В.Б., Курило Л.В.) у справі за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2016 року Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 грудня 2015 року №0001951500, №0001961500, №0001971500, №0001981500.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду із заявою про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якої зазначив, що відповідно до Актів камеральних перевірок від 11 грудня 2015 року №159/1501/20041662, №160/1501/20041662, №161/1501/20041662, №162/1501/20041662, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, нарахування позивачу рентної плати здійснювалось виходячи із ставки 55% замість задекларованих і сплачених 28%, разом з тим, предметом розгляду у справі №2015-11, що перебуває в провадженні міжнародного арбітражу, є питання правомірності застосування Україною до позивача ставки рентної плати в розмірі 45-55% замість 28%, а отже наявний прямий зв'язок і залежність даної справи зі справою, що розглядається міжнародним арбітражем.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року, клопотання СП "Полтавська газонафтова компанія" задоволено; провадження у справі зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до прийняття та набрання законної сили рішенням Постійного арбітражного суду у справі №2015-11.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач, всупереч міжнародним рішенням, вчиняє дії та видає рішення, направлені на стягнення з позивача рентної плати, незважаючи на прийняття Постійно діючим арбітражним судом Рішення про забезпечувальні заходи від 23 липня 2015 року та наявність надзвичайного рішення в арбітражному розгляді ТПС ЕА/2015/002 від 14 січня 2015 року.

Не погоджуючись з постановленими судами ухвалами, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати й направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що пункт 3 частини 1 статті 156 КАС України не надає суду права зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі, яка перебуває на розгляді у міжнародній судовій установі чи в провадженні Міжнародного комерційного арбітражу.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, які він вважає обґрунтованими та законними, - без змін.

В подальшому, справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні оскаржуваних ухвал норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 грудня 2015 року посадовими особами Полтавської ОДПІ було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин СП "Полтавська газонафтова компанія", за результатами яких складено Акти від 11 грудня 2015 року №159/1501/20041662, №160/1501/20041662, №161/1501/20041662, №162/1501/20041662 за ІІ квартал 2015 року, відповідно до висновків яких встановлено порушення позивачем п.252.20 ст.252 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

На підставі висновків зазначених Актів перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення рішення від 30 грудня 2015 року №0001951500, №0001961500, №0001971500, №0001981500.

Разом з тим, вважаючи, що підвищення ставок рентної плати до 55% є порушенням Україною своїх зобов'язань із захисту та гарантування іноземних інвестицій, позивач ініціював арбітражний розгляд ТПС ЕА/2015/002 за договором до Енергетичної Хартії та за Арбітражним регламентом Торговельної палати міста Стокгольм, в межах якого 14 січня 2015 року Надзвичайний арбітр професор ОСОБА_1 прийняв надзвичайне рішення (визнане та приведене до виконання в Україні ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 08 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 17 травня 2016 року), у резолютивній частині якого передбачив обов'язок відповідача (України) утриматися від встановлення роялті за видобування газу Полтавською газонафтовою компанією за ставкою, що перевищує 28%, яка встановлена Податковим кодексом України до 31 липня 2014 року.

Водночас, на арбітражному розгляді Постійно діючого арбітражного суду (місто Лондон, Великобританія) за угодою між Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії та Урядом України про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписаною 10 лютого 1993 року, Договором до Енергетичної Хартії, Угодою про сприяння і взаємний захист інвестицій між Королівством Нідерландів і Україною, підписаною 14 липня 1994 року, і Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі, 2010 року ("Регламент ЮНІСТРАЛ") перебуває справа №2015-11 між ДжейКейІкс ОЙЛ енд ГЕС ПіЕлСі, Полтава Гес Б.В. і Полтавською газонафтовою компанією та Україною (відповідач), предметом розгляду якої є визначення рентної ставки для позивача.

В межах розгляду зазначеної справи 23 липня 2015 року було прийнято Рішення про забезпечувальні заходи, відповідно до якого в очікуванні Остаточного рішення у справі №2015-11: (1) Відповідач не повинен здійснювати жодних дій з метою збору рентної плати за видобування газу ПГНК (а саме рентної плати, яка підлягає сплаті і не сплачена на дату цього Рішення або за якою строк платежу настає в подальшому) понад ставку 28%, яка діяла до 03 серпня 2014 року; (2) Відповідач повинен утримуватися від накладення арешту на активи позивачів, або накладення податкової застави чи іншого обтяження предметом яких були б активи позивачів, у зв'язку з будь-якою сумою рентної плати, вказаної у пункті (1); (3) Позивачі повинні негайно інформувати відповідача у письмовій формі про будь-які дії, що вживаються або пропонуються будь-ким з них, які могли б призвести до зменшення чистої вартості ПГНК до рівня нижче 34 мільйонів доларів США".

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України (в редакції, що діяла на час постановлення оскаржуваних ухвал) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи у взаємопов'язаному спорі, який розглядається саме національним судом України.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зупинення на підставі приписів пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням міжнародної судової установи, навіть у випадку взаємопов'язаності таких справ.

Враховуючи викладене, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, що, у відповідності до положень частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року), є підставою для їх скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду