Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №816/543/16

адміністративне провадження №К/9901/28846/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (суддя Єресько Л.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року (судді: Дюкарєва С.В. (головуючий), Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі №816/543/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до суду з позовом до Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000024001 від 11.04.2016, яким до неї застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 посилалась на те, що рішення, яким до неї застосовано фінансові санкції у сумі 17 000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (далі - Закон № 481/95-ВР) є незаконним, оскільки прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 за № 003393, складеного відносно гр. ОСОБА_5, з якою на момент складання зазначеного протоколу було розірвано трудові відносини та остання здійснювала підприємницьку діяльність самостійно.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі № 816/543/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4.

У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ'єктивний аналіз обставин справи, не врахування судами положень ч. 12 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а також на те, що судами невірно оцінено подані докази, що у своїй сукупності призвело до порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень. Крім того, Гадяцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області зазначає, що факт перебування гр. ОСОБА_5 у трудових відносинах з позивачем підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №003393 від 02.02.2016, поясненнями продавця - гр. ОСОБА_5, поясненнями гр. ОСОБА_6, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Білопільської сільської ради Котелевського району Полтавської області від 19.02.2016 у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких прийнято спірне рішення.

Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_2) 26 липня 2001 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Інспектором Котелевського відділення поліції 2 лютого 2016 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 003393 відносно гр. ОСОБА_5, яка працювала продавцем в магазині «Господар» у ФОП ОСОБА_4 Протоколом зафіксовано вчинення гр. ОСОБА_5 правопорушення передбаченого ч. 2 ст .156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з реалізацією продавцем неповнолітньому ОСОБА_6 пива «Туборг» місткістю 0,5 літрів. Відповідні пояснення гр. ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 були долучені до матеріалів зазначеного протоколу.

У наданих поясненнях ОСОБА_6 зазначив, що 2 лютого 2016 року близько 15 год. 30 хв. придбав в магазині «Господар», що знаходиться за адресою с. Більськ, Котелевського району пиво «Туборг» місткістю 0,5 л., на запитання продавця про його вік, вказав 18 років, однак підтверджуючих документів про його вік продавець не запитувала. За змістом письмових пояснень ОСОБА_5 встановлено, що 2 лютого 2016 року вона працювала продавцем в магазині «Господар», близько 15 год. 30 хв. здійснила продаж пива «Туборг» місткістю 0,5 л., віком покупця поцікавилася, отримала відповідь, що йому виповнилося 18 років, але на підтвердження цього факту паспорта у нього не запитувала.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Більської сільської ради 19 лютого 2016 року було розглянуто адміністративну справу відносно ОСОБА_5, за наслідками розгляду якої винесено постанову про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 510,00 грн. ОСОБА_5 визнала свою вину та сплатила зазначений штраф.

Гадяцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області 11 квітня 2016 року винесено рішення № 0000024001про застосування фінансових санкцій до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування фінансових санкцій у сумі 17 000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Згідно з положеннями ч. 12 ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Згідно з абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 (далі - Порядок №790).

У пункті 5 Порядку № 790 встановлено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення щодо застосування до позивача фінансових санкцій стали матеріали правоохоронного органу, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 02.02.2016 № 003393, яким встановлено факт продажу спиртних напоїв неповнолітній особі гр. ОСОБА_5

Однак, в обґрунтуванні позовних вимог ФОП ОСОБА_4 зазначила, що на момент вчинення зазначеного правопорушення ОСОБА_5 вже не працювала у неї продавцем, оскільки трудова угода з нею була розірвана 31.01.2016 за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін), про що було зроблено відповідні записи в її трудовій книжці. Дані обставини справи були підтверджені позивачем шляхом надання для огляду суду першої інстанції оригіналів трудової книжки ОСОБА_5, наказу про звільнення ОСОБА_5, книги наказів ФОП ОСОБА_4

Крім того, ФОП ОСОБА_4 зазначила, що за домовленістю з ОСОБА_5 позивачем 31.01.2016 було розірвано договір оренди будинку (об'єкту нерухомості) із ОСОБА_7 від 01.03.2015, а саме приміщення магазину «Господар» (адреса: АДРЕСА_1) з 01.02.2016 було орендоване ОСОБА_5 згідно договору оренди будинку. На запит суду першої інстанції з приводу надання інформації про належність приміщення за зазначеною адресою виконавчий комітет Більської сільської ради Котелевського району Полтавської області повідомив, що вказане приміщення належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу від 22.11.2012.

Судом першої інстанції зі свідчень ОСОБА_5 було встановлено, що між нею та ФОП ОСОБА_4 розірвано трудовий договір, за яким вона працювала продавцем, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вирішила припинити свою підприємницьку діяльність у магазині «Господар» (адреса: АДРЕСА_1) через його нерентабельність. Зазначила, що вирішила взяти в оренду це приміщення та спробувати самостійно зайнятися підприємницькою діяльністю, а тому декілька днів здійснювала торгівельну діяльність у зазначеному магазині без належно оформлених документів, оскільки не була зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Також повідомила, що на момент проведення перевірки 02.02.2016 ще не мала власних документів про зареєстровану підприємницьку діяльність, тому під час складання протоколу надала інспектору свої паспорт та ідентифікаційний код (трудового договору, договорів оренди приміщення, реєстраційних документів на підприємницьку діяльність надано не було) та помилково вказала, що у вказаному магазині здійснювала підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_4, у якої вона працювала продавцем, що і було відображено в протоколі з її слів.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 10 лютого 2016 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 2 568 000 0000 001337 від 10.02.2016).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення №003393 від 02.02.2016 є єдиним документом, де зазначено про те, що ОСОБА_5 на момент вчинення адміністративного правопорушення працювала продавцем у позивача. В письмових поясненнях ОСОБА_5 не вказувала, що перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4, крім того, будь-яких інших документів на підтвердження факту, що вона на час проведення перевірки перебувала у трудових відносинах з позивачем до матеріалів про адміністративне правопорушення додано не було.

За встановлених обставин справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що протокол про адміністративне правопорушення №003393 від 02.02.2016 не є достатнім доказом підтвердження факту перебування ОСОБА_5, на час проведення зазначеної перевірки, у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_4 Крім того, жодних документів підтверджуючих факт наявності таких відносин між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 надано не було.

Слід також зазначити, що відповідачем не було встановлено та не було доведено в суді, що на той час позивач здійснював свою діяльність у цьому господарському об'єкті та належність товару підприємцю.

Враховуючи зазначене та встановлені обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що за відсутності доказів здійснення ФОП ОСОБА_4 торгівлі алкогольними напоями без ліцензії чи іншою особою, яка перебувала б з нею у трудових відносинах, у Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області не було підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій до позивача у розмірі 17 000,00 грн за порушення ним вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гадяцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі №816/543/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду