Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.05.2018 року у справі №813/66/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №813/66/16

адміністративне провадження №К/9901/28655/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 (суддя - Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016 (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді: Кузьмич С.М., Клюба В.В.) у справі № 813/66/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал Інвест Буд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гал Інвест Буд» (далі - ТОВ «Гал Інвест Буд») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) від 11.12.2015 № 0001992201/18/850 та №0001992201/18/851.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Шевченківському районі м. Львова посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України, статей 70, 86,159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гал Інвест Буд» з питань формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень 2015 року, з питань господарських відносин з ТОВ «Тонбудпроект» за період березень 2015 року та їх подальший вплив на правильність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за відповідні періоди, про що складено акт від 24.11.2015 №517/150/22-0/38057252.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Гал Інвест Буд» пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні ним (генпідрядником) підрядних робіт у ТОВ «Тонбудпроект» (субпідрядника) за договорами від 02.03.2015 №03/02/15-Тн, №03/02/15/1-Тн та №03/02/15/2-Тн з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на податкову інформацію від 05.11.2015 №366/13-06-22-01/38501776, отриману від ДПІ в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, в якій відображено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Також, зазначає про недоліки представленої первинної документації.

На підставі названого акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 11.12.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення №№0001992201/18/850, згідно з яким ТОВ «Гал Інвест Буд» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 22726,00 грн. та №0001992201/18/851, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 114306,66 грн., в т.ч. за основним платежем - 76 204,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 38 102,22 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що операції по придбанню позивачем підрядних робіт у спірного контрагента є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтримала зазначені висновки суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових накладних на придбання будівельних матеріалів, актів прийому-передачі матеріалів в монтаж, актів списання товарів, актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат за формою КБ-3, виписок з банку про здійснення оплати за проведені роботи.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Судами також встановлено, що виконані ТОВ «Тонбудпроект» підрядні роботи позивачем вподальшому було передано ДП «Інтергал-Буд», ТОВ «Фірма «Інтергал», ТОВ «Патриаком», ТОВ «Оріон-Експорт», що підтверджується актами-прийому передачі робіт та довідками форми КБ-3.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Гал Інвест Буд» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відсутність у спірного контрагента матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так, судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору враховано лист ТОВ «Тонбудпроект» від 10.02.2016 №10/02/2016-1, відповідно до якого в період з 01.02.2015 по 31.03.2016 у штаті працівників товариства була необхідна кількість працівників/спеціалістів/робітників які могли виконувати роботи по укладені субпідрядних договорах, а при необхідності при неможливості виконувати самостійно залучались спеціалісти/працівники по цивільно-правових угодах та субпідрядні організації. Також в листі наведено перелік основних засобів за допомогою яких виконувались роботи по укладених з ТОВ «Гал Інвест Буд» договорів субпідряду.

Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію як на підставу для відмови в задоволенні позову.

Так, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що господарські операції між позивачем та його контрагентами здійснені відповідно до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що містяться в матеріалах справи, а відтак з протиправністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду