Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2018 року

Київ

справа №639/1052/17

адміністративне провадження №К/9901/5816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Гімона М.М., Коваленко Н.В., Мороз Л.Л. -

розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (далі - управління ПФУ) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати управління ПФУ провести перерахунок пенсії державного службовця з 01 січня 2017 року відповідно до статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ).

В обґрунтування своїх вимог вказує, що у зв'язку зі збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідач повинен здійснити перерахунок розміру призначеної йому пенсії на підставі положень статті 371 Закону № 3723-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії.

Жовтневий районний суд м. Харкова постановою від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.

Суди дійшли висновку, що згідно з положеннями статті 90 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (набрав чинності 01 травня 2016 року; далі - Закон № 889-VIII) та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) підстав для перерахунку пенсії державним службовцям, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців немає.

Зважаючи на те, що позивач подав заяву про перерахунок після 01 травня 2016 року, управління ПФУ обґрунтовано прийняло рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 червня 2017 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали; далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2017 року

Касаційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши, що статтею 371 Закону України №3723-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент призначення пенсії позивачу, передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року; далі - Закон № 76-VIIІ), внесено зміни до статті 371 Закону №3723-ХІІ і її викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому слід зазначити, що Законом № 889 VІІІ Закон № 3723-ХІІ визнано таким, що втратив чинність, крім окремих положень статті 37, що на цей час застосовується при первинному призначенні пенсії до осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. Тобто, статті 37, 371 Закону № 3723-ХІІ з 01 травня 2016 року втратили чинність.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VIII), у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет Міністрів України», «;Про судову експертизу», «;Про Національний банк України», «;Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Отже, на час підвищення посадових окладів державним службовцям та на час звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії, стаття 371 Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.

Закони № 76-VII, № 213-VIIІ і № 889-VIІI не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню, а тому в управління ПФУ не було підстав для їх застосування.

Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 подав заяву про його перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС. Неоднаковість у правозастосуванні, на думку заявника, підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року (справа № К/800/27323/16). У цьому рішенні суд касаційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні питання про перерахунок пенсії державного службовця підлягає застосуванню стаття 371 Закону № 3723-ХІІ, яка була чинною на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців з 01 грудня 2015 року.

Суддя Верховного Суду України ухвалою від 4 серпня 2017 року відкрив провадження у справі та витребував її з Жовтневого районного суду м. Харкова.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).

Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII Верховний Суд України розпорядженням від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 заяву ОСОБА_1 та справу передав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

За підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2018 року для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено суддю-доповідача Гриціва М.І. та колегію суддів.

Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді від 18 квітня 2018 року визначено розгляд заяви провести колегією суддів у складі п'яти суддів.

В аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевірив матеріали справи і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ з квітня 2015 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 3723 ХІІ.

03 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії від заробітної плати, призначеної згідно з Законом № 3723 ХІІ на підставі довідки від 30 січня 2017 року № 1202/01-27/02-48.

Рішенням від 10 лютого 2017 року протокол № 5 комісія з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління ПФУ відмовила позивачу в такому перерахунку, та зазначила, що постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013) було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року; далі - постанова № 865), та виключено пункт 4, яким передбачалось право на здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати. Крім того вказано, що 01 травня 2016 року набрав чинності Закон № 889-VIII, статтею 90 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону Закон № 1058-IV. Відповідно цей Закон не містить такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року № 432-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 371 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 та 5 постанови № 865 (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.

Законом України № 76-VIII статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Відтак станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 371 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.

Проте з набранням з 15 грудня 2015 року чинності постанови № 1013 (підлягає застосуванню з 01 грудня 2015 року) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1 рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у попередній редакції, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

М.М. Гімон

Н.В. Коваленко

Л.Л. Мороз