Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.12.2019 року у справі №826/5053/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

Київ

справа №826/5053/16

адміністративне провадження №К/9901/36122/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Чудака О.М. від 02.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Безименної Н.В., суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. від 21.11.2019

у справі № 826/5053/16

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" Ожго Євгена Вікторовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" Ожго Євгена Вікторовича (далі також - Уповноважена особа, відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд, відповідач 2), в якому просив:

- визнати бездіяльність Уповноваженої особи щодо невнесення до переліку вкладників інформації про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування у розмірі 1638562,67 грн за вкладами, розміщеними в Публічному акціонерному товаристві "Укргазпромбанк" (далі також - ПАТ "Укргазпромбанк") на підставі Договору банківського вкладу від 23.01.2015 №F-856/23 та Договору банківського рахунку від 25.12.2009 №5799, протиправною;

- зобов`язати Уповноважену особу надати до Фонду додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування у розмірі 1638562,67 грн за вкладами, розміщеними в ПАТ "Укргазпромбанк" на підставі Договору банківського вкладу від 23.01.2015 №F-856/23 та Договору банківського рахунку від 25.12.2009 №5799;

- зобов`язати Фонд включити до загального реєстру вкладників інформацію про виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування у розмірі 1638562,67 грн за вкладами, розміщеними в ПАТ "Укргазпромбанк" на підставі Договору банківського вкладу від 23.01.2015 №F-856/23 та Договору банківського рахунку від 25.12.2009 №5799.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

3. 23.12.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019, в якій просить такі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

4. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі.

5. 24.01.2020 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 - без змін.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.12.2009 між ПАТ "Укргазпромбанк" та позивачем укладено договір банківського рахунку №5799, пунктом 1.1 якого передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті для розрахунків при здійсненні поточних операцій, визначених законодавством України.

7. Крім того, 23.01.2015 між ПАТ "Укргазпромбанк" та позивачем (вкладник) укладено договір №F-USD-856/23 банківського вкладу (депозиту) "Свята наближаються" у доларах США, згідно з умовами якого сума вкладу складає 30000 (тридцять тисяч) доларів США (Договір), відповідно до пункту 2.1 Договору передбачено, що Банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок.

8. Згідно з пунктом 2.5 Договору термін повернення вкладу 23.04.2015.

9. На підставі постанови Правління Національного банку України від 07.04.2015 №217 "Про віднесення ПАТ "Укргазпромбанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 07.04.2015 прийнято рішення №70 про запровадження з 08.04.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Укргазпромбанк".

10. В подальшому, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 06.07.2015 №128 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк" до 07.08.2015 включно та продовження повноважень Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Укргазпромбанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ожгу Є.В. до 07.08.2015 включно.

11. 07.08.215 Фондом здійснено продаж неплатоспроможного ПАТ "Укргазпромбанк" з урахуванням зобов`язань перед вкладниками і кредиторами інвестору юридичній особі Праймстар Енерджі ФЗЕ (Primestar Energy FZE).

12. Після спливу 30 днів новим власником ПАТ "Укргазпромбанк" Праймстар Енерджі ФЗЕ (Primestar Energy FZE) не виконано вимоги договору купівлі-продажу від 07.08.2015, а тому 14.09.2015 постановою Правління Національного банку України №602 у ПАТ "Укргазпромбанк" відкликано банківську ліцензію, а рішенням виконавчої дирекції Фонду №168 від 14.09.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Є.В. строком на 2 роки з 15.09.2015 до 14.09.2017 включно.

13. Уповноваженою особою позивача включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, у межах гарантованої суми у розмірі 200000,00 грн та вказана сума позивачу виплачена 05.11.2015.

14. Відповідно до витягу з переліку (реєстру) вимог кредиторів ПАТ "Укргазпромбанк", акцептованих Уповноваженою особою, акцептовані вимоги позивачу на суму 1215343,03 грн.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачами порушено його права, оскільки не включено інформацію про виплату йому гарантованої суми відшкодування у розмірі 1638562,67 грн до переліку вкладників ПАТ "Укргазпромбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Позивач не погоджується з тим, що граничний розмір відшкодування за його вкладом за рахунок коштів Фонду обмежено сумою 200000,00 грн.

16. Фонд заперечував щодо задоволення позову, оскільки у переданому Фонду Уповноваженою особою переліку вкладників міститься інформація щодо необхідності виплати позивачу 200000,00 грн, тобто граничної суми виплати, яка гарантується Фондом.

17. Уповноважена особа позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що 05.11.2015 Фондом здійснено відшкодування коштів за вкладом позивача у ПАТ «Укргазпромбанк» у розмірі 200000,00 грн, що підтверджується витягом із списку вкладників ПАТ «Укргазпромбанк», яким виплачено суми відшкодування за рахунок коштів Фонду за загальним реєстром. Кошти, які перевищують розмір граничного відшкодування, відшкодовуються Фондом за заявою вкладника про визнання його кредитором у порядку черговості, тобто обраний позивачем спосіб захисту суперечить положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір у даній справі фактично обумовлений наявністю у позивача кредиторських вимог (майнових вимог до банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону №4452-VI, за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку. Спір щодо внесення інформації до реєстру акцептованих вимог кредиторів, у тому числі щодо розміру акцептованих вимог, не належить до юрисдикції адміністративних судів.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що предметом cпору у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо невнесення до переліку вкладників інформації про виплату ОСОБА_1 саме гарантованої суми у розмірі 1638562,67 грн за вкладами, розміщеними в ПАТ «Укргазпромбанк» на підставі Договору банківського вкладу від 23.01.2015 №F-856/23 та Договору банківського рахунку від 25.12.2009 №5799 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З аналізу чинного законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, вбачається, що граничний розмір відшкодування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації або ліквідації банку не встановлений, отже відшкодуванню підлягає вся сума вкладу разом з нарахованими відсотками включно. Позивача вже включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів, але відповідно до норм законодавства України, що діяло на момент подачі позовної заяви, граничний розмір суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, не було встановлено, а отже грошові кошти, належні на праві власності позивачу, підлягають поверненню як гарантована сума коштів. Спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/11591/15.

20. У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб посилається на те, що спір у даній справі не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач оскаржує дії Фонду не як суб`єкта владних повноважень, а як органу управління банком, який здійснює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та грошових коштів, формування ліквідаційної маси, організації продажу майна та активів банку тощо, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, а тому такий спір не є публічно-правовим.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

22. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (далі також- в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

26. За визначенням пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

27. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

28. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

29. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

30. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

32. Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

33. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

34. На підставі частин першої та другої статті 6 зазначеного Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

35. Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

36. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

37. Нормами статті 27 цього Закону установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

38. Відповідно до частини першої статті 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

39. З огляду на викладене, гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.

40. Спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує саме 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

41. Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладено у постановах від 18.04.2018 у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 у справі № 820/3770/16, від 27.03.2019 у справі № 826/6930/15, від 13.11.2019 у справі №761/2987/18, від 15.01.2020 у справі №334/452/18-ц.

42. Разом з тим, предметом спору у цій справі є кошти, які перевищують гарантовану державою суму відшкодування, оскільки, як встановлено судами та не заперечується позивачем, уповноваженою особою позивача включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду, у межах гарантованої суми у розмірі 200000,00 грн та вказана сума позивачу виплачена 05.11.2015.

43. Положеннями статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

44. Як встановлено судами, 14.09.2015 постановою Правління Національного банку України №602 у ПАТ "Укргазпромбанк" відкликано банківську ліцензію, а рішенням виконавчої дирекції Фонду №168 від 14.09.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Укргазпромбанк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Укргазпромбанк" Ожго Є.В. строком на 2 роки з 15.09.2015 до 14.09.2017 включно

45. Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

46. Згідно з положеннями статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

47. Також згідно з пунктом 4.20 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 липня 2012 року № 2, Фонд в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату початку процедури ліквідації банку.

48. Пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів: вимог вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

49. Згідно з приписами частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

50. Враховуючи викладене, вкладники, які отримали гарантоване державою відшкодування за вкладами в сумі 200 000,00 грн, у разі, якщо їх кредиторські вимоги перевищують таку суму, мають право в установленому статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» порядку звернутися до уповноваженої особи Фонду із заявою про включення їх до реєстру вимог кредиторів.

51. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у цій справі правовідносини, щодо яких виник спір, не пов`язані з виконанням відповідачем повноважень, обумовлених участю особи в системі гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки задоволення кредиторських вимог здійснюється у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку, і не стосується відшкодування вкладнику гарантованої державою суми коштів за вкладами.

52. Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

53. Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

54. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частини перша статті 15 ЦК України).

55. У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

56. Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені судами обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заявлені у цій справі позовні вимоги не пов`язані з виплатою гарантованої державою суми відшкодування (позивач таке відшкодування вже отримав), а зумовлені невиконанням банком зобов`язань за договором депозиту щодо повернення суми вкладу, яка перевищує встановлений законом граничний розмір гарантованого державою відшкодування за вкладом, а тому спір у даній справі є приватноправовим та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

57. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №755/17365/15-ц, від 16.01.2019 у справі № 761/4442/17, від 04.09.2019 у справі №201/12084/17, від 20.03.2019 у справі №456/450/16-ц, від 18.09.2019 у справі №802/1233/17-а, від 13.11.2019 у справі №761/2987/18, від 15.01.2020 у справі №334/452/18-ц.

58. Щодо посилань позивача у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018, у якій суд дійшов висновку, що спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів відхиляє, оскільки у даній справі суд дійшов вказаного висновку за інших фактичних обставин справи. Так, позивач у вказаній справі просила стягнути з Фонду на її користь гарантовану суму відшкодування вкладу разом із нарахованими процентами в розмірі 199 324,00 грн за банківським вкладом на депозитному рахунку, який відкритий у ПАТ «Актабанк» згідно з договором банківського вкладу «Універсальний» від 05.08.2014 № В11-0571/Т630507, яка їй не була виплачена, тобто у межах виплат гарантованої державою суми відшкодування.

59. При цьому, розглядаючи наведені позивачем аргументи, колегія суддів виходить з того, що всі доводи, викладені в його касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено. Позивач не заперечує той факт, що адміністративною радою Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не було прийнято рішення про збільшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами, який згідно з частиною першою статті 26 вказаного Закону не може бути меншим 200000,00 гривень. Висновків судів позивач не спростував.

60. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

61. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

62. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

63. Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 23, 24 та тексті свого рішення у справа «Сокуренко і Стригун проти України» ( заяви № 29458/04 та № 29465/04) відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві керується законом, що приймається парламентом» (Zand v. Austria, заява № 7360/76); фраза «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність; термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів; вимога стосовно того, що суд має бути «встановленим законом» є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium, заява № 32492/96).

64. Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі «Доббертен проти Франції» зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).

65. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

66. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко