Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.04.2020 року у справі №826/12728/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 квітня 2020 року

Київ

справа №826/12728/15

адміністративне провадження №К/9901/9876/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/12728/15

за позовом Виробничого кооперативу «Контакт - 90» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Комунальне підприємство «Київпастранс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Виробничого кооперативу «Контакт - 90»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Петрика І. Й., суддів: Вівдиченко Т. Р., Оксененка О. М.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року Виробничий кооператив «Контакт-90» (далі - позивач, Кооператив) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДКС України у м. Києві), третя особа - Комунальне підприємство «Київпастранс» (далі - третя особа, КП «Київпастранс»), у якому просив:

1.1. Визнати дії ГУ ДКС України у м. Києві щодо повернення без виконання наказу Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, наказу Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, наказу Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2010 року за № 56/344, незаконними;

1.2. Зобов`язати ГУ ДКС України у м. Києві прийняти на виконання наказ Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, наказ Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 № 910/24745/13, наказ Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2010 року за № 56/344 та здійснити безспірне списання коштів з будь-яких рахунків Комунального підприємства «Київпастранс», що відриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві на користь виробничого кооперативу «Контакт-90».

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що діями ГУ ДКС України у м. Києві під час виконання судових рішень на підставі наказів Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, від 26 листопада 2010 року за № 56/344 порушено вимоги Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, а також порушено права стягувача щодо виконання судового рішення, які забезпечені Конституцією України та законодавством України.

3. Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виконання наказів Господарського суду м. Києва буде здійснюватися за рахунок власних коштів КП «Київпастранс» з поточних рахунків, відкритих у банківських установах.

4. Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, оскільки вважав, що ГУ ДКСУ у м. Києві повернуло накази Господарського суду м. Києва позивачу без порушення норм чинного законодавства.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Рішеннями Господарського суду м. Києва від 28 березня 2014 року в справі № 910/24745/13, від 10 листопада 2010 року в справі № 56/344 та від 07 жовтня 2010 року з КП «Київпастранс» на користь ВК «Контакт-90» стягнено заборгованості відповідно в розмірі - 178 204,16 грн, 1 615 953,70 грн та 3 640 088,86 грн, про що видано накази Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, від 26 листопада 2010 року № 56/344, від 02 грудня 2010 року № 6/419.

6. Зазначені вище накази Господарського суду м. Києва знаходилися на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

7. Наприкінці 2014 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві зазначені накази були повернуті ВК «Контакт-90» без виконання, про що винесено постанови від 26 грудня 2014 року ВП № 43920551, від 25 грудня 2014 року ВП № 23444598, від 25 грудня 2014 року ВП № 23444366.

8. Підставою для повернення виконавчих документів стягувачеві стала відсутність майна та коштів у боржника, на які може бути звернено стягнення.

9. У зазначених постановах позивачу було рекомендовано подати виконавчі документи до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на виконання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників», яким визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами.

10. 25 травня 2015 року за результатами звернення позивача до відповідача, ГУ ДКС України у м. Києві листом № 10-08/532-6867 повернув без виконання накази Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, від 26 листопада 2010 року № 53/344 щодо примусового стягнення коштів з КП «Київпастранс».

11. Цим же листом відповідач повідомив, що на рахунках КП «Київпастранс», які відкриті в Головному управлінні Казначейства, відсутні бюджетні асигнування та взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів за будь-якими договорами, крім таких, оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету м. Києва».

12. Судом апеляційної інстанції установлено, що розпорядником бюджетних коштів м. Києва у сфері транспорту та пасажироперевезень є Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації.

13. Відповідно до Статуту, КП «Київпастранс» є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс. Підприємство здійснює свою діяльність на засадах господарської самостійності.

14. Кошти з бюджету м. Києва виділяються КП «Київпастранс» для виконання цільових програм, передбачених рішеннями Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 60/925 «Про бюджет міста Києва на 2015 рік» та від 28 січня 2015 року № 59/924 «Про програму економічного і соціального розвитку міста Києва на 2015 рік».

15. 24 березня 2015 року Департамент фінансів Київської міської державної адміністрації листом № 054-2-2-10/946 повідомив позивача, що Програмою економічного та соціального розвитку м. Києва на 2015 рік Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації для КП «Київпастранс» за рахунок бюджетних коштів передбачені асигнування в сумі 36 967,1 тис. грн., в тому числі оплата за минулі роки в сумі 7 687,7 тис. грн. Станом на 23 квітня 2015 року фінансування в сумі 7 687,7 тис. грн, які призначені на оплату заборгованості минулих років, здійснено.

16. Кошти з бюджету міста Києва за вказаними напрямками перераховуються Департаменту транспортної інфраструктури за кодами економічної класифікації « 2610» («Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям») та « 3210» («Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям»).

17. Судом апеляційної інстанції установлено, що кошти, що стягуються за наказами №№ 56/344 та 6/419, мали відношення до договорів, джерелом фінансування яких були власні кошти підприємства.

18. Щодо наказу Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 року в справі №910/24745/13 судом апеляційної інстанції установлено, що вказана сума заборгованості є інфляційними втратами та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

19. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

19.1. Визнано дії Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві щодо повернення без виконання наказу Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, наказу Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, наказу Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2010 року за № 56/344 протиправними.

19.2. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві прийняти на виконання наказ Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, наказ Господарського суду м. Києва від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, наказ Господарського суду м. Києва від 26 листопада 2010 року за № 56/344 та здійснити безспірне списання коштів з будь-яких рахунків Комунального підприємства «Київпастранс», що відриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90».

20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем дотримано процедуру звернення до відповідача та подано усі документи і відомості, необхідні для перерахування коштів на виконання судового рішення про стягнення коштів на користь позивача в порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року N 4901-VI (далі - Закон N 4901-VI). Натомість жодної з підстав повернення виконавчих документів без виконання відповідачем не зазначено.

21. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2015 року та ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу «Контакт-90» відмовлено.

22. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що КП «Київпастранс» не є державним органом або установою, яка повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів, а отримує їх виключно за цільовими програмами та безпосередньо від головного розпорядника коштів бюджету - Департаменту транспортної інфраструктури та є лише одержувачем бюджетних коштів. За висновками суду апеляційної інстанції ГУ ДКС України у м. Києві є установою, яка здійснює лише фактичний перерахунок бюджетних коштів, а не їх розподіл та виділення. Отже, у разі відсутності бюджетних коштів за їх цільовим призначення на рахунках одержувача цих коштів, в даному випадку КП «Київпастранс», ГУ ДКС України у м. Києві не має права проводити безспірне списання коштів з інших рахунків підприємства не за їх цільовим призначенням.

ІV. Касаційне оскарження

23. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 04 березня 2016 року.

24. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

25. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно послався на норми Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

26. За доводами позивача, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для безспірного стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки на підставі пункту 26 Порядку № 845 судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

27. 15 березня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/12728/15 (суддя-доповідач Мороз В. Ф.).

28. 08 квітня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення третьої особи на касаційну скаргу, в яких КП «Київпастранс» спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

29. 14 квітня 2016 року справа № 826/12728/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

30. 26 січня 2018 року справу № 826/12728/15 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду (судді-доповідачу Гончаровій І. А.).

31. 21 січня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 108/0/78 - 20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, що унеможливлює участь судді-доповідача Гончарової І. А. у розгляді справ, категорії яких віднесені до спеціалізації іншої судової палати у зв`язку зі змінами.

32. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 січня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

33. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

34. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

35. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

36. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

38. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (чинного на дату видачі виконавчого листа і звернення його до виконання) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

39. Закон України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI)

39.1. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

40. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845)

40.1. Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

40.2. Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

40.3. За змістом пункту 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

40.4. Пунктом 9 Порядку № 845 визначено, що орган Казначейства повертає: 1) виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: - не підлягає виконанню органом Казначейства; - подано особою, що не має відповідних повноважень; - пред`явлено до виконання з пропущенням установленого строку; - видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

40.4.1. рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

40.4.2. суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов`язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

40.4.3. відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

40.4.4. наявні інші передбачені законом випадки;

40.5. Пунктами 47-52 Порядку № 845 визначено порядок безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

VІ. Позиція Верховного Суду

41. Аналізуючи наведені положення у співставленні зі встановленими обставинами цієї справи, треба звернути увагу, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, Державна казначейська служба України обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду.

42. Перед тим як констатувати факт протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України у правовідносинах, які виникають у зв`язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, державне підприємство, установа, організація, потрібно з`ясувати, чи вжило Казначейство в межах своїх повноважень усі залежні від нього дії (ухвалило рішення), спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

43. Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

44. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

45. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року № 688/4324/16-а.

46. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що КП «Київпастранс» не є державним органом або установою, яка повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів, а отримує їх виключно за цільовими програмами та безпосередньо від головного розпорядника коштів бюджету - Департаменту транспортної інфраструктури та є лише одержувачем бюджетних коштів.

47. За висновками суду апеляційної інстанції ГУ ДКС України у м. Києві є установою, яка здійснює лише фактичний перерахунок бюджетних коштів, а не їх розподіл та виділення, отже, у відповідача були всі підстави для повернення виконавчих документів позивачу без виконання.

48. Разом з тим суд апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, не надав оцінки діям та рішенню відповідача на дотримання вимог статті 2 КАС України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

49. Частиною третьою статті 2 КАС України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

50. Отже, обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

51. Верховний Суд зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

52. У цій справі суд першої інстанції встановив, що відповідач при поверненні виконавчих документів без виконання не зазначив жодної із перелічених у пункті 9 Порядку № 845 підстав.

53. Відповідач в апеляційній скарзі доводив, що, повертаючи виконавчі документи без виконання, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

54. Проте суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, не перевірив обґрунтованість рішення відповідача про повернення без виконання відповідних наказів Господарського суду м. Києва, чим допустив порушення вимог статті 2 КАС України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій).

55. Крім того, суд апеляційної інстанції не перевірив чи відповідає вимогам пункту 8 Порядку № 845 обраний судом першої інстанції спосіб судового захисту в частині зобов`язання ГУ ДКС України у м. Києві прийняти на виконання відповідні накази Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2010 року за № 6/419, від 09 квітня 2014 року № 910/24745/13, від 26 листопада 2010 року за № 56/344 та здійснити безспірне списання коштів з будь-яких рахунків Комунального підприємства «Київпастранс», що відриті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві на користь виробничого кооперативу «Контакт-90».

56. Змістом пункту 8 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

57. Отже, судом апеляційної інстанції не встановлено чи діяв відповідач, повертаючи виконавчі документи без виконання, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, та чи обґрунтовано позивач обрав спосіб судового захисту порушеного права, виходячи з приписів пункту 8 Порядку № 845, відповідно до якого відповідач зобов`язаний вчинити низку послідовних дій перед тим як здійснити дії, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника.

58. При цьому Верховний Суд зазначає, що діє в межах повноважень визначених статтею 341 КАС України, частиною другою якої встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

59. Отже, у зв`язку із невстановленням наведених обставин, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

60. Таким чином, у цій справі судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

VІІ. Судові витрати

61. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виробничого кооперативу «Контакт - 90» задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року в справі № 826/12728/15 скасувати.

3. Адміністративну справу № 826/12728/15 за позовом Виробничого кооперативу «Контакт - 90» до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа - Комунальне підприємство «Київпастранс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич