Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №815/2707/18 Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №815/27...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №815/2707/18
Постанова КАС ВП від 01.02.2022 року у справі №815/2707/18



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 815/2707/18

адміністративне провадження № К/9901/4961/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 (колегія суддів:

Турецької І. О. Стас Л. В., Шеметенко Л. П) у справі №815/2707/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИЛ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області із відмови у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018, оформленої листом від 19.02.2018 №1313/05/18 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області "Щодо розгляду звернення";

- зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області вжити передбачених законодавством заходів щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за заявою ОСОБА_1 від 07.02.2018 (вх. №С-111 від
07.02.18);

- в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.09.2020 рішення Одеського окружного адміністративного суду від
22.10.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від
12.02.2019 скасовано в частині, якою в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено. В цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову частково.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби України в Одеській області 2000 (дві тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 заяву ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення задоволено.

Зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подати суду у строк 15 днів з дня отримання ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 та постанови Верховного Суду від
30.09.2020 у справі №815/2707/18.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 прийнято звіт Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання судового рішення по справі №815/2707/18.

На цю ухвалу позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 25 частини 1 статті 294 КАС України ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2021 відкрито касаційне провадження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 293 КАС учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених частини 2 статті 293 КАС . Оскарження ухвал суду, які не передбачені частини 2 статті 293 КАС , окремо від рішення суду не допускається.

Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС .

Як слідує із вказаної норми, в ній не зазначено такий конкретний вид ухвали, як ухвала про прийняття звіту про виконання судового рішення. Проте, у цій нормі зазначено, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС .

У свою чергу зі змісту Пунктом 25 частини 1 статті 294 КАС вбачається, що вона стосується саме судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах і в її частині першій вказано, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, стаття 382 КАС України надає суду два варіанти вирішення клопотання про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення: задовольнити або відмовити.

Таким чином, аналіз положень статей 294,382 свідчить про те, що до ухвал з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до стаття 382 КАС України відноситься, зокрема, й ухвала про відмову у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, а тому вона може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від судового рішення.

Трактування вказаних положень в інший спосіб призвело б до ситуації, коли ухвала про відмову у зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, про прийняття звіту не могла б взагалі бути оскаржена, оскільки особа, яка з нею не погоджується, - позивач, не має підстав для оскарження рішення по суті справи, так як воно, у цій ситуації, винесене на його користь. Крім того, як вбачається з заяви позивача та касаційної скарги, судове рішення стосується прав позивача на пенсію, яка протиправно не виплачується з вини пенсійного органу.

Відповідну позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року в справі №676/7339/18, від 26 листопада 2020 року в справі №160/8471/18, від 07 грудня 2020 року в справі №187/279/17 (6-а/0187/4/20) та від 11 серпня 2021 року в справі №200/10018/19-а і підстав для відступу від такої Суд не знаходить.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Цей принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених Кодексом адміністративного судочинства України, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відмова у відкритті апеляційного провадження в цьому випадку суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження безпідставно, з порушенням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 скасувати.

Справу № 815/2707/18 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати