ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа №466/862/22

провадження №К/990/33718/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-судді - Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року (головуючий суддя Судова-Хомюк Н. М., судді: Онишкевич Т. В., Сеник Р. П.),

І. Суть спору

У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі - відповідач), у якому просив скасувати постанову серія ВМ № 00006228 від 06 січня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, та провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він не вчиняв правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки фактична маса транспортного засобу не перевищила нормативних параметрів визначених пунктом 22.5 ПДР України. Уважає, що постанова складена з порушеннями вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

ІІ. Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, судове рішення суду апеляційної інстанцій та мотиви його ухвалення.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , виданого 20 жовтня 2018 року ТСЦ 46141, убачається, що транспортний засіб марки МАN TGS 41.400, д. н. з. НОМЕР_2 , спеціалізований вантажний самоскид, масою без навантаження 14610 кг, належить на праві власності ТОВ «Транс-Сервіс-1», керівником якого є ОСОБА_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТзОВ «Транс - Сервіс - 1», виданою 07 лютого 2020 року.

06 січня 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В. О. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України: ОСОБА_1 , серії НОМЕР_3 , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. У цій постанові зазначено: Відповідальна особа 08 листопада 2021 року о 13 год. 49 хв. за адресою Н-09, км 429 +900, Львівська область допустила рух транспортного засобу МАN TGS 41.400, д. н. з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 19,3% (6,724 тон).

Уважаючи таку постанову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2022 року позов задоволено. Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00006228 від 06 січня 2022 року скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, передбачене частиною другою статті 132-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрито.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, 22 вересня 2022 року за допомогою системи «Електронний суд» відповідач звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі № 466/862/22 повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга сформована в системі «Електронний суд» представником відповідача - Доготер О. Г., на підтвердження повноважень якого надано ордер серії ВТ № 1030276, однак у графі «Адвокат» підпис адвоката відсутній, а тому подана до апеляційної скарги сканкопія ордеру серії ВТ №1030276 не є належним документом, що підтверджує право Доготер О. Г., як особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення таких дій від імені та в інтересах відповідача у цій справі.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

01 грудня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2023 року визначено склад колегії суддів: Мацедонська В. Е. (головуючий суддя), Білак М. В., Губська О. А.

ІV. Касаційне оскарження

У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування позиції скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що вказаний ордер не підтверджує повноважень представника апелянта, оскільки вказаний ордер було скріплено кваліфікованим електронним підписом, а тому відсутні підстави вважати, що ордер не підписано. Зазначає, що під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Відповідні зміни до Положення про ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги внесла Рада адвокатів України, рішенням від 29 квітня 2022 року № 45.

Крім того, відповідач наголошує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні, ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін. Зазначає, що відповідно до вимог Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, обов`язковим реквізитом ордеру, виготовленого електронним способом, є підпис адвоката (у графі «Адвокат») незалежно від того, чи адвокат здійснює індивідуальну адвокатську діяльність чи в складі адвокатського об`єднання/адвокатського бюро. Позивач стверджує, що оскільки ордер серії ВТ № 1030276, який наданий представником відповідача разом з апеляційною скаргою згенерований через вебсайт Національної асоціації адвокатів України, такий ордер мав містити підпис адвоката, як обов`язковий реквізит ордеру. При цьому, Кривоніс В. П. звертає увагу, що поданий представником відповідача ордер не є сформованим електронним ордером у визначеній адміністратором формі через підсистему «Електронний суд».

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Статтею 296 КАС України встановлено форма та зміст апеляційної скарги. Так, відповідно до частини першої вказаної статті апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України установлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами першою-другою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2)довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI установлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Пунктом 9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), передбачено, що Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення № 41 про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнено Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».

VІ. Висновки Верховного Суду

У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

В оскаржуваній ухвалі від 24 жовтня 2022 року суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) сформована в системі «Електронний суд» її представником Доготер О. Г., на підтвердження повноважень якої надано ордер серії ВТ № 1030276, однак у графі «Адвокат» підпис адвоката відсутній, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику.

З цього приводу Верховний Суд зазначає таке.

Так, ураховуючи норми Закону № 5076-VI та Положення № 41 колегія суддів уважає, що відповідно до обставин, які склались у цій справі, Доготер О. Г., як представник Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) зверталась до суду не від адвокатського бюро або від адвокатського об`єднання, а індивідуально, тому вимоги пункту 10 рішення Ради адвокатів України від 29 квітня 2022 року № 45 не підлягають застосуванню у цьому випадку.

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»).

Установивши, що подана на підтвердження наявності у Доготер О. Г. повноважень на представництво інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) копія ордеру не містить власноручного підпису адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги щодо наявності електронно-цифрового підпису на поданій апеляційній скарзі, який підтверджує повноваження представника, є необґрунтованими, оскільки адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

Водночас, колегія суддів уважає безпідставними та відхиляє доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржуване рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, оскільки правовідносини в цих справах не є подібними. Так, скасовуючи ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд зазначив, що в матеріалах справи № 560/11791/21 наявна копія довіреності, яка сформована з кваліфікованим електронним підписом в системі «Електронний суд». У справі ж, яка розглядається, ордер серії ВТ №1030276, який наданий представником відповідача разом з апеляційною скаргою згенерований через веб-сайт Національної асоціації адвокатів України, а не через «Електронний суд».

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми процесуального права, а касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року є необґрунтованою.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09 березня 2023 року у справі № 466/893/22, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від них.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій ухвалено законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Е. Мацедонська

Судді М. В. Білак

О. А. Губська