Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.03.2019 року у справі №826/26069/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/26069/15

адміністративне провадження №К/9901/5784/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Стеценка С. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/26069/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року (ухвалене у складі судді Донця В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Безименної Н. В., суддів - Аліменка В. О., Кучми А. Ю.),

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1.27 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, і якими договір №007-14572-090215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від
09.02.2015, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), вважається нікчемний та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів (правочинів);

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. щодо невключення відомостей про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з договором №007-14572-090215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 09.02.2015, що укладений між ПАТ "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_1;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором 007-14572-090215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 09.02.2015, що укладений між ним та ПАТ "Дельта Банк" та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно вказаного договору №007-14572-090215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 09.02.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3.14 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення відомостей про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника (рахунок № НОМЕР_2), який має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" на суму 200.000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп. ) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 730,80 грн. (сімсот тридцять гривень вісімдесят копійок) судових витрат зі сплати судового збору з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимирович за рахунок Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що уповноваженою особою не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5.29 січня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2018 року - залишити без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.28 лютого 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича.

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що договір банківського вкладу, укладений між банком і позивачем, є нікчемним у відповідності до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отриманні платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, грошових коштів позачергово та раніше за інших кредиторів банку. Зазначено, що операції із перерахування коштів з поточних рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки були здійснені в період дії постанови НБУ від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних".

8. Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі №826/26069/15.

9.25 березня 2019 року до Верховного Суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду задовольнити.

10.02 квітня 2019 року від представника позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від
02.07.2019 №880/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Стеценка С. Г., Тацій Л. В.

12. У зв'язку з відрядженням та подальшою відпусткою судді Тацій Л. В., на підставі службової записки судді-доповідача та розпорядження заступника керівника апарату Верховного суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі: головуючого судді Стрелець Т. Г., суддів Рибачука А. І., Стеценка С. Г.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13.09 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" (банк) та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір №007-04572-090215 (а. с.11) банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, за умовами якого сума вкладу складає 10000,00 доларів США, вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього договору, та по 08 серпня 2015 року включно, процентна ставка на суму вкладу становить 5,5% річних (п. п.1.2-1.4 договору).

Відповідно до п. п.1.6,1.8 договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору.

У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору, вкладник не здійснить перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

Згідно додаткової угоди №1 (а. с.12) до договору №007-14572-090215 від 09 лютого 2015 року сторони домовились викласти п.1.8 ст.1 договору в наступній редакції: "1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.".

Наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, №45627907 від 09 лютого 2015 року (а. с.13) підтверджується факт перерахування на рахунок позивача в банку № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 10000,00 доларів США. Згідно даного платіжного доручення платником є ОСОБА_2, бенефіціаром (отримувачем) - ОСОБА_1, банком платника та бенефіціара (отримувача) є АТ "Дельта Банк", призначення платежу - поповнення депозитного договору №007-14572-090215 від 09 лютого 2015 року, додаткова угода №1 від 09 лютого 2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 51 від 02.03.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" №408 від 29 травня 2015 року призначено перевірку правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" на предмет виявлення правочинів (в тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за результатами якої вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №007-14572-090215 від 09 лютого 2015 року укладеного між ПАТ "Дельта банк" та позивачем, згідно з п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. від 16 вересня 2015 року №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та перелік яких наведено в додатку №1 до цього наказу, зокрема, договір №007-14572-090215 від 09 лютого 2015 року, укладений з позивачем.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

У зв'язку з невключенням позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта банк", він звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі-Закон №4452-VI) установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі-Закон №4452-VI є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

За визначенням ~law12~ вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно ~law13~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (..), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (..). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ~law14~ уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law15~ і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення № 14), передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Суд зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених ~law16~ щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено або договір банківського вкладу (депозиту), або банківського рахунку, або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Отже, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law17~ підпадають особи, які є вкладниками у розумінні приписів ~law18~, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

Відповідно до положень ~law19~ Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

~law20~ (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до ~law22~ Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ~law23~, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Уповноважена особа вважала нікчемним договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком і позивачем, з підстав, визначених ~law24~, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок позивача надійшли з банківського рахунку іншої особи.

Проте, згідно з положеннями частини 1 статті 1062 ЦК України на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Отже, законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом за договором банківського вкладу. При цьому і положення ~law25~ визначають, що вкладом вважаються кошти, які надійшли до банку як безпосередньо від вкладника, так і для нього.

Суди правильно відхилили посилання Уповноваженої особи на порушення при перерахуванні коштів на рахунок позивача положень пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", як на одну із підстав для відмови у задоволенні позову, оскільки положення вказаного пункту (у редакції, чинній на час укладення договору банківського вкладу) забороняють зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третіх осіб, крім випадків, передбачених нормами діючого законодавства або Продуктами банку. За таких обставин, укладення між позивачем та банком додаткової угоди до договору банківського вкладу від 09 лютого 2015 року №007-14572-090215 про застосування пункту 1.8 до вказаного Договору в іншій редакції не суперечить приписам чинного законодавства та Правилам банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Дельта Банк".

Колегія суддів також зазначає, що зарахування коштів на депозитний рахунок позивача з поточного рахунку іншої фізичної особи узгоджується і з положеннями пунктів 10.12,10.19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року №492, оскільки договором банківського вкладу з урахуванням укладеної до нього додаткової угоди передбачено зарахування коштів на депозитний рахунок вкладника з рахунку іншої особи.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання уповноваженої особи на укладення договору банківського вкладу під час дії постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", оскільки остання відповідно до положень статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для ПАТ "Дельта Банк" обмеження відповідачем не надано. При цьому невиконання посадовими особами Банку приписів постанови НБУ про віднесення банку до категорії проблемних не може бути саме по собі підставою для висновку про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) саме відповідно до ~law27~.

Посилання скаржника на те, що переваги від укладення договору банківського вкладу полягають в можливості отримання платником - ініціатором перерахунку коштів, як кредитором, за рахунок позивача суми відшкодування більшої, ніж передбачено законом, а також отримання її позачергово та раніше за інших кредиторів банку, судом касаційної інстанції сприймаються критично, оскільки останні фактично є припущеннями Уповноваженої особи, в той же час, жодних доказів на підтвердження зобов'язання позивача повернути кошти ініціатору відповідного перерахунку після отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ~law28~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Дельта Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law29~.

При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law30~.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду, на що правильно вказали суди попередніх інстанції.

Відповідачем рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому, з урахуванням вимог 341 КАС України, не переглядаються.

16. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

17. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

18. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

19. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року у справі №826/26069/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко