ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 820/5989/15

адміністративне провадження № К/9901/8983/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л. В.,

суддів: Стрелець Т. Г., Стеценка С. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №820/5989/15

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (постановлена головуючим - суддею Бадюковим Ю. В. ) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (ухвалена в складі колегії: головуючого - судді Сіренко О. І., суддів: Кононенко З. О., Калиновського В. А.) по справі №820/5989/15 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

27 березня 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, заявник), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 по справі №820/5989/15, в якій просила:

- скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду у справі від 13 жовтня 2015 року по справі № 820/5989/15 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії;

- винести нову постанову, якою закрити провадження у справі № 820/5989/15 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що нововиявленими обставинами по справі є наявність спору про право користування та власності на землю, що є істотною обставиною для справи № 820/5989/15, яка не була встановлена під час її розгляду адміністративними судами, про що свідчить копія заяви Приватного підприємства "Золота Нива 1" №44 від 19.02.2018 про зміну предмету позову по справі № 623/3009/17 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, Державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г., третя особа Сектор з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, що перебуває на розгляді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Також заявник зазначив, що спірні правовідносини по справі № 820/5989/15 пов'язані із припиненням права позивача на користування земельними ділянками, та реєстрацію права власності на них, отже даний спір не є публічно - правовим, а випливає з цивільно - правових відносин у земельній сфері, і фактично є спором про право користування та право власності на спірні земельні ділянки, а отже має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. У зв'язку з чим просить суд закрити провадження по справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

19 липня 2018 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі №820/5989/15 за позовом Приватного підприємства "Золота Нива 1" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи - Управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 у справі №820/5989/15 залишено в силі.

Другий апеляційний адміністративний постановою від 26.02.2020 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2018 залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували існування у спірних правовідносинах визначених ст. 361 КАС України підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернулася у березні 2020 року до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, якою задоволено позов ПП "Золота Нива 1", ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі № 820/5989/15 на підстав п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку з непідсудністю даної справи адміністративним судам.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосована норма права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі за № 820/2358/17 щодо юрисдикції спору. Заявник вказує і на те, що спір не підлягає вирішенню адміністративним судом через що, на переконання ОСОБА_1, за результатами перегляду судових рішень, ухвалених по цій справі за нововиявленими обставинами, такі рішення підлягають скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року призначено справу до розгляду в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- ~law24~, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law25~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law26~.

Касаційна скарга по справі №820/5989/15 подана у березні 2020 року, тому розглядається в порядку, що діяв після набрання чинності ~law27~ (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній з 08.02.2020).

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частин 1, 2, 3 статті 341 КАС України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з положенням частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена зокрема ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, після її перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, підставою для відкриття касаційного провадження у справі №820/5989/15 слугувало оскарження судового рішення, зазначеного у частині 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання заявника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно частин 1 -3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій і підтверджується матеріалами справи, у червні 2015 року Приватне підприємство "Золота нива 1" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Мітіної Віти Валеріївни, Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, управління Держземагентства в Ізюмському районі Харківської області, в якому, з урахуванням клопотання про відкликання частини позовних вимог позивач просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2014 №17699531, від 04.12.2014 №17703927, від 04.12.2014 №17702583.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
12.01.2016, позов задоволено повністю.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 квітня 2016 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 залишив без змін.

27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2015 по справі №820/5989/15 в порядку п. 1 ч. 2 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, нововиявленою обставиною вона вважає наявність спору про право користування та власності на земельною ділянкою. Заявник вказує, що ця обставина є істотною для справи № 820/5989/15 та була встановлена під час її розгляду адміністративними судами, про що свідчить копія заяви ПП "Золота Нива 1" № 44 від 19.02.2018 про зміну предмету позову по справі № 623/3009/17 за позовом ПП "Золота Нива 1" до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, Державного реєстратора Сектору з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області Ольшанського В. Г., треті особи - Сектор з питань державної реєстрації Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, що перебуває на розгляді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Судами попередніх інстанцій також вірно встановлено, що на час прийняття рішення, яке заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами, тобто станом на 13.10.2015, спору по справі № 623/3009/17 не існувало, оскільки провадження в цій справі було відкрито лише 19.12.2017, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі. Предмет позову позивачем змінено
19.02.2018, про що свідчить копія заяви №44 про зміну позову Приватного підприємства "Золота Нива 1".

Тобто, обставина, на яку вказує заявник як на нововиявлену для перегляду рішення суду першої інстанції, не існувала станом на дату ухвалення цього рішення.

Посилання заявника на судове рішення у справі №820/2358/17 щодо інших осіб у подібних правовідносинах не є належними доказами на підтвердження доводів ОСОБА_1 про наявність нововиявлених обставин.

Також мотиви касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суди першої та апеляційної інстанції не дали належної оцінки її доводам про те, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки даний спір не є публічно - правовим, а має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, а також доводи з приводу застосування судом апеляційної інстанції норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові по справі № 820/2358/17 по справі, яка є аналогічною, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи по суті, судом вирішувалось процесуальне питання щодо підсудності даної справи адміністративній юрисдикції.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016 року вирішене питання про закриття провадження у справі № 820/5989/15 з підстав, зазначених скаржником в заяві в межах розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 і цим доводам вже надавалась оцінка.

Харківським апеляційним адміністративним судом зазначено, що стосовно тверджень апелянта про непідсудність цієї справи адміністративному суду, колегія суддів зазначає, що вони також є помилковими з огляду на положення ст. 3, 17 КАС України та ч. 1 ст.2, ч.5 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державний реєстратор прав є державним службовцем, суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах, з яких виник цей публічно-правовий спір, реалізує владні управлінські функції, надані йому Законом №1952, Порядком №868, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим Постановою КМУ від 26.10.2011 №1141, наказом Міністерства юстиції України №3502/5 від
12.12.2011. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін ухвалою суду касаційної інстанції.

Не є нововиявленою обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок у тлумаченні правових норм, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, яка існувала на час вирішення справи, але про існування якої заявнику стало відомо після ухвалення судового рішення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи заявника щодо юрисдикційності спору у цій справі розглядаються саме у провадженні за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, тобто саме у розумінні статті 361 КАС України, а не в порядку касаційного перегляду судового рішення, ухваленого Харківським окружним адміністративним судом 13.10.2015 по цій справі.

Наведені ж заявником підстави перегляду постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами не є нововиявленими для цього судового спору в розумінні статті 361 КАС України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі "Христов проти України" (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v.

Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі "Желтяков проти України", заява №4994/04, пункт 43).

Таким чином, оскільки заява про перегляд рішень за нововиявленими обставинами, подана ОСОБА_1, не містила нововиявлених обставин, визначених частиною 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні спірного питання.

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року по справі №820/5989/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді Т. Г. Стрелець

С. Г. Стеценко