Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №804/4054/17

адміністративне провадження №К/9901/49555/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 (головуючий суддя - Чепурнов Д.В., судді: Мельник В.В., Сафронова С.В.) у справі №804/4054/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Криворіжіндустрбуд» (далі - ПрАТ «Криворіжіндустрбуд») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) від 13.03.2017 №000262403 та №0002631403.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 ГУ ДФС у Дніпропетровській області оскаржило її у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження, оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 отримана 05.10.2017, а згідно офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштове відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 4906902980125 було зареєстровано 17.10.2017 о 17:35 год., тобто апеляційну скаргу подано своєчасно.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, який полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 прийнято в порядку письмового провадження. Копію зазначеного судового рішення суду першої інстанції ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано 05.10.2017 (т. 4, а.с.129).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без руху, зокрема, у зв'язку з тим, що її подано 20.10.2017, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, при цьому заявником апеляційної скарги не було заявлено клопотання про поновлення цього строку.

В межах строку, наданого для усунення недоліків, відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 отримано 05.10.2017. Враховуючи те, що останній день для апеляційного оскарження припадає на вихідний, апеляційна скарга була подана у перший робочий день 17.10.2017 (вівторок), що підтверджується поштовим чеком ДД «Укрпошта» з ідентифікатором 4906902980109.

Розглянувши заявлене клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності заявником апеляційної скарги вчасного апеляційного оскарження з огляду на те, що відповідно до штампу на поштовому конверті, яким було надіслано апеляційну скаргу, міститься дата відправлення 20.10.2017. При цьому, штрихкодовий ідентифікатор, який міститься на зазначену конверті (4906902980125) різниться з тим, який зазначено у поштовому конверті ДП «Укрпошта» (4906902980109) доданому заявником апеляційної скарги до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, згідно з результатом електронного пошуку поштових відправлень на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» поштове відправлення, яким ГУ ДФС у Дніпропетровській області надіслано апеляційну скаргу із штрихкодовим ідентифікатором 4906902980125, було зареєстровано 17.10.2017 о 17:35 год.

Згідно з частиною дев'ятою статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Наведене свідчить, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області в межах встановленого законом процесуального строку подано апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2017.

Поряд з цим, слід зазначити те, що при обмеженні апеляційного та касаційного оскарження судових рішень порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950р., яка ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Отже, невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов'язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Дніпропетровській області, судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального закону.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі; справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

В зв'язку з цим, відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2017 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду