ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

Київ

справа №389/2858/16-а(2-а/389/90/16)

адміністративне провадження №К/9901/19099/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 389/2858/16-а(2-а/389/90/16)

за позовом ОСОБА_2

до Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградської області,

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року (у складі судді Баранник Н.П.),

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 (далі за текстом - позивач) звернулася з адміністративним позовом до Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі за текстом - Управління або відповідач), в якому просить визнати рішення відповідача про відмову у призначенні їй пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про прокуратуру» протиправним; визнати протиправним та скасувати рішення № 1149 від 15 вересня 2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за вислугою 20 років відповідно до статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру»; зобов'язати відповідача обчислити та призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» з 06 вересня 2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградської області про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року у справі № 389/2858/16-а (2-а/389/90/16) - залишено без руху, повідомлено про це апелянта та надано строк десять днів, починаючи з дня отримання копії ухвали, для усунення вказаних недоліків.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Скаржником при поданні апеляційної скарги було заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що кошти на сплату судового збору відсутні.

Проте, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, а відповідачем не вказані аргументи і підстави для відстрочення його сплати.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, Управління звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 03 лютого 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 389/2858/16-а(2-а/389/90/16), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Згідно з пунктом 4 Перехідних положень КАС України касаційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Верховний Суд ухвалою від 08 червня 2018 року прийняв до провадження адміністративну справу та призначив її до розгляду ухвалою від 06 серпня 2018 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 07 серпня 2018 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками клопотань заявлено не було.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ

Апеляційна скарга Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області не відповідала вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року апеляційна скарга Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 грудня 2016 року у справі № 389/2858/16-а (2-а/389/90/16) була залишена без руху. Апелянту був наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: заявнику апеляційної скарги необхідно було надати докази сплати судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням суду апеляційної інстанції Управління звернулося до суду з касаційними скаргами.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга від 03 лютого 2017 року обґрунтована тим, що ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху було отримано відповідачем 24 січня 2017 року. Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, з 01 січня 2017 року органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору. Тому, на думку Управління, при винесенні апеляційним судом ухвали від 13 січня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху було порушено норми чинного процесуального законодавства.

В запереченнях позивача від 14 березня 2017 року на касаційну скаргу Управління зазначено, що відмова суду в задоволенні клопотання відповідача є правомірною та в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства. Так, матеріали справи свідчать, що з апеляційною скаргою в даній справі відповідач звернувся 16 грудня 2016 року, на той час був чинний Закон України «Про судовий збір» в редакції, яка не передбачала пільг зі сплати судового збору Пенсійному фонду України та його органам. Відтак, оскільки відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 16 грудня 2016 року, під час дії Закону в редакції, що не передбачала пільг зі сплати судового збору для органів ПФУ, неможливим є застосування до нього Закону, який набрав чинності вже після звернення відповідача з апеляційною скаргою у даній справі та регулює суспільні відносини з приводу сплати судового збору, які настали саме з 01 січня 2017 року. Крім того, в запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу Управління без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та висновкам суду апеляційної інстанції, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Апеляційна скарга Управління не відповідала вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), а саме не було сплачено судовий збір, у зв'язку із чим ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року зазначену скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовані Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення із скаргою до суду апеляційної інстанції; далі за текстом - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється, зокрема, за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За змістом частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Комплексний аналіз указаних законодавчих положень дає підстави для таких висновків.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), та статтею 8 Закону № 3674-VI, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу, що відсутність коштів у державного органу не є достатньою та беззаперечною підставою для звільнення його від виконання обов'язку щодо сплати судового збору.

Верховний Суд зазначає, що питання порядку сплати судового збору вирішується відповідно до закону, чинного на момент вчинення певної процесуальної дії та в подальшому не підлягає зміні у зв`язку із зміною законодавства, що повною мірою узгоджується із принципом правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив без задоволення клопотання Управління про звільнення від сплати судового збору та залишив скаргу без руху.

Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 26 липня 2005 року зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградської області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко