Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.12.2023 року у справі №160/938/20
Ухвала КАС ВП від 31.03.2021 року у справі №160/938/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 160/938/20

адміністративне провадження № К/9901/9066/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (головуючий суддя Озерянська С.І.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року (головуючий суддя Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі № 160/938/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

23 січня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також позивач або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради (далі також відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 23 грудня 2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ДН3167/1538/АВ/ТД/ФС від 23 грудня 2019 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 500 760 гривень.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року залишено без змін.

15 березня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 11 березня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року і прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

23 квітня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 21 жовтня 2015 року, основним видом економічної діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), що підтверджується відомостями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом витягу з Реєстру платників єдиного внеску від 23 серпня 2019 року вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює господарську діяльність за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .

Види господарської діяльності згідно з КВЕД: роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; обслуговування напоями.

На підставі наказу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради від 21 жовтня 2019 року № 641-ОД «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 » та направлення від 28 жовтня 2019 року на підставі підпункту 2 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 призначено інспекційне відвідування з 29 жовтня 2019 року щодо додержання вимог законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника єдиного внеску 10000000496859), кофейня «Франс.уа» за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року за фактичним здійсненням господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

29 жовтня 2019 року інспекторами праці здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника єдиного внеску НОМЕР_2 . Місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_6 . Фактичне місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ).

За результатами проведеного інспекційного відвідування було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ОМС-ДН 3167/1538/НП, у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням.

29 жовтня 2019 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради винесена вимога про надання/поновлення документів № ОМС-ДН 3167/1538/НД, якою зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати відповідачу, визначені в ній документи в строк до 08.11.2019 року, яка направлена на адресу АДРЕСА_6 .

05 листопада 2019 року та 08 листопада 2019 року ФОП ОСОБА_1 надано відповіді на вимогу № ОМС-ДН 3167/1538/НД від 29 жовтня 2019 року, в яких, зокрема, зазначено, що проведення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 згідно із витягом з Реєстру платників єдиного податку здійснюється за адресою: АДРЕСА_7 .

Також позивач зазначає, що не був обізнаний про інспекційне відвідування та не зобов`язаний був перебувати за місцем реєстрації або здійснення ним господарської діяльності.

Стосовно витребуваних документів за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року зазначено, що станом на 08 листопада 2019 року в трудових правовідносинах з ФОП ОСОБА_1 перебувають три особи - ОСОБА_2 (прийнятий на роботу з 18 жовтня 2019 року), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З 01 січня 2019 року в трудових правовідносинах з ФОП ОСОБА_1 перебували також: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру ФОП ОСОБА_1 в 2019 році не використовував, відповідно договорів і актів не укладав і не підписував. Всі особи працювали і працюють на посадах продавців продовольчих товарів, код за Класифікатором професій ДК 003:2010 5220. В підтвердження вказаного були надані такі документи: копія посадової інструкції, копії трудових книжок працівників (які працювали на момент інспекційного відвідування).

08 листопада 2019 року інспекторами праці повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування позивача (реєстраційний номер платника єдиного внеску 10000000496859. Місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_6 . Фактичне місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ).

За результатами проведеного інспекційного відвідування було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ОМС-ДН 3167/1538/НП, у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; відсутністю документів, які вимагались інспекторами праці, ведення яких передбачено законодавством про працю.

08 листопада 2019 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради винесена вимога про надання/поновлення документів № ОМС-ДН 3167/1538/ПД, якою зобов`язано позивача у строк до 12 листопада 2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, а саме: завірені та прошиті копії графіків роботи при відрядній оплаті праці за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року; завірені та прошиті копії розрахунково-виплатних відомостей з оплати праці за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року; завірені та прошиті копії наказів та заяв працівників про відпустки за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року; завірені та прошиті копії наказів на працівників, які є внутрішніми сумісниками за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року.

11 листопада 2019 року позивачем надано відповідь на вимогу № ОМС-ДН 3167/1538/НД від 29 жовтня 2019 року, в якій, зокрема, зазначено, що ФОП ОСОБА_1 є самозайнятою особою, фактичним місцем проведення господарської діяльності є АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . В своїй діяльності ОСОБА_1 використовує працю найманих осіб в залежності від власної діяльності, сезонності та інших факторів, які впливають на реалізацію продукції. Стосовно надання графіків роботи при відрядній оплаті праці зазначено, що позивачем відрядна оплата праці не застосовується. Наголошено, що жоден з працівників ФОП ОСОБА_1 у вказаний період не працював на умовах сумісництва. А також вказано, що надані всі зведені розрахунково-платіжні відомості по заробітній платі усіх найманих працівників ФОП ОСОБА_1 за період 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року з інформацією про здійснення нарахування для кожного працівника у кожному відпрацьованому місяці та підписами працівників в отриманні коштів.

22 листопада 2019 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради винесена вимога про надання/поновлення документів № ОМС-ДН 3167/1538/ПД, якою зобов`язано позивача у строк до 25 листопада 2019 року надати: письмове пояснення щодо здійснення господарської діяльності за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; завірені та прошиті копії документів, що підтверджують або спростовують здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_5 ; завірену копію свідоцтва платника єдиного податку.

26 листопада 2019 року інспекторами праці проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника єдиного внеску 10000000496859. Місце проживання фізичної особи - підприємця: АДРЕСА_6 . Фактичне місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ) за період з 01 січня 2019 року по 01 жовтня 2019 року.

За результатами проведеного інспекційного відвідування будо складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ОМС-ДН 3167/1538/АВ.

Перевіркою зафіксовано, що станом на 29 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, за адресою: АДРЕСА_1 . Місце здійснення господарської діяльності підтверджується відомостями витягу з реєстру платників єдиного податку від 23 серпня 2019 року № 1904663400958. Для здійснення господарської діяльності за вказаною адресою, ФОП ОСОБА_1 використовує найману працю осіб без відповідного оформлення трудових відносинах. Так, на момент початку проведення інспекційного відвідування, зафіксовано 4 особи, які працювали без укладення трудового договору за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 1 особа - адміністратор, що суперечить штатному розпису на 2019 рік. Документів, що свідчать про відповідне оформлення трудових відносин з працівниками у кількості 4 осіб, які працювали 29 жовтня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , під час інспекційного відвідування не надано. За висновками відповідача, викладене свідчить про наявність ознак порушення вимог чинного законодавства України про працю.

02 грудня 2019 року інспекторами складено припис про усунення виявлених порушень № ОМС-ДН 3167/1538/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення, зафіксовані в акті № ОМС-ДН 3167/1538/АВ від 26 листопада 2019 року.

03 грудня 2019 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОМС-ДН 3167/1538/АВ/ТД та 06 грудня 2019 року позивачу направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу о 15.20 год. 23 грудня 2019 року.

23 грудня 2020 року Інспекцією з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради було винесено постанову про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 500 760, 00 гривень на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України).

Позивач не погодившись із вказаною постановою про накладення штрафу звернувся до суду із цим позовом.

IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням чинного законодавства України, оскільки жодного з порушень, встановлених в акті № ОМС-ДН3167/1538/АВ від 26 листопада 2019 року, не було допущено.

В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що 29 жовтня 2019 року з 14.00 години інспектором праці інспекції із використанням засобу аудіо -, фото - та відеотехніки було розпочато інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_6 . Фактичне місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ). На момент початку проведення інспекційного відвідування, зафіксовано 4 особи, які працювали 29 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 . Документів, що свідчать про відповідне/належне оформлення працівників не надано. За відомостями витягу з реєстру платників податку від 23 серпня 2019 року вбачається, що місце проживання господарської діяльності АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_8 , а з Витягу від 25 листопада 2019 року значиться АДРЕСА_8 . Відповідач стверджує, що витяг з реєстру платників податку від 25 листопада 2019 року охоплює період саме станом на день його формування, а інспекційне відвідування почалось з 29 жовтня 2019 року. На думку відповідача, інформацією у витязі від 25 листопада 2019 року не може бути підтверджено, що єдиним місцем ведення господарської діяльності є АДРЕСА_8 на момент початку інспекційного відвідування.

Також відповідач зазначає, що 29 жовтня 2019 року під час інспекційного відвідування було встановлено, що однією з чотирьох працівниць є ОСОБА_6 . Цей факт також підтверджується: відеозаписом під час інспекційного відвідування; фотографією з соціальної мережі (Facebook), де вказано місце роботи "пекарь в Франс.уа"; письмовими поясненнями фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин, за змістом яких зазначено адміністратор «ОСОБА_10». Процес інспекційного відвідування було зафіксовано засобами відеотехніки та долучено до акту інспекційного відвідування від 26 листопада 2019 року № ОМС-ДН3167/1538/АВ.

Також позивачем надані пояснення, в яких зазначено, що під час проведення перевірки він неодноразово повідомляв, що не здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надавались копії договору оренди та актів приймання-передачі до договору. Так, позивач припинив орендне використання приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та повернув його за актом 05 липня2019 року. Позивач зазначає, що з наданих відповідачем відео-матеріалів вбачається, що перевіряючим було надано документи суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому вони не вимагали надати їм документи про оформлення трудових відносин з чотирма особами, що працювали 29 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач також зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем не перевірялось чи перебувала ОСОБА_6 в трудових відносинах станом на 29 жовтня 2019 року. Між тим, громадянку ОСОБА_6 було звільнено 30 червня 2019 року за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України на підставі наказу № 21-К від 27 червня 2019 року. Стверджує, що трудові відносини між громадянкою ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_1 припинились 30 червня 2019 року.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Судами попередніх інстанцій зауважено, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин між позивачем та чотирьома фізичним особами, три з яких не встановлено, а однією являється ОСОБА_6 .

Водночас судами попередніх інстанцій було враховано те, що на час проведення перевірки позивач фактично не здійснював підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 , оскільки згідно змісту договору оренди № 28/07 від 28 липня 2017 року та акту приймання-передачі від 05 липня 2019 року приміщення за зазначеною адресою повернуто орендодавцю.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник стверджує, що на момент проведення інспекційного відвідування зафіксовано 4 особи, які працювали 29 жовтня 2019 року за адресою: АДРЕСА_9. Документів, що свідчать про відповідне/належне оформлення працівників не надано.

Скаржник акцентує увагу на тому, що за змістом витягу з реєстру платників єдиного податку від 23 серпня 2019 року місцем провадження господарської діяльності позивача є АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_8 . Водночас за змістом витягу реєстру платників єдиного податку від 25 листопада 2019 року місцем провадження господарської діяльності позивача є лише АДРЕСА_8 .

З покликанням на пункт 299.2 статті 299 та пункт 299.8 статті 299 Податкового кодексу України (далі також ПК України), скаржник стверджує, що інформація у реєстрі платників єдиного податку є чинною до внесення змін до такого реєстру.

Скаржник критично оцінює позицію судів попередніх інстанцій про те, що несвоєчасне внесення інформації про адреси, за якими здійснюється господарська діяльність фізичної особи - підприємця не може бути підставою для притягнення такої особи до відповідальності.

Водночас вважає, що договір оренди № 28/07 від 28 липня 2017 року приміщення за адресою: м. Дніпро, пр-т Гагаріна 7 та акт приймання-передачі від 05 липня 2019 року про повернення зазначеного приміщення орендодавцю не є належним доказом.

Наполягає на відсутності правового висновку щодо підтвердження місця провадження господарської діяльності договором оренди нежитлового приміщення.

У відзиву на касаційну скаргу позивач стверджує, що відповідач свою позицію не підтвердив жодними доказами, а лише навів власні тлумачення норм законодавства та перевагу одних доказів над іншими.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі також Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження)( пункт 3 Порядку № 823).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

За приписами пункту 9 Порядку № 823 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до пункту 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з пункту 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункту 28 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (надалі також Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

За змістом пункту 11 Порядку № 823 Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин між позивачем та чотирьома фізичним особами, три з яких не встановлено, а однією являється ОСОБА_6 .

Підставою для висновків про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог трудового законодавства слугувала інформація з витягу від 23 вересня 2019 року про місце його діяльності в АДРЕСА_1 .

Судами попередніх інстанцій зауважено, що позивачем, як в наданих інспекторам поясненнях, так і в позовній заяві, з покликанням на зміст витягу з реєстру платників єдиного податку від 25 листопада 2019 року зазначалось, що єдиним місцем здійснення його підприємницької діяльності являється АДРЕСА_3 .

Водночас судами попередніх інстанцій досліджено та взято до уваги договір оренди № 28/07 від 28 липня 2017 року приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та акт приймання-передачі від 05 липня 2019 року про повернення цього приміщення орендодавцю.

Скаржник в касаційній скарзі як на підставу касаційного перегляду зазначає про відсутність правового висновку щодо питання підтвердження місця провадження господарської діяльності договором оренди нежитлового приміщення.

З цього приводу Верховний Суд зазначає, що відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка. Об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування правової позиції щодо питання підтвердження місця провадження господарської діяльності договором оренди нежитлового приміщення, оскільки питання оцінки та належності доказів вирішується судом в межах спірних правовідносин конкретної справи.

Згідно пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

За змістом пункту 299.7 статті 299 ПК України до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

2) податкова адреса суб`єкта господарювання;

3) місце провадження господарської діяльності;

4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;

5) ставка єдиного податку та група платника податку;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) дата реєстрації;

8) види господарської діяльності;

9) дата анулювання реєстрації.

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (пункт 299.8 статті 299 ПК України).

Отже, саме на платника податків покладається зобов`язання повідомити про зміну відомостей, у тому числі і щодо місця провадження господарської діяльності.

Водночас своєчасність подання інформації про зміну відомостей не є предметом доказування в межах спірних правовідносин.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Верховний Суд звертає увагу, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності саме за неналежне оформлення трудових відносин між позивачем та чотирьома фізичним особами, а не за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю або створення перешкод у її проведенні.

Проте, незважаючи на широке коло повноважень інспекторів праці, визначених пунктом 11 Порядку № 823, відповідачем 29 жовтня 2019 року під час інспекційного відвідування не було ідентифіковано осіб, які перебували у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , не відібрано пояснення та/або не вжито дій спрямованих на це, не встановлено чи дійсно вони виконують трудові функції та чи перебувають такі особи у трудових відносинах саме з позивачем.

Отже, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства про працю, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 160/938/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С.М. Чиркін

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа