Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.09.2018 року у справі №815/4622/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №815/4622/17

адміністративне провадження №К/9901/61854/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року (судді: Димерлій О.О. (головуючий), Єщенко О.В., Шеметенко Л.П.) у справі №815/4622/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15 червня 2017 року № UA500060/2017/000045/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00747.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару відповідачу були надані передбачені ст. 53 Митним кодексом України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення - за ціною договору. Позивач стверджує, що подані ним разом з митною декларацією для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість документи не містили в собі розбіжностей та не мали явних ознак підробки, навпаки, містили всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. На думку позивача, всі зауваження контролюючого органу не свідчать про наявність розбіжностей чи зазначення всіх відомостей щодо ціни товару, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000045/2 від 15 червня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2017/00747.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем під час митного оформлення товару було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 Митного кодексу України та чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об'єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення не підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), а враховуючи, що декларантом не надані в повному обсязі додаткові документи, витребувані митницею, які б спростовували виявлені розбіжності щодо числових значень складових митної вартості, а тому контролюючим органом обґрунтовано було скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядного методу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року залишити в силі.

8. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні, відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та компанією REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC (США) (Продавець) укладено договір купівлі-продажу від 10 січня 2017 року № RE-UDC-17, відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець купує на умовах цього договору зрошувальну техніку, її складові частини, запасні частини до неї та маркетинговий матеріал для подальшого його продажу. Найменування товару, ціна, кількість, умови поставки згідно ІНКОТЕРМС 2010, умови оплати та валюта вказані в Додатках по кожному Товару, який постачався відповідно до Договору (п.1.2).

Відповідно до Додатку № 2 від 27 жовтня 2017 року до названого вище Договору позивачу поставлено Товар: зрошувальна кругова система Reinke E2085/E2065-G, загальна довжина 547,4 м; зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD, загальна довжина 419 м; зрошувальна кругова система Reinke Е2085/E2065-G 4WD Maxigator, загальна довжина 524.

Позивачем 15 червня 2017 року з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару до Одеської митниці Державної фіскальної служби було подано митну декларацію UA500060/2017/008507 №110010000/2015/021893, а також пакет товаросупровідних та комерційних документів: зовнішньоекономічний договір від 10.01.2017 № RE-UDC-17, доповнення до вказаного договору № 2 від 27.02.2017, рахунок-фактура (інвойс) від 29.03.2017 № 170224А/1, сертифікат якості б/н від 29.03.2017, пакувальний лист б/н від 29.03.2017, рахунок-проформа № 170224А/1-1 від 29.03.2017, коносамент Е12960757 від 25.04.2017, автотранспортна накладна № 1950 від 02.06.2017, сертифікат про походження товару № ЕС001098787 від 04.05.2017, банківські платіжні документи № 55 від 09.03.2017, № 56 від 14.03.2017, № 57 від 15.03.2017, № 59 від 27.03.2017, страховий поліс W000598904 від 25.04.2017, договір про надання послуг митного брокера № 0013 від 15.11.2016, акт зважування від 03.06.2017, довідка УкрЦВТ від 29.05.2017, копія митної декларації країни відправлення № 470795187 від 05.04.2017.

Митна вартість товару була заявлена за основним методом - за ціною договору.

Сплата коштів здійснювалась за різні товари, що підтверджується платіжними дорученнями № 55 від 09.03.2017, № 56 від 14.03.2017, № 57 від 15.03.2017, № 59 від 27.03.2017, але в межах одного контракту від 10.01.2017 № RE-UDC-17. Експортна декларація зроблена на загальну суму цієї поставки.

За результатами розгляду наданих документів контролюючий орган дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме:

- у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості, зокрема документів для підтвердження декларантом вартості пакування;

- відповідно до Доповнення № 2 до вказаного Договору від 10 січня 2017 року умовою оплати за товар є 100% передоплата, але згідно наявних банківських документів № № 55, 57 та 59 неможливо визначити, яка саме була переведена сума за дану поставку товару, оскільки в примітках є посилання на додатки 1, 2 та 5 до зовнішньоекономічного договору;

- у страховому полісі від 29 березня 2017 року №W000598904 вказана сума 212472,21 USD відрізняється від суми вказаної в інвойсі від 29 березня 2017 року № 170224А/1 (190753 USD), крім того вказаний у страховому полісі інвойс № 170316С до митного оформлення не надавався.

У зв'язку з виявленими розбіжностями, контролюючий орган для підтвердження заявленої митної вартості запропонував позивачу надати додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прайс-листи; виписку з бухгалтерської документації.

На вимогу митного органу щодо підтвердження митної вартості товару, декларантом 15 червня 2017 року були направлені митному органу, зокрема: переклад експортної декларації, прайс - лист від REINKE MANUFACTURING COMPANY, INC на їхню продукцію, лист роз'яснення № ДСИ/2017/000371 від 06.06.2017.

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2017/000045/2 від 15.06.2017 складена картка відмови № UA500060/2017/00074 в митному оформленні товару за митною декларацією UA500060/2017/008507.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги Товариство цитує норми матеріального та процесуального права, посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи та про безпідставність коригування митним органом митної вартості товарів за другорядним методом (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товрів), оскільки для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом позивачем було надано необхідний пакет підтверджуючих документів, в яких чітко визначена ціна придбаного товару, та з яких не вбачається розбіжностей чи обставин, які впливають на числове значення заявленої митної вартості товару.

11. Контролюючим органом відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конституція України:

12.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

13.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

13.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

13.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

13.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

13.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

13.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

13.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

13.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

13.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

13.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

13.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

13.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

13.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

13.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

15. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

16. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

17. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

19. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 ) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Як встановлено судом першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" було надано Одеській митниці Державної фіскальної служби необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом. Вказаного судом апеляційної інстанції не спростовано.

22. Суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову, погодився з висновками контролюючого органу, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару за основним методом

Так, суд вказав, що з поміж наданих до митного органу документів, відсутні дані щодо такої складової митної вартості як витрати на тару та пакування, а тому неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару відповідно до вимог Митного кодексу України. Крім того, зі змісту банківських платіжних доручень від 09 березня 2017 року № 55, від 15 березня 2017 року № 57 та від 27 червня 2017 року № 59 не можливо ідентифікувати яку саме суму переведено (сплачено) за дану поставку товару, оскільки в примітках є посилання на Додатки 1, 2 та 5 до зовнішньоекономічного Договору, а у страховому полісі від 25 квітня 2017 року №W000598904 вказано суму 212472,21 USD, яка відрізняється від суми вказаної в інвойсі від 29 березня 2017 року № 170224А/1 (190 753 USD).

23. Проте, наведені судом апеляційної інстанції обґрунтування колегія суддів вважає недостатніми для висновку, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не підтверджують вартість придбаного товару, оскільки такий висновок спростовується встановленими судом першої інстанції наступними обставинами.

Постачальник компанія Reinke Manufacturing Company виставляла позивачу інвойси згідно додатку № 2 до Договору, якими чітко визначено товар, який поставляється, та ціна за такий товар, зокрема:

- інвойс № 170224А/1-1 від 29.03.2017 на зрошувальну кругову систему Reinke Е2085/Е2065-G 4WD довжиною 419 м. вартістю 48095,84 дол. США;

- інвойс № 170224А/1-2 від 29.03.2017 на зрошувальну кругову систему Reinke Е2085/Е2065-G довжиною 547 м. вартістю 57150,84 дол. США;

- інвойс № 170224А/1-3 від 29.03.2017 на зрошувальну кругову систему Reinke Е2085/Е2065-G 4WD довжиною 524 м. вартістю 85506,32 США.

Загальна вартість поставленого товару згідно додатку № 2 до Договору 190753 дол.США.

Загальна сума за платіжними дорученнями №№ 55, 56, 57 та 59 відповідає вартості товарів згідно з додатками №№ 1, 2, 5 до договору.

При цьому при перерахуванні коштів по вказаним платіжним дорученням позивач вказував, які саме поставки та по яким додаткам до контракту оплачуються. Зокрема, платіжні доручення містять посилання на номер контракту, номер додатку до контракту, зокрема і додатку 2, реквізити покупця та продавця, а отже в повній мірі ідентифікує господарську операцію з поставки товару та дозволяє визначити митну вартість поставленого товару.

Ціна товару, зазначена в митній декларації відповідає прайс-листу виробника.

Крім того, вказана у страховому полісі від 25 квітня 2017 року №W000598904 сума 212472,21 USD, відрізняється від суми вказаної в інвойсі від 29 березня 2017 року №170224А/1 (190753 USD), з огляду на те, що зазначений поліс стосується також і інвойса 170316С (2 403,55 USD), а страхування товару здійснювалось на 110% від суми інвойсів (190 753 USD +2 403,55 USD = 193 156,55*110% = 212 472 USD).

Є безпідставним і посилання контролюючого органу на неможливість з наданих Товариством документів встановити понесені витрати на тару та пакування, оскільки п.8.2 Договору визначено, що упаковка складається з поліетиленових пакетів та є складовою вартістю зрошувальних систем відповідно до інвойсів, а відповідно вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв'язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

25. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

26. Позивач подав усі наявні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

27. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що всупереч вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

28. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

29. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша ст. 352 Кодексу адміністративного судочинства України).

30. З огляду на зазначене, враховуючи статті 49, 52, 53, 54, 57 Митного кодексу України колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДИСТРИБУЦІЙНИЙ ЦЕНТР" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2018 року у справі № 815/4622/17 скасувати, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року в даній справі залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду