Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

справа №826/936/17

адміністративне провадження № К/990/13746/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформація» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 (головуючий суддя: Кузьмишина О.М., судді: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.) у справі №826/936/17 за позовом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду Єрмак Наталії Михайлівни Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотрайр Юкрейн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Капітал Інвест», ОСОБА_1 , Громадська організація «Звіринецькі пагорби» про визнання протиправним і скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У січні 2017 року Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі головного інспектора будівельного нагляду Єрмак Наталії Михайлівни Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотрайр Юкрейн» (далі - ТОВ «Екотрайр Юкрейн»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія управління активами «Капітал Інвест» (далі - ТОВ «Компанія управління активами «Капітал Інвест»), ОСОБА_1 , Громадська організація «Звіринецькі пагорби» (далі - ГО «Звіринецькі пагорби»), в якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Єрмак Н.М. від 11.11.2016 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кварталу поміж вул. Мічурина, 10 га пров. Бастіонним, 5 а-13-6 у Печерському районі м. Києва від 12.05.2014 № 4773/0/12/009-14;

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017 у задоволенні позову відмовлено.

05.12.2017 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екотайр Юкрейн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017 залишено без задоволення.

17.12.2021, ТОВ «Трансформація» - особа, яка не брала участі у справі, подало апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017.

Одночасно із апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження.

Клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «Трансформація» не було залучено до участі у розгляді справи №826/936/17, хоча на момент її розгляду, товариство було власником земельних ділянок, щодо забудови яких власне і були видані містобудівні умови та обмеження, що в подальшому скасовані в порядку державного архітектурно будівельного нагляду.

Апелянт зазначив, що про скасування містобудівних умов та обмежень дізнався під час розгляду справи №640/33766/21 і одразу скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження у зв`язку із чим апеляційну скаргу ТОВ «Трансформація» залишено без руху і надано заявнику десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків апеляції скарги.

Визнаючи неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходив з того, що починаючи з 13.10.2017 оскаржувана постанова суду першої інстанції була поширена у відкритому доступі з метою забезпечення безоплатного цілодобового доступу, а тому ТОВ «Трансформація» не було позбавлено права ознайомитися із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, щодо спірного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Також апеляційний суд констатував, що судовий процес щодо визнання протиправним і скасування рішення від 11.11.2016 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кварталу поміж вул. Мічурина 10 та пров. Бастіонним, 5-а-13-б у Печерському районі міста Києва від 12.05.2014 №4773/0/12/099-14 триває з 2017 року.

На виконання вимог ухвали суду від 26.01.2022, апелянт 18.02.2022 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому ТОВ «Трансформація» зазначило, що не було учасником справи № 826/936/17 і не мало об`єктивної можливості раніше дізнатися про наявність цієї справи та результат її розгляду. Просив поновити строк на апеляційне оскарження з метою забезпечення прав на апеляційний перегляд справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження із посиланням на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Трансформація» подало касаційну скаргу.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2022 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуване судове рішення у справі ухвалено 08.10.2017 і оприлюднене у державному реєстрі судових рішень 13.10.2017, апеляційну скаргу подано 17.12.2021, тобто з пропуском строку понад чотири року.

Із посиланням на статті 90 91 Земельного кодексу України суд апеляційної інстанції наголосив, що власників земельних ділянок мають певні права та обов`язки, відповідно апелянт має бути обізнаним про хід будівництва, замовником якого він є.

За висновками апеляційного суду, твердження апелянта, що останній дізнався про оскаржуване судове рішення з документів іншої судової справи №640/33766/21, не можна вважати поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Зазначає, що одним із замовників містобудівних умов та обмежень від 12.05.2014 №4773/0/12/009-14 було ТОВ «Компанія управління активами «Капітал Інвест», якому на праві власності належали земельні ділянки, власником яких починаючи з лютого 2015 року є ТОВ «Трансформація».

Також наголошує, що оскільки є власником земельних ділянок щодо забудови яких видані містобудівні умови та обмеження, відповідно вважається замовником будівництва.

На думку скаржника суд першої інстанції мав залучити ТОВ «Трансформація» до розгляду справи.

Зазначає, що оскаржуване рішення не містить ідентифікаторів, за якими апелянт зміг би відстежили з великої кількості судових рішень, що знаходяться в Єдиному реєстрі судових рішень, це рішення та/або дізнатися про судове провадження у справі.

Стверджує, що про оскаржуване рішення ТОВ «Трансформація» дізналося лише 13.12.2021 під час розгляду справи №826/33766/21, порушеної за його позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про оскарження дій Департаменту щодо відмови у внесенні змін до містобудівних умов та обмежень від 12.05.2014 №4773/0/12/009-14.

З метою реалізації прав на судове оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.10.2017, ТОВ «Трансформація» невідкладно звернулося із цією апеляційною скаргою.

Скаржник переконаний, що при обмеженні його права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист права людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97.

Із посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012, скаржник стверджує, що недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене бездіяльністю суду першої інстанції, який не залучив до участі у справі власника земельних ділянок - ТОВ «Трансформація», внаслідок чого йому не було відомо про справу №826/936/17 та останній був позбавлений можливості подання апеляційної скарги.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ключовим правовим питанням у справі є наявність або відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Частиною першою статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Згідно із пунктом 13 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (у редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

За змістом частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Одним із ключових доводів касаційної скарги є твердження скаржника, що на цей час та на час розгляду справи №640/33766/21 останній був та залишається власником земельних ділянок, щодо забудови яких видані містобудівні умови та обмеження забудови, а отже вважає, що він є замовником будівництва відповідно до чинного законодавства.

З цього приводу Верховний Суд наголошує таке.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі Закон №3038-VI) .

Згідно із пунктом 4 статті 1 Закон №3038-VI замовник це - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву

За приписами статті 8 Закону України №3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 5 статті 26 цього Закону проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Частина друга статті 29 Закон №3038-VI передбачає, що фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Отже Закон №3038-VI передбачає право власника або користувача земельної ділянки бути ініціатором її забудови, замовляти та отримувати проект та містобудівну документацію.

За твердженням скаржника ТОВ «Трансформація» весь цей час вважало, що в нього є діючі містобудівні умови та обмеження для забудови його ділянок та як власник може приступити до забудови в будь-який час при наявності достатнього фінансування та розробленого проекту.

Суд першої інстанції в постанові від 06.102017 у справі 826/936/17 зазначив, що 12.05.2014 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у кварталі поміж вул. Мічуріна, 10 та пров. Бастіонним, 5-а-13-6 у Печерському районі м. Києва на будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом та вбудованими нежитловими приміщеннями за №4773/0/12/009-14 надані замовнику ТОВ «Екотайр Юкрейн» землекористувачам: ТОВ «Компанії з управління активами «Капітал Інвест», ОСОБА_1 , які залучені в якості третіх осіб.

Частиною восьмою статті 29 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Водночас суд першої інстанції у справі №826/936/17 встановив замовника та землекористувачів зазначених у містобудівних умовах.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія судів критично оцінює твердження скаржника про бездіяльність суду щодо незалучення ТОВ «Трансформація» в якості третьої особи, оскільки в містобудівних умовах відсутня інформація про останнього.

Водночас згідно із статтею 91 Земельного кодексу власники земельних ділянок у тому числі (…) зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати земельний податок; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Колегія суддів наголошує, що з моменту прийняття рішення судом першої інстанції 06.10.2017 до звернення скаржника з апеляційною скаргою 17.12.2021 (направлення поштою) пройшло більше чотирьох років.

Верховний Суд звертає увагу, що у справі №826/936/17 та у справі №640/33766/21 ініційованій ТОВ «Трансформація», предметом спору є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки кварталу поміж вул. Мічурина, 10 га пров. Бастіонним, 5 а-13-6 у Печерському районі м. Києва від 12.05.2014 №4773/0/12/009-14 у відмінних варіантах.

Приймаючи до уваги твердження скаржника, що з лютого 2015 року він вважав себе власником земельної ділянки та замовником будівництва, відповідно був обізнаний (мав бути обізнаним) про наявність містобудівних умов та обмежень, Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляції інстанції, що ТОВ «Трансформація», протягом такого тривалого часу мало проявляти інтерес до земельної ділянки про її стан та використання.

Щодо тверджень скаржника про порушення його прав в наслідок скасування містобудівних умов та незалучення його до розгляду справи колегія судів зазначає таке.

В контексті вимог статей 1, 8, 26, 29 Закону №3038-VI 77 КАС України скаржник не надавав та суд апеляційної інстанції на цій стадії не досліджував докази, які беззаперечно свідчать, що ТОВ «Трансформація» є замовником містобудівних умов та обмежень, а також доказів щодо їх реалізації в процесі будівництва. Водночас законодавство не обмежує скаржника звернутись за отриманням нових містобудівних умов та обмежень.

Також колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012, з огляду на таке.

У справі №1227/8971/2012 Велика Палата Верховного Суду встановила, що 11 вересня 2013 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» подало апеляційну скаргу на рішення місцевого суду від 16 липня 2013 року, текст якого не був опублікований в Єдиному державному реєстру судових рішень та копія якого апелянту не направлялась. Суд наголосив, що оскаржене рішення було отримано лише 07 вересня 2013 року у відповідь на заяву позивача від 17 липня 2013 року. За таких обставин Велика Палата дійшла висновку, що відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку, суди застосували надмірний формалістичний підхід, позбавляючи позивача засобу судового захисту, наданого національним законодавством, чим порушили статтю 6 Конвенції.

Отже, обставини у справах суттєво відрізняються, оскільки у справі, що розглядається суд залучив всіх відомих йому учасників; з моменту прийняття оскарженого рішення до звернення з апеляційною скаргою пройшло більше чотирьох років, протягом яких не встановлена наявність перешкод для з`ясування скаржником умов використання земельної ділянки та у разі порушення прав, звернення до суду.

Згідно із статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Проте скаржником не спростовані висновки суду апеляційної інстанції, не наведені обставини, що не враховані судом апеляційної інстанції, які могли свідчити про поважність пропуску строку оскарження рішення суду.

Верховним Судом не встановлені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, визначених частиною третьою статті 341 КАС України, необхідні для задоволення касаційної скарги.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Проте скаржником не наведено об`єктивної інформації щодо наявності перешкод протягом більше чотирьох років бути обізнаним про обставини пов`язані використання земельної ділянки власником якої він є.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстави для скасування цього рішення - відсутні.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансформація» залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2022 у справі №826/936/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа