Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.03.2019 року у справі №826/24176/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 826/24176/15

адміністративне провадження № К/9901/44182/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/24176/15

за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Іщук І. О.) від 27 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Троян Н. М., Бужак Н. П., Твердохліб В. А.) від 22 червня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 21 грудня 2015 року, просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. про визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним, оформлене повідомленням про нікчемність правочину № 8821/1151 від 23 вересня 2015 року;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 162575,31 грн. за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів в розмірі 162575,31 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 11 липня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 02 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення касаційну скаргу ОСОБА_2, в яких відповідач просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

9. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10. 22 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 826/24176/15 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

11. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 013-29527-180215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 6550,00 доларів США на строк по 17 серпня 2015 року включно, із виплатою процентів.

13. Згідно з меморіальним ордером № 15252212 від 18 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 6550,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № 26302113011286.

14. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

15. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 013-29527-180215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

16. Відповідно до повідомлення від 23 вересня 2015 року № 8821/1151 ОСОБА_2 повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк», згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

17. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

18. У зв'язку з наведеним, уповноважена особа не подала до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що договір № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року було укладено в період дії Постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», згідно якої було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. При цьому, згідно Протоколу від 15 вересня 2015 року засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29 травня 2015 року, керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної вище Постановою 15 січня 2015 року, тобто до укладення договору з ОСОБА_2

21. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноважена особа дійшла правомірного висновку про нікчемність договору № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року. Доводи позивача про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Постанова Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» не судами не були взяті до уваги, оскільки вказана постанова на момент розгляду справи була чинною і у встановленому законом порядку не скасована, а тому має правові наслідки для учасників даного спору. Крім того, чинність вказаної постанови не перебуває у залежності від обізнаності позивача стосовно її існування.

22. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб, затверджених Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20 березня 2013 року зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку). Відповідно до витягу з реєстру операцій, які могли б спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування коштів Фондом, кошти на рахунок позивача вносились третьою особою шляхом переказу грошових коштів від іншого клієнта цього ж банку, що є порушенням умов договору та п. 5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк». Отже, відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. Зокрема, скаржник зазначила, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки обставинам, що мають значення для справи, оскільки укладення договору банківського вкладу (депозиту) відбулось до віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації, що виключає можливість визнання правочину нікчемним. Крім того, законодавство не містить прямої заборони укладати договори з банком, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти, після визнання його проблемним.

25. Крім того, скаржник зазначила, що судами не враховано, що законодавством не передбачено заборону зарахування вкладу на рахунок фізичної особи шляхом перерахування з відкритого у тому ж банку рахунку третьої особи та не встановлено обмежень щодо походження коштів вкладу.

26. Також скаржник зазначила, що відповідно до ст. 2 Закону № 4452-VI, вкладом є також кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника, а відтак висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення п. 5.11 Правил банківського обслуговування є помилковим та суперечить обставинам справи, оскільки додаткові угоди є діючими та у судовому порядку не оскаржувались.

27. Крім того, скаржник зазначила, що твердження уповноваженої особи про отримання переваг позивачем, перед іншими кредиторами банку не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки факт віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних був банківською таємницею.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

29. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

30. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

31. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

32. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

33. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

34. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

35. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

37. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 6550,00 доларів США, отже, у розумінні закону, ОСОБА_2 є вкладником.

39. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 18 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

40. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

41. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

42. Отже, колегія суддів доходить висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

43. Щодо позовних вимог про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення гарантованих державою виплат за вкладами та вживає заходів щодо таких виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

44. Отже, оскільки уповноваженою особою Фонду не було включено ОСОБА_2 до переліку вкладників, відповідно, у Фонду не виникло обов'язку щодо включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та вжиття відповідних заходів щодо такого відшкодування, а розв'язання спору на майбутнє чинним законодавством не передбачено.

45. Отже, зазначені позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.

46. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним договору № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

47. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

48. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

49. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

50. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

51. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

52. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

53. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

54. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором на відкриття та обслуговування поточного рахунку, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

55. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

56. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

57. Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи, Суд вважає, що судові рішення суду першої та апеляційної інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення, про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача вчинити дії, а провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача слід закрити, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

58. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для виконання судового рішення не має значення, яка саме особа є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», адже усі особи, що призначені на цю посаду у встановленому законом порядку, повинні виконати судове рішення. Тому немає необхідності зазначати прізвище цієї особи у резолютивній частині судового рішення.

59. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

60. Враховуючи, що згідно ст. ст. 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, колегія суддів доходить висновку про стягнення судових витрат з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

61. За подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги ОСОБА_2 сплатила судовий збір у загальному розмірі 3729,76 грн. (974,40+1001,43+1753,93).

62. Отже, Суд вважає необхідним стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 судовий збір сплачений за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги у загальному розмірі 2486,50 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, згідно квитанцій, наявних у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 349, 351, 354, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі № 826/24176/15 скасувати і ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» включити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року.

В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Провадження у справі № 826/24176/15, в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 013-29527-180215 від 18 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк», нікчемним, оформлене повідомленням про нікчемність правочину № 8821/1151 від 23 вересня 2015 року - закрити.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 2486 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб