Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.02.2019 року у справі №826/11481/15
Постанова КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №826/11481/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №826/11481/15

адміністративне провадження №К/9901/9291/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

секретар судового засідання - Шевчук К.В.

за участю:

представника позивача - Семешка Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2016 року (головуючий суддя - Кузьменко В. А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.)

у справі № 826/11481/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"

до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації

третя особа: приватне підприємство "Надія-Транс"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. В червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1), Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило:

1.1. визнати протиправним рішення відповідача 2 від 30 січня 2015 року, в частині визнання Приватного підприємства "Надія-Транс" переможцем конкурсу по автобусному маршруту загального користування №902 "Гута Межигірська - Київ АС Полісся";

1.2. визнати протиправним розпорядження відповідача 1 від 04 березня 2015 року №52 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 30 січня 2015 року", в частині визнання Приватного підприємства "Надія-Транс" переможцем конкурсу по автобусному маршруту загального користування №902 "Гута Межигірська - Київ АС Полісся";

1.3. зобов'язати відповідача 2 визначити переможця конкурсу на право перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №902 "Гута Межигірська - Київ АС Полісся" на підставі бальної системи оцінки пропозицій, що була чинна станом на 30 січня 2015 року та документів, поданих перевізниками - претендентами до 30 січня 2015 року включно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, третя особа: приватне підприємство "Надія-Транс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що позивачем жодним чином не аргументовано та не доведено в чому полягає подання ПП «Надія-Транс» недостовірної інформації стосовно кількості працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менше як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та які проводять щоденний огляд стану здоров`я водіїв. Крім того, до судів не надано доказів, що автобуси, які запропоновані третьою особою для участі у даному конкурсі, задіяні на інших маршрутах, в тому числі на маршруті №416, договір про організацію перевезень на якому, станом на 31.01.2015 року укладено між Департаментом інфраструктури м. Києва та ПП «Надія-Транс» та згідно умов якого кількість рухомого складу на лінії становить 33 одиниці.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

4. В червні 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

5. В обґрунтування поданої касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій, в порушення норм матеріального та процесуального права, зроблено висновок про достовірність інформації, зазначеної ПП «Надія-Транс» в податковому розрахунку за ІІ та ІІІ квартали 2014 року та у розділах 3,4 анкети, що подані на конкурс та поставлено під сумнів дані, що наведені у витягу з бази даних «Податковий блок» щодо кількості працівників, які працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу та безпідставно не прийнято судами до уваги. Оскільки, зазначена база даних державної податкової служби, у відповідності до Інструкції з підготовки та подання електронних документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, формується на основі показників звітних документів платників податків. Відтак, витяг з бази даних «Податковий блок» звітності, а саме «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» по підприємству ПП «Надія-Транс» є належним доказом, що підтверджує недостовірність подання третьою особою інформації в частині зазначення у розділах 3, 4 анкети про наявність 3 працівників, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та 2 працівників, які проводять щоденний огляд стану здоров`я водіїв, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу. Крім того, третьою особою недостовірно зазначено у розділі 1 анкети необхідну кількість автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів. Зокрема, вказано лише 8 транспортних засобів, в той час як згідно діючого договору № 38 від 30.09.2013 про організацію перевезень на міському автобусному маршруті № 416, кількість рухомого складу на маршруті становить 33 одиниці.

6. Відповідачами та третьою особою відзивів чи заперечень на зазначену касаційну скаргу не подані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

8. Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2019 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні.

9. В судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

10. Представник позивача в судовому засіданні доводи касаційної скарги підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

11. 30 січня 2015 року Конкурсним комітетом з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, проведено конкурс на перевезення пасажирів на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, які були оголошені в газеті "Час Київщини" від 19 грудня 2014 року №49 (142).

12. За результатами конкурсу 30 січня 2015 року складено протокол засідання конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації №2015-1.

13. Пунктом 24 протоколу від 30 січня 2015 року №2015-1 вирішено визнати переможцем конкурсу ПП "Надія-Транс" на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті №902 "Гута-Межигірська - Київ АС "Полісся", об'єкт конкурсу №24, визнати перевізником-претендентом, який посів друге місце ТОВ "Автосервіс".

14. Розпорядженням відповідача 1 "Про введення в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації від 30 січня 2015 року" від 04 березня 2015 року №52 введено в дію рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, від 30 січня 2015 року щодо визнання переможців обласного конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, а також перевізників-претендентів, які за результатами зазначеного конкурсу посіли друге місце. Додатком до розпорядження від 04 березня 2015 року №52 за №24 об'єкта конкурсу визначено переможця на маршруті №902 "Гута-Межигірська - Київ АС "Полісся" - ПП "Надія-Транс", друге місце - ТОВ "Автосервіс".

15. Матеріали справи містять форми №1ДФ ПП "Надія-Транс" за другий та третій квартал 2014 року, відповідно до яких у штаті третьої особи у другому та третьому кварталі 2014 року працювало 6 осіб.

16. Квитанції №2 від 14 липня 2014 року та №2 від 19 жовтня 2014 року підтверджують доставлення вищезазначених форм №1ДФ за другий та третій квартал 2014 року до районного рівня 2650 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у місті Києві 14 липня 2014 року та 19 жовтня 2014 року відповідно.

17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2015 року у справі №826/11481/15 витребувано у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві належним чином засвідчені копії податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку (форма 1ДФ), поданого ПП "Надія-Транс" за 4 квартал 2013 року, 1-4 квартали 2014 року.

18. Податковим органом подано до суду витяг з бази даних "Податковий блок" звітності, а саме "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку по підприємству ПП "Надія-Транс", належним чином завірені копії поданого ПП "Надія-Транс" податкового розрахунку за формою №1ДФ у визначені в ухвалі від 03 грудня 2015 року періоди до суду не надано.

19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно інформації з вищезазначеного витягу у 1 кварталі 2014 року у ПП "Надія-Транс" працювало у штаті 4 особи, у 2 кварталі 2014 року - 3 особи, у 3 кварталі 2014 року - 7 осіб, у 4 кварталі 2014 року - 7 осіб. Окрім того, у вищезазначеному витягу зазначено, що податковий розрахунок за 2 квартал 2014 року подано 19 вересня 2014 року, а за 3 квартал 2014 року - 07 жовтня 2014 року, що не відповідає даним з квитанцій, які містяться в матеріалах справи.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

20. Частина 1 статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 N 2344-III (далі - Закон № 2344-III): Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

21. Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначається Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081).

22. Підпункт 1 пункту 12 Порядку № 1081: Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.

23. Підпункт 1 пункту 12 Порядку № 1081: Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення.

24. Пункт 1 додатку 5 Порядку № 1081: Найменування показника: Характеристика перевізника-претендента: необхідна кількість автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів)

25. Підпункти 9-10 пункту 29 Порядку № 1081: Для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали.

26. Пункт 32 Порядку № 1081: До заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

27. Пункт 2 додатку 5 Порядку № 1081: Найменування показника: Характеристика перевізника-претендента: середньооблікова кількість працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з окладом за штатним розписом із заробітною платою не менше встановленого законодавством мінімуму, що працюють на повну ставку, осіб.

28. Пункт 3 додатку 5 Порядку № 1081: Найменування показника: Характеристика перевізника-претендента: Кількість працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів.

Кількість працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний огляд стану здоров`я водіїв.

29. Пункт 2.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок № 4): Подання податкового розрахунку засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

30. Абзац 1 пункту 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (далі - Інструкція № 233): База даних в електронному вигляді, створена в органах державної податкової служби на основі показників звітних документів платників податків та призначена для централізованого накопичення та багаторазового використання в інформаційних системах органів ДПС.

31. Підпункт 7.5. пункту 7 Інструкції № 233: Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

32. Частина 3 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) (далі - КАС України): Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

33. Частина 5 статті 71 КАС України: Суд може збирати докази з власної ініціативи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

34. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

37. Суд зауважує, що предметом оскарження, з аналізу оскаржуваних рішень, вбачається необґрунтованість рішення відповідача 2 від 30 січня 2015 року, в частині визнання Приватного підприємства "Надія-Транс" переможцем конкурсу по автобусному маршруту загального користування №902 "Гута Межигірська - Київ АС Полісся".

38. Дана протиправність, на думку скаржника, зумовлена зазначення позивачем у анкеті, форма якої визначена Додатком 5 Порядку № 1081 недостовірної інформації щодо кількості працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та щоденний огляд стану здоров`я водіїв та, відповідно, нарахування позивачу балів за даними показниками, відповідно до Додатку 4 Порядку № 1081.

39. Колегія суддів, аналізуючи норми Порядку № 1081, зауважує про їх імперативність в частині зазначення перевізником достовірної інформації щодо кількості працівників, що працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та щоденний огляд стану здоров`я водіїв. Пріоритетність поданої інформації підтверджується нарахування додаткових балів конкурсанту-перевізнику, що, в подальшому, матиме вплив на рішення конкурсної комісії в частині оголошення переможця конкурсу.

40. Судами попередніх інстанцій, при вирішенні справи, встановлені суперечності та розбіжності між інформацією, зазначеною ПП «Надія-Транс» в податковому розрахунку за ІІ та ІІІ квартали 2014 року (форма 1ДФ), у розділах 3,4 анкети, що подані на конкурс та даними, які наведені у витягу з бази даних «Податковий блок», наданими ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо кількості працівників, які працюють на повну ставку та перебувають у штаті підприємства не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та щоденний огляд стану здоров`я водіїв.

41. Суд погоджується з доводами скаржника, що наповненням бази даних «Податковий блок» у відповідності до Інструкції № 233, слугують показники звітних документів платників податків, яким в даному випадку є ПП «Надія Транс».

42. Крім того, Суд зазначає, що згідно пп. 7.5. п. 7 Інструкції № 233 прийняття податкового розрахунку (форма 1ДФ) ПП «Надія - Транс» за ІІ та ІІІ квартали 2014 року до бази даних ДПС підтверджується другою квитанцією, отриманої третьою особою в електронному вигляді, роздрукована копія якої міститься в матеріалах справи.

43. Другий примірник другої квитанції, відповідно до приписів вказаних норм Інструкції № 233, зберігається в електронному вигляді в органі ДПС.

44. Суд зауважує, що у відповідності до частини 3 статті 159 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

45. Відтак, повнота і всебічність з'ясування обставин лежать в основі саме обґрунтованого рішення, в розумінні КАС України, та виключає будь - які, не спростовані судом належним чином, розбіжності між доказами, поданими сторонами.

46. Тому, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій, виявивши суперечності у кількості працівників, які працюють на повну ставку та перебувають у штаті ПП «Надія - Транс» не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та щоденний огляд стану здоров`я водіїв, не вжили усіх, визначених законом заходів, зокрема, витребування додаткових доказів, що б дозволило встановити істинну та достовірну інформацію щодо кількості даних працівників, факт їх перебування у трудових відносинах з третьою особою саме на умовах повного робочого дня та повної ставки, а не за сумісництвом, а також момент виникнення трудових відносин з вказаними працівниками. Крім того, судами не вжито заходів щодо витребування у ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві других примірників других квитанцій, які б дозволили встановити дійсні дати прийняття останнім податкових розрахунків ПП «Надія-Транс» за ІІ та ІІІ квартали 2014 року.

47. Таким чином, суди попередніх інстанцій, не встановивши усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, прийшли до передчасних висновків про безпідставність та необґрунтованість посилань позивача на подання ПП "Надія-Транс" недостовірної інформації щодо кількості вищевказаних працівників.

48. Щодо доводів скаржника стосовно недостовірної інформації, вказаної ПП «Надія-Транс» у розділі 1 анкети в частині кількості автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів, Суд зауважує наступне.

49. З аналізу підпункту 1 пункту 12 та пункту 1 додатку 5 Порядку № 1081 випливає прямий обов'язок перевізника-претендента зазначити кількість транспортних засобів, як для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, так, і для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Дана вказівка, зумовлена необхідністю можливості визначення конкурсною комісією достатньої кількості транспортних засобів, якою володіє перевізник для обслуговування маршруту-об`єкту конкурсу.

50. Важливість зазначення перевізником-претендентом точної кількості транспортних засобів для перевезення пасажирів (як тих, що затверджені умовами конкурсу, так і тих, які виконуються відповідно до діючих договорів) підкреслюється правовими наслідками у вигляді недопущення конкурсною комісією даного претендента до участі у конкурсі, у випадку визнання останнього таким, який немає достатньої кількості вищевказаних транспортних засобів.

51. Крім того, метою вказівки усіх транспортних засобів, якими володіє претендент - перевізник є недопущення одночасного використання, в подальшому, останнім одних і тих же транспортних засобів на кількох маршрутах та, відповідно, незабезпечення необхідної кількості місць рухомого складу на маршруті і невиконання затвердженого розкладу руху.

52. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, третьою особою в анкеті до заяви про участь у конкурсі, оголошеному в газеті "Час Київщини" від 19 грудня 2014 року, у графі "Необхідна кількість автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів на міських, приміських" зазначено кількість 8 автобусів.

53. Водночас, листом Комунальної служби перевезень Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 лютого 2015 року №193 підтверджується, що станом на 31 січня 2015 року між Департаментом транспортної інфраструктури м. Києва та ПП "Надія-Транс" укладено договір про організацію перевезень на міському автобусному маршруті №416 "Кібцентр - вул. Драйзера (до просп. В.Маяковського)", згідно умов якого, кількість рухомого складу на лінії становить 33 одиниці.

54. Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність достатніх аргументів, наданих позивачем, в чому саме полягає подання ПП «Надія-Транс» недостовірної інформації стосовно кількості транспортних засобів, які пропонуються для участі у конкурсу; яке відношення має кількість автобусів, що задіяні на маршруті № 416 до участі у конкурсі, результати якого оскаржуються позивачем. В підтвердження своїх висновків, суди також вказали, що докази того, що автобуси, які запропоновані третьою особою для участі у конкурсі, задіяні на інших маршрутах, в тому числі на маршруті №416, а також, що вони не відповідають вимогам конкурсу, до судів не надано.

55. Однак, Суд зазначає, що приписами частин 3,5 статті 71 КАС України, суди наділені правом збирати докази з власної ініціативи, а також повноваженням сприяти в реалізації обов'язку доказування (у випадку неможливості самостійного надання особами, які беруть участь у справі доказів) і витребовувати необхідні докази.

56. Відтак, покладення обов'язку надання доказів виключно на осіб, які беруть участь у справі без сприяння судами в реалізації зазначеного обов'язку, а також вияв власної їх ініціативи у процесі збору доказів, як мети встановлення дійсних фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є надмірним тягарем, що, в деякій мірі є неспівмірним із розподілом обов'язку доказування, визначених процесуальним законодавством.

57. Тому, висновки судів попередніх інстанцій щодо недостовірності інформації, вказаної ПП «Надія-Транс» у розділі 1 анкети в частині кількості автобусів для перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів, з підстав ненадання доказів того, що автобуси, які запропоновані третьою особою для участі у конкурсі, задіяні на інших маршрутах, в тому числі на маршруті №416, не відповідають завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирушення спорів.

58. Позаяк, судами попередніх інстанцій не запропоновано надати сторонам можливість представити додаткові докази на підтвердження їх доводів і заперечень, зокрема, з`ясувати чи задіяні на інших маршрутах, в тому числі на маршруті №416, автобуси, які запропоновані ПП «Надія-Транс» для участі у конкурсі, а також кількість транспортних засобів, якими володіє дане підприємство, для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів).

59. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з`ясування обставин у справі, не вжито усіх, визначених законом заходів щодо встановлення достовірної кількості працівників, які працюють на повну ставку та перебувають у штаті ПП «Надія - Транс» не менш як один рік до дати оголошення конкурсу, і здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та щоденний огляд стану здоров`я водіїв, а також кількість транспортних засобів, якими володіє дане підприємство, для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів) та чи задіяні на інших маршрутах, в тому числі на маршруті №416, автобуси, які запропоновані ПП «Надія-Транс» для участі у конкурсі.

60. <…> Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд <…>.

61. Відповідно до п.1 ч. 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

62. Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

63. Таким чином, з огляду на викладене, Суд зазначає, що вказані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, позаяк порушення допущені як судом першої, так і апеляційної інстанцій.

64. Керуючись статтями 341, 344, п.2 ч.1.ст.349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

65. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" задовольнити частково.

66. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року - скасувати.

67. Справу № 826/11481/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, третя особа: приватне підприємство "Надія-Транс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 11.03.2019.

68. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В.М. Шарапа