Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.03.2019 року у справі №344/225/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 березня 2019 року
м. Київ
справа № 344/225/17
провадження № К/9901/18125/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Берназюка Я. О., Кравчука В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 344/225/17
за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії;
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (суддя Антоняка Т. М.) від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Макарика В. Я., Большакової О. О., Глушка І. В.) від 14 березня 2017 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_2, з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особової картки грошового забезпечення ОСОБА_2 за 2008 рік та грошового атестату № 4 від 05 серпня 2018 року.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що згадані вище суми додаткових видів грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Проте, при обчисленні розміру пенсії, яка виплачується позивачу, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не врахувало фактично отримані ним у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
3. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_2
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок з 12 грудня 2015 року та здійснити виплату пенсійного забезпечення ОСОБА_2 з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно особової картки грошового забезпечення за 2008 рік та грошового атестату № 4 від 05 серпня 2008 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 640 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 04 жовтня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Водночас, відповідачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про зупинення виконання вказаних судових рішень.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Водночас, вказаною ухвалою відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
6. 31 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому останній просив відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у задоволенні касаційної скарги у зв'язку з необґрунтованістю.
7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
10. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 06 серпня 2008 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
12. Однак, до грошового забезпечення, з якого обчислений розмір пенсії позивача відповідачем не було включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.
13. 07 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про врахування при обчисленні розміру пенсії отримуваних ним під час проходження військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної військової служби, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, та провести доплату пенсії за минулий час (за останні 12 місяців), згідно з ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ.
14. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 16 грудня 2016 року № 884/Д-15 позивачеві повідомлено про відсутність правових підстав для врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено його пенсію, вказаних вище видів грошового забезпечення.
15. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, до якого має бути включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні.
17. В обґрунтування такого висновку суди попередніх інстанцій зазначали, що зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
18. У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновку, що зазначені винагороди та допомоги, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.
19. У касаційній скарзі скаржник, з посиланням на ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова КМУ № 393) та Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 45, зазначає, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) виплатами, та не входять до складових грошового забезпечення, визначених ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, з яких обчислюється пенсія.
20. Скаржник також зазначає, що у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII, індексації підлягає загальна сума грошового забезпечення військовослужбовця, однак вона не відноситься до перелічених у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ складових, з яких обчислюється пенсія.
21. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не враховано, що позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
23. Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
24. Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
25. Зміст наведених норм свідчить про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
26. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
27. Водночас, за Законом № 2262-ХІІ, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
28. Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
29. Відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
30. Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
31. Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
32. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.
33. Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія,зазначених вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
34. Відтак, оскільки отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні та індексація не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія, вказаних виплат, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
35. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка підлягала застосуванню до вказаних правовідносин що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
36. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі № 344/225/17 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання провести перерахунок пенсії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді Я. О. Берназюк
В. М. Кравчук