ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2018 року

Київ

справа №234/8701/17

адміністративне провадження №К/9901/2220/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області, у якому просила:

- визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області у взятті на облік як внутрішньо переміщену особу;

- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області зареєструвати як внутрішньо переміщену особу та видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Краматорського міського суду Донецької області 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області у взятті ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщену особу. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області зареєструвати ОСОБА_2 як внутрішньо переміщену особу та видати довідку про взяття на облік як внутрішньо переміщену особу.

3. Рішення мотивовані незаконністю відмови управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області у взятті ОСОБА_2 на облік як внутрішньої переміщеної особи, оскільки вона змушена була покинути постійне місце свого проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

23 січня 2017 року на офіційному сайті Організації з безпеки та співробітництва в Європі опубліковано інформацію про те, що у підконтрольних уряду районах за лініями відведення, але за межами виділених місць СММ зафіксувала, зокрема, 3 самохідні артилерійські гармати (2С9) біля с. Галицинівка (29 км на північний захід від Донецька).

Посилаючись на вказану обставину, ОСОБА_2 змушена була покинути свої місце проживання, та переселитися до м. Краматорська.

Листом від 17 травня 2017 року №01-08/3763 управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області відмовило ОСОБА_2 у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи з с. Галицинівка Марїнського району Донецької області, оскільки цей населений пункт не відноситься до переліку населених пунктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Не погоджуючись з такими діями управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької, позивач звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що с. Галицинівка Марїнського району Донецької області не відноситься до переліку населених пунктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», а тому відсутні підстави для взяття ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщеної особи.

7. Відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2 не надійшов.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

8. В силу вимог статей 1, 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

9. Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

10. У частині другій, третій, сьомій, десятій статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв'язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов'язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

11. З наведених вище положень законодавства слідує, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

12. Що стосується доводів управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області про те, що населений пункт, де проживала позивач, не відноситься до переліку населених пунктів, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, слід зазначити, що основним нормативно-правовим актом, який встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб є Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

13. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 14 жовтня 2010 року (справа «Щокін проти України») зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Враховуючи, що інформація, опублікована на офіційному сайті Організації з безпеки та співробітництва в Європі від 23 січня 2017 року про те, що біля с. Галицинівка, де проживала ОСОБА_2, зафіксовано 3 самохідні артилерійські гармати (2С9), є загальновідомою і такою, що не потребує доведення, є підстави вважати, що позивач має ознаки внутрішньо переміщеної особи, оскільки вона залишила своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

15. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність в управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області правових підстав для відмови ОСОБА_2 у взятті на облік як внутрішньо переміщеної особи, а відтак про наявність підстав для задоволення позову.

16. Колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи; висновок судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

17. Аргументи, викладені відповідачем у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують.

18. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку із переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області залишити без задоволення, а постанову Краматорського міського суду Донецької області 11 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців