Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №821/4834/14

адміністративне провадження №К/9901/2611/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: ГончаровоїІ.А., Олендера І .Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек-Україна» до Херсонської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, про зобов'язання вчинити дії та стягнення надміру сплачених митних платежів,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатек-Україна» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося із позовом до Херсонської митниці Міндоходів, правоенаступником якої є Херсонська митниця Державної фіскальної служби (далі - митний орган, перший відповідач у справі), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - казначейський орган, другий відповідач у справі), в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило суд зобов'язати митний орган провести перерахунок та підготувати висновок про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 грн, а також стягнути з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 на користь Товариства.

Позов мотивований тим, що митним органом на підставі необгрунтованого висновку про заниження позивачем митної вартості товару прийняте рішення про визначення іншої, відміної від визначеної позивачем, митної вартості товару та відмовлено у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон, яке визнане протиправним та скасоване судом. У відповідь на свої заяви до митного органу про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариство отримало відмови, у зв'язку з чим вважає, що йому завдано збитків у вигляді надмірно сплачених митних платежів на суму 47 533,33 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року у задоволенні позову Товариства відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки позивач не оскаржив до суду відмову митного органу у наданні висновку, а судом ознак протиправності таких дій першого відповідача не встановлено, то відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання митного органу здійснити відповідний перерахунок та надати висновок. В частині стягнення надмірно сплачених митних платежів, то суд позбавлений компетенції приймати рішення про їх стягнення, оскільки порядок такого стягнення обумовлений спеціальною законодавчою процедурою, в якій митний орган реалізує свою виключну компетенцію з питань перевірки правильності визначення суми надміру сплачених митних платежів.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Херсонської митниці Міндоходів щодо ненадання висновку про повернення помилково або надмірно зарахованих коштів та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатек-Україна» надмірно зарахованих до бюджету ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн та податку на додану вартість у сумі 38 392, 32 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки позивачем в установленому законом порядку подано до митного органу заяву про повернення надмірно сплачених митних платежів та податку на додану вартість, то митним органом має бути здійснена перевірка обгрунтованості заявлених Товариством сум і в результаті складений висновок, чого першим відповідачем зроблено не було, а отже ним допущено протиправну бездіяльність. Крім того, суд дійшов висновку про можливість стягнення надміру сплачених платежів у судовому порядку із посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевмх бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вд 3 серпня 2011 року №845 щодо врегулювання механізму повернення органами Державного казначейства України помилково та/або надмірно сплачених обов'язкових платежів за рішенням суду. Позиція суду апеляційної інстанції є частково правильною.

У поданій касаційній скарзі представник митного органу із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову цього суду, залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. Зазначає, що оскільки у суді першої інстанції не було заявлено позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності митного органу щодо непроведення перерахунку та ненадання висновку, то суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, безпідставно вийшовши за межі позовних вимог внаслідок визнання неправомірними дій першого відповідача щодо ненадання відповідного висновку. Доводить, що дії митниці стосовно ненадання висновку є правомірними, оскільки висновок, в силу вимог Порядку, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, надається у разі позитивного вирішення заяви про повернення надміру сплачених коштів, в противному ж разі (за наявності для цього підстав) заявнику надсилається обгрунтована письмова відмова. Вказує, що судовий порядок стягнення надміру сплачених обов'язкових платежів одночасно із зобов'язанням митного органу провести відповідний перерахунок законодавством не передбачений.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство доводить, що ним обрано належний спосіб правового захисту, у тому числі шляхом подання уточнень до позову із обгрунтуванням протиправності дій митного органу щодо відмови у наданні висновку, чому суд апеляційної інстанції надав правильну правову оцінку. Просить залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям учасників справи у судове засідання касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування в них норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає не у повній мірі.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили наступне.

У серпні 2013 року Товариством заявлено до митного оформлення отриманий на виконання зовнішньоекономічного контракту від 22 серпня 2013 року №CZ 220813 товар, митна вартість якого задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за ціною контракту (господарської операції), що підтверджено деклараціями митної вартості №508050000/2013/010505 від 10 вересня 2013 року та № 508050000/2013/010524 від 11 вересня 2013 року.

Під час митного оформлення товару, в зв'язку із ненаданням Товариством додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2013 року №508050000/2013/000126/2, яким скориговано митну вартість у сторону збільшення та оформлено картку відмови №508050000/2013/00190 від 10 вересня 2013 року в митному оформлені декларації №508050000/2013/010456.

Позивачем оскаржено до суду законність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, а також заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надміру сплаченого ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн. та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року у справі № 821/3686/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, позов Товариства до Херсонської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області задоволено частково. Судом визнано протиправними та скасовано рішення митного органу 508050000/2013/000126/2 від 10 вересня 2013 року, картку відмови №508050000/2013/00190 від 10 вересня 2013 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства надміру сплаченого ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн. та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 грн.

28 липня 2014 року Товариство звернулося до митного органу із заявою про оформлення висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених до бюджету митних та інших платежів та повернення Товариству надміру сплаченого ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн. та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 грн.

14 серпня 2014 року митним органом у відповідь на звернення позивача надіслано лист за № 07/04-16/4537, зі змісту якого слідує, що Товариством не додано до заяви документів, які підтверджують суму надмірно сплачених митних платежів. Також митний орган зазначає, що постановою суду від 19 листопада 2013 року не визначено суму надмірно сплачених митних платежів та не встановлено той факт, що митниця зобов'язана повернути позивачу з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.

Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового її задоволення.

Порядок і умови повернення платежів декларанту встановлені статтею 301 Митного кодексу України 2012 року, статтею 43 Податкового кодексу України і статтею 45 Бюджетного кодексу України, положення яких вимагають дотримання певної процедури. Така процедура передбачена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 №618 (зареєстровано Міністерством юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364), який є нормативно- правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню у межах спірних відносин відповідно до положень частини 2 статті 7 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів Державного казначейства, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-21а14.

Отже, в цій частині висновки суду апеляційної інстанції є передчасними.

Щодо вчинення протиправної бездіяльності митним органом, суд зазначає наступне.

Зміст позовних вимог в частині доводів про допущення митним органом протипрангої бездіяльності щодо непроведення перерахунку та ненадання висновку безпосередньо вбачається з самої позовної заяви та з доповнень до неї, відтак доводи митного органу про безпідставний вихід судом апеляційної інстанції за межі позовних вимог не відповідають дійсності.

Позивач у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав звернувся до митного органу для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених платежів. Проте, митний орган, у порушення закону, відмовився від виконання своїх обов'язків, не здійснив ніяких дій щодо повернення надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Задовольняючи позов в частині стягнення на рахунок Товариства надмірно сплачених обов'язкових платежів, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про можливість такого стягнення в судовому порядку, без урахування положень правового висновку Верховного Суду України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для зміни судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом виключення з його резолютивної частини абацу п'ятого про стягнення на адресу Товариства надмірно зарахованих платежів та доповнення резолютивної частини вимогою про зобов'язання митного органу провести перерахунок надмірно сплачених платежів і надати відповідний висновок.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року змінити, виключивши з неї абзац п'ятий та доповнивши новим абзацем такого змісту:

«Зобов'язати Херсонську митницю Державної фіскальної служби провести перерахунок та підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегатек-Україна» помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету ввізного мита у розмірі 9 141,01 грн та податку на додану вартість у сумі 38 392,32 грн».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер