Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року

Київ

справа №817/607/16

адміністративне провадження №К/9901/47433/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року (судді: Кузьменко Л.В. (головуючий), Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі № 817/607/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» до Державної фіскальної служби України про визнання нечинною податкову консультацію в частині,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» (далі - позивач, ТОВ«Волинь Край») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання нечинною податкову консультацію від 28.03.2016 № 6663/6/99-99-21-05-15 в частині визначення операції з відпуску палива через власні заправні станції та/або паливозаправники для власних виробничих потреб (заправка власної або орендованої техніки) як об'єкта оподаткування акцизним податком операції з роздрібного продажу пального за ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого пального.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Волинь Край» у повному обсязі.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року ТОВ «Волинь Край» відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Рішення апеляційного суду мотивоване невиконанням позивачем вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з пропуском відповідачем строку на апеляційне оскарження.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ «Волинь Край» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі ТОВ «Волинь Край» посилається на те, що висновок суду апеляційної інстанції про невиконання позивачем вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки судом при винесенні рішення не було враховано, що позивачем було подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням відповідних підстав пропуску такого строку, а також із наданням доказів отримання копії рішення суду першої інстанції 26 лютого 2017 року.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи вказаної норми є імперативними та зобов'язують суд у разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи.

Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина третя статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року залишено без руху апеляційну скаргу ТОВ «Волинь Край» та надано десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження із зазначенням причин поважності пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачем отримано 20 лютого 2018 року, що ним не заперечується.

На виконання вимог ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху ТОВ «Волинь Край» була надіслана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Вирішуючи подану заяву, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок щодо пропуску ТОВ «Волинь Край» строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції без поважних на те причин, оскільки зазначені позивачем у вказаній заяві підстави пропуску такого строку, а саме - посилання на недбалість чи помилковість у діях працівника ПАТ «Укрпошти» при здійсненні відповідного запису про дату та час отримання позивачем копії судового рішення суду першої інстанції, без надання належних доказів таких дій, не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з поданих позивачем копій конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором 3300114824814 копію постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року позивачем було отримано 22 грудня 2017 року. Будь-яких доказів допущення помилки поштовим відділенням ПАТ «Укрпошти» позивачем до суду надано не було. Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ТОВ «Волинь Край» у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не зазначило.

Таким чином, оскільки скаржником у заяві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження були наведені підстави, які не є поважними для поновлення строку на апеляційне оскарження в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції).

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції) колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Край» залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2018 у справі № 817/607/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду