ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 червня 2018 року

справа №805/649/15-а

адміністративне провадження №К/9901/36020/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року у складі судді Галатіної О.О. та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В. за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/649/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 грудня 2014 року № 0000081150,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/649/15-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 12 листопада 2015 року, позов Публічного акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 грудня 2014 року № 0000081150 задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0000081150, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 5643698 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2821849 грн.

25 квітня 2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року за нововиявленими обставинами у справі № 805/649/15-а, обґрунтованою наявністю вироку Галицького районного суду м. Львова суду від 28 жовтня 2015 року, яким встановлено факт фіктивного створення та діяльності контрагентів юридичної особи, яка була стороною у справі. На думку податкової інспекції зазначені обставини є істотними, тобто такими, що впливають на зміст ухваленого судового рішення, та такими, що не могли бути відомі ні суду, в провадженні якого перебувала справа, ні заявнику на час вирішення справи, але очевидно вплинули на правильність ухвалення судового рішення.

22 серпня 2017 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, заяву податкового органу про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/649/15-а залишив без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні заяви суди попередніх інстанцій виходили з відсутності підстав для перегляду постанови за нововиявленими обставинами в розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Аналізуючи ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року на предмет обсягу вчиненого кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції зазначив, що нею затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1, яка вчинила пособництво у фіктивному підприємництві і у службовому підробленні. Окрім кола юридичних осіб, стосовно яких начебто було скоєне кримінальне правопорушення, інших даних в ухвалі не міститься. Які саме документи були підроблені, чи є тому документальні докази, в який період це відбувалося - в ухвалі не зазначено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.

В касаційній скарзі податковий орган зазначає, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року у справі №461/10058/15 встановлено, що ОСОБА_1, яку визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, з метою здійснення спільної злочинної діяльності з невстановленими особами, придбавали без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, організовували реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп» (ЄДРПОУ - 39079832), Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Карамбола» (ЄДРПОУ - 38059292), Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжител» (ЄДРПОУ - 38831930). Зазначені підприємства є контрагентами Публічного акціонерного товариства "Красноармійський динасовий завод", за результатами здійснення господарських операцій з якими (поставка продукції виробничо-технічного призначення) Товариством сформований податковий кредит з податку на додану вартість. Господарські операції Товариства з цими контрагентами були предметом судового дослідження у справі № 805/649/15-а, а сума податку на додану вартість включена до податкового кредиту була спірною, не визнана податковим органом, що обумовило збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 24 грудня 2014 року № 0000081150. Заявник касаційної скарги вважає цей вирок належним доказом нереальності операцій Товариства з зазначеними контрагентами, та обставиною, що має істотне значення для правильного вирішення справи.

Товариством наданий відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що жодна із об'єктивних чи суб'єктивних обставин кримінальних дій, зазначених у вироку Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року у справі №461/10058/15 відносно Товариства у цій адміністративній справі, податковим органом не доведені, Галицьким районним судом м. Львова не досліджувались та відповідно не є істотними обставинами цієї адміністративної справи, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість заяви про перегляд постанови суду та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Пунктом 1 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) регламентовано, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) визначено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вплив обставин, встановлених в інших судових рішеннях (у тому числі в кримінальних вироках), і кваліфікація цих обставин як нововиявлених повинні оцінюватися з точки зору наявності в них юридичних фактів: якими б спростовувались факти, покладені в основу судового рішення, що переглядається; які існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом; які не могли бути відомі ні особі, яка заявила про це, ні суду, в провадженні якого перебувала справа.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року у справі №461/10058/15 затверджено угоду про визнання винуватості укладену від 11 вересня 2015 року між прокурором відділу нагляду за додержання законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях по корупційні правопорушення Прокуратури Львівської області Буфаном Н.М., якому на підставі статті 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №125015140000000392 та обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_1. Визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 гривень з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на шість місяців та з урахуванням частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на шість місяців.

Вказане судове рішення не переглядалося в апеляційному та касаційному порядку.

Судом апеляційної інстанції проаналізовано та надано оцінку зазначеному вироку. Цей суд висновувався на тому, що вироком затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1, яка вчинила пособництво у фіктивному підприємництві і у службовому підробленні. Проте, окрім кола юридичних осіб, стосовно яких скоєне кримінальне правопорушення, інших даних у вироку не міститься. Які саме документи підроблені, чи є тому документальні докази, в який період це відбувалося - у вироку не зазначено.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у вироку Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2015 року у справі №461/10058/15 фактів, які підтверджують нереальність господарських операцій Товариства (позивача у справі) із його контрагентами Товариствами з обмеженою відповідальністю «Флоренція Груп», «Будівельна компанія «Карамбола», «Інжител». Відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи заявника касаційної скарги, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій Товариства з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту.

Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для залишення без задоволення заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08 червня 2015 року у справі № 805/649/15-а, що є підставою для залишення ухвалених рішень судами без змін відповідно частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року у справі № 805/469/15-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер