Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року

Київ

справа №344/540/17

адміністративне провадження №К/9901/42888/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в складі судді: Пастернак І.А. від 03.11.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Костіва М.В., Улицького В.З., Шавеля Р.М. від 27.09.2017 у справі №344/540/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - УПФУ в м. Івано-Франківську) щодо відмови у зарахуванні до складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації заробітної плати та грошової допомоги; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача в розмірі 90% заробітної плати, включивши до складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації заробітної плати та грошової допомоги, з яких утримувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідок про складові заробітної плати, без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2017 року позов в частині позовних вимог за період з січня 2014 року по 15.07.2016 року залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФУ в м. Івано-Франківську щодо відмови у зарахуванні до сум, з яких позивачу обраховано розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та суми індексації. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та індексації, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки про виплачені суми матеріальні допомоги та індексації за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року від 12.01.2017 року №1, в розмірі 90% з 16.07.2016 року без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року змінено постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2017 року в частині зобов'язання УПФУ в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплачувати позивачу пенсію державного службовця з включенням до заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби та індексації, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до довідки про виплачені суми матеріальні допомоги та індексації за період з 01.10.2003 року по 30.09.2005 року від 12.01.2017 року №1, в розмірі 90%, вказавши дату з 27.02.2017. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суми матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати не відносяться до надбавок чи структури заробітної плати, а тому не мають враховуватись і при обчисленні пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу". Крім того, зазначено, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії відсутня правова підстава для проведення перерахунку пенсій державних службовців.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 14.10.2005 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», у розмірі 90% заробітної плати.

27 лютого 2017 року позивач звернувся до УПФУ в м. Івано-Франківську із заявою про проведення перерахунку пенсії з включенням до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, індексації заробітної плати та грошової допомоги, з яких утримувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, згідно довідки № 1 від 12.01.2017 року про складові заробітної плати, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

Листом № 15/П-15 від 13.01.2017 року відповідач повідомив ОСОБА_2 про відсутність підстав для проведення вказаного перерахунку з посиланням на те, що з 01.06.2015 року відсутні підстави для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям. Крім того, зазначені позивачем виплати відповідно до вимог законодавства не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Не погодившись з вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структури заробітної плати.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача 27.02.2017 року, то вказаний перерахунок слід проводити з 27.02.2017 року.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

За змістом статті 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 37-1 зазначеного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Згідно ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01 січня 2015 року делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, за правилами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФ України за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України № 865).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова КМУ № 1013), якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01 грудня 2015 року, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова Кабінету Міністрів України № 1013 не містить.

Отже, з 01 грудня 2015 року по 01 травня 2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

У ході реформування системи державного управління 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон № 889-VIII.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», а положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).

Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Проте, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували, як і не з'ясували чи здійснювався перерахунок пенсії позивача після її призначення, та належним чином не перевірили на підставі чого був здійснений попередній перерахунок пенсії позивача та які виплати увійшли до складу заробітної плати для обчислення пенсії.

А відтак не з'ясувавши чи стосується спір неправильного обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні, чи перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позову.

Згідно частин 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року та змінену постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 травня 2017 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду