Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 березня 2019 року

справа №814/4330/15

адміністративне провадження №К/9901/28213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року у складі судді Біоносенка В.В.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у складі суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.

у справі № 814/4330/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,

за участю прокурора м. Миколаєва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Евері» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області (після реорганізації Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області) (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.

08 листопада 2013 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення перевірки, так і під час судового розгляду даної справи у позивача були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт придбання товарів у контрагента, у зв'язку з чим позивач правомірно відніс до податкового кредиту, отриманий податок на додану вартість при придбані товарів у контрагента, та правомірно відніс суми вартості придбаного товару до валових витрат, а отже податкові повідомлення-рішення №0000822201 та №0000832201 підлягають скасуванню.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року у справі № 814/2917/13-а залишено без змін в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року № 0000832201 у сумі нарахування 104 146 грн. за основним платежем та 26 036,50 грн. за штрафними санкціями.

В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

28 березня 2016 року Миколаївський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Приймаючи рішення суди першої та апеляційної інстанції виходили з недоведеності контролюючим органом безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентами.

У жовтні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якої податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач стверджує, що податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на виконання постанови від 18 квітня 2013 року старшого слідчого з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України проведено документальну позапланову виїзну перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2010 року по 1 квітня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2010 року по 1 квітня 2013 року, за результатами якої складено акт № 1588/22-100/34437753 від 28 травня 2013 року (далі - акт перевірки).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000832201 від 20 червня 2013 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 870 536,00 грн., в т.ч. 1 517 258,00 грн. - основного платежу, та 353 278,00 грн. - штрафні санкції; форми «В4» № 0000822201 від 20 червня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 119 092,00 грн.

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій прийняли акт перевірки, яким встановлені податкові правопорушення, як належний доказ, використали та оцінили висновки акту позапланової перевірки Товариства, проведеної в межах кримінального провадження відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як підставу для безпосереднього визначення сум податкових зобов'язань з податку на прибуток, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність податковим органом податкових правопорушень покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, що обумовило безпідставність їх прийняття.

Оцінюючи доводи касаційної скарги Суд вважає їх неприйнятними, висновуючись на такому. Підстави, за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, про що зазначено підпунктом 78.1.11 цієї статті.

Керуючись саме підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом (відповідачем у справі) проведена позапланова документальна виїзна перевірка, про що зазначено Розділом першим «Вступна частина» акту перевірки, а саме вказано що вона здійснюється на виконання постанови від 18 квітня 2013 року старшого слідчого з ОВС 3-го відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України.

Положенням пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент призначення та проведення перевірки), передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

Пунктом 36 Підрозділу 10. Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суд вважає, що органи податкової служби не мають права виносити податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішення в кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення - рішення.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 814/4330/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер