Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №804/3834/14

касаційне провадження №К/9901/8165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 (суддя Неклеса О.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Малиш Н.І., Щербак А.А.) у справі №804/3834/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2013 №0000543230 та №0000553230.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 08.05.2014 адміністративний позов задовольнив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06.2015 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів оскаржила їх в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, статті 22, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, наголошує на безтоварності господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у контрагентів.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ПП «Альянс-ЛМ» за лютий-липень, вересень, листопад 2012 року, ТОВ «Проммонтажбуд» за серпень 2012 року, ТОВ «Промуніверсал» за червень, серпень, вересень 2012 року, ТОВ «Ексімтрейд» за березень, липень 2012 року, ЗАТ «Проважмаш» за травень, червень 2012 року, ТОВ «Ллойд Інвест» за травень 2013 року, ТОВ «Ільтарів-Енерго» за серпень 2012 року, ТОВ «Приніпров'я» за вересень - грудень 2012 року, ТОВ Фірма «Автодрайв» за вересень - листопад 2012 року, ТОВ «ВФ «Метпромтрест» за квітень 2012 року, ТОВ «Приват-Транс-Сервіс» за січень 2012 року, ПП «Промімпекс» за березень, квітень 2012 року, ТОВ «ТБМ-Буд Будівельні технології» за жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 06.12.2013 № 353/32.3-00191000.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.12.2013:

№ 0000543230 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2601654 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1300827грн.;

№ 0000553230 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 91597,50грн., в тому числі: за основним платежем - в сумі 61065грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 30532,5 грн.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, статті 22, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками безтоварних господарських операцій з придбання у ПП «Альянс-ЛМ», ТОВ «Промуніверсал», ЗАТ «Проважмаш», ТОВ «Ллойд Інвест», ТОВ «Ільтаріс-Енерго», ТОВ Фірма «Автодрайв», ТОВ «ВФ «Метпромтрест», ТОВ «Приват-Транс-Сервіс», ПП «Промімпекс», ТОВ «Проммонтажбуд», ТОВ «Ексімтрейд», ТОВ «Приніпров'я» та ТОВ «ТБМ-Буд Будівельні технології» товарно-матеріальних цінностей, а також підрядних робіт з ремонту та демонтажу.

Свою позицію податковий орган обґрунтовує наявністю певних недоліків у первинних документах за наслідками вчинення спірних господарських операцій. відсутністю документів, які б підтверджували перевезення такого товару, а також сертифікатів щодо його якості (відповідності).

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, дотримання ним вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість, а також оформлення таких операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст, підстави для позбавлення платника податку права на податковий кредит, який у подальшому прийняв участь у формуванні бюджетного відшкодування, відсутні.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: договори, додаткові угоди, специфікації, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, акти-прийняття, сертифікати відповідності, свідоцтва, акти приймання виконаних підрядних робіт, банківські виписки. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб'єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо.

Разом з тим, за результатами дослідження наявності ділової мети та економічної доцільності у позивача при укладенні спірних господарських операцій судами встановлено, що придбані товари та роботи використані Публічним акціонерним товариством «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими до суду документами, а саме: актами на списання товаро-матеріальних цінностей, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, звідним реєстром видачі спецодягу, відомостями обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, актами на використані матеріали за поточним ремонтом, актами про використання давальницької сировини, розшифровками виконаних демонтажних робіт, виписками з реєстру штатного розкладу структурних підрозділів позивача.

Також судовими інстанціями з'ясовано, що на момент здійснення оспорюваних господарських операцій контрагенти позивача мали необхідний обсяг правосуб'єктності.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з контрагентами господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 у справі №804/3834/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк