Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2023 року

Київ

справа №280/4457/19

адміністративне провадження №К/990/10822/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Юрченко В.П., Яковенка М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/4457/19 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав» про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року (головуючий суддя Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В., Ясенова Т.І.),

ВСТАНОВИВ:

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 05 липня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовив (том 1 а.с.77-78).

Копія судового рішення була отримана Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, утвореним як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач, ГУ ДПС), 14 липня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.80).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС 03 серпня 2022 року поштою подало апеляційну скаргу, в якій просило відстрочити сплату судового збору. Мотивувало таку вимогу тим, що фінансування за рахунком КВЕК 2800 для сплати судового збору в умовах воєнного стану не здійснюється (матеріали апеляційного оскарження а.с.1-2).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 серпня 2022 року в задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги відмовив. Апеляційну скаргу залишив без руху, запропонувавши апелянту протягом десяти днів з дня вручення йому цієї ухвали надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн (матеріали апеляційного оскарження а.с.5).

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 19 серпня 2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (матеріали апеляційного оскарження а.с.7).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 вересня 2022 року апеляційну скаргу повернув заявнику з підстав неусунення її недоліків (матеріали апеляційного оскарження а.с.10).

Відомості про дату отримання ГУ ДПС копії вказаної ухвали у матеріалах справи відсутні. На зворотньому боці супровідного листа, датованого 05 вересня 2022 року, проставлено штамп канцелярії суду про прийняття кореспонденції 07 вересня 2022 року з відміткою «Кореспонденція буде відправлена при наявності фінансування» (матеріали апеляційного оскарження а.с.15).

06 вересня 2022 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ГУ ДПС, направлена поштою 31 серпня 2022 року. Відповідно до вказаної заяви апелянт просив продовжити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтовуючи таку вимогу тим, що на початку вересня 2022 року планується надходження коштів на рахунок КЕКВ 2800, після чого негайно буде здійснена оплата судового збору. До заяви апелянт долучив виписку по рахунку за 30 серпня 2022 року і доповідну записку про сплату судового збору по справі №280/4457/19 (матеріали апеляційного оскарження а.с.11-14).

24 листопада 2022 року ГУ ДПС поштою повторно надіслало на адресу Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, до якої долучило платіжне доручення від 30 вересня 2022 року №602 про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн. Також апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження. ГУ ДПС наголосило, що копію ухвали від 05 вересня 2022 року отримало лише 14 листопада 2022 року, тому відсутні підстави вважати, що звернення до суду із апеляційною скаргою повторно відбулось із зволіканням (том 1 а.с.83-87).

Ухвалою від 16 січня 2023 року Третій апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу ГУ ДПС та надав апелянту десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин для поновлення такого строку (том 1 а.с.92).

Ухвала апеляційного суду вмотивована тим, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі, права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. При цьому ухвалу від 05 вересня 2022 року ГУ ДПС не оскаржувало.

Копія вказаної ухвали була отримана ГУ ДПС 26 січня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1 а.с.94).

03 лютого 2023 року ГУ ДПС поштою направило до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. ГУ ДПС повторно повідомило, що копію ухвали про повернення первинної апеляційної скарги ним було отримано лише 16 листопада 2022 року, а з апеляційною скаргою повторно апелянт звернувся вже 24 листопада 2022 року, долучивши до неї документ про сплату судового збору. Вважало, що реалізувало своє право на повторне подання апеляційної скарги у найкоротші строки. Також ГУ ДПС вказало про обставини введення в Україні воєнного стану (том 1 а.с.95-98).

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року (том 1 а.с.99).

Таке рішення апеляційний суд мотивував тим, що обставини попереднього звернення, про які зазначено у клопотанні, вже визнавалися неповажними, про що скаржнику було повідомлено ухвалою суду від 16 січня 2023 року. Посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, ГУ ДПС не надало документів, які підтверджують його фінансовий стан за час з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції і до фактичної сплати судового збору - 30 вересня 2022 року. За відсутності документів, які в повній мірі відображають фінансовий стан скаржника, твердження про неможливість сплати судового збору є безпідставними. Саме ж по собі посилання на введення в Україні воєнного стану є недоречним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що отримав копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги лише 16 листопада 2022 року, а вже 24 листопада 2022 року реалізував передбачене частиною восьмою статті 169 КАС України право на повторне звернення з такою скаргою. Просить врахувати, що подання апеляційної скарги вдруге відбулось у найкоротший строк та з долученням платіжного доручення про сплату судового збору. Звертає увагу на те, що ГУ ДПС розташоване за 25 км від лінії розмежування, а м. Запоріжжя піддається масованим ракетним обстрілам з тимчасово окупованої території. Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що скаржник зловживав наданими йому процесуальними права при поданні апеляційної скарги повторно через 8 днів після повернення первинно поданої. На думку скаржника, апеляційний суд, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 07 лютого 2023 року (справа №120/14564/21-а), від 29 вересня 2022 року (справа №500/1912/22).

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22 травня 2023 року касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не є перешкодою для касаційного розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19), від 15 травня 2020 року (справа № 820/1212/17) тощо.

З матеріалів справи слідує, що вперше ГУ ДПС подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції 03 серпня 2022 року, тобто, з дотриманням встановлених статтею 295 КАС України строків.

Повернення цієї апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 05 вересня 2022 року вимог ухвали суду від 11 серпня 2022 року в частині сплати судового збору. Водночас, вже наступного дня (06 вересня 2022 року) канцелярія апеляційного суду зареєструвала заяву про усунення недоліків, надіслану ГУ ДПС поштою 31 серпня 2022 року.

У світлі наведеного суд касаційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання дотримання учасником справи встановлених законом або судом строків та вчинення останнім відповідних процесуальних дій судам слід також враховувати вимоги Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, відповідно до яких, зокрема, пересилання простої письмової кореспонденції між обласними центрами України становить 4 дні, а рекомендованої кореспонденції - 5 днів. Судами також повинні враховуватись і обставини введення в Україні воєнного стану, що, серед іншого, об`єктивно може впливати на дотримання нормативів доставлення поштових відправлень.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що апелянт не вживав дій щодо усунення недоліків первинно поданої апеляційної скарги. Проте, суд апеляційної інстанції внаслідок передчасного постановлення ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги не надав відповідної оцінки ні питанню дотримання ГУ ДПС встановленого судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги, ні питанню належного виконання вимог ухвали від 11 серпня 2022 року. При цьому подане апелянтом клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку залишилось не вирішеним.

Звертаючись повторно з апеляційною скаргою, ГУ ДПС долучило до неї, окрім клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, платіжне доручення від 30 вересня 2022 року №602 про сплату судового збору у розмірі 2881,50 грн. При цьому апелянт вважав, що наявні поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань та із сплатою судового збору.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, є свідченням того, що апелянт не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками. За таких обставин наявні підстави для поновлення такому учаснику справи строку на апеляційне оскарження, оскільки в такому випадку перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata.

Отже, за наявності таких доводів першочерговому встановленню підлягають обставини того, коли апелянт отримав копію ухвали апеляційного суду про повернення первинно поданої апеляційної скарги, скільки часу минуло до моменту повторного звернення до суду, як апелянт діяв протягом зазначеного часу.

Як уже зазначалось вище, в матеріалах справи відсутні відомості про дату отримання скаржником копії ухвали від 05 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги. У повторно поданій скарзі ГУ ДПС вказувало, що отримало копію зазначеної ухвали лише 14 листопада 2022 року. Натомість, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вже зазначало, що отримало це рішення 16 листопада 2022 року. Поряд з цим, будь-яких доказів на підтвердження дійсної дати отримання копії ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС не долучило.

Суд апеляційної інстанції приведені вище обставини залишив поза увагою та не запропонував апелянту надати докази того, що копія ухвали від 05 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги була ним отримана у листопаді 2022 року.

При встановленні дати отримання судового рішення апелянтом врахуванню підлягають також норми частини другої, шостої статті 18, частини шостої статті 251 КАС України, пункту 10 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21. За правилами приведених норм з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС (05 жовтня 2021 року) державні органи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. При цьому день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи вважається днем вручення судового рішення.

Апеляційний суд у цій справі не з`ясував: чи реєструвалось ГУ ДПС в ЄСІТС відповідно до вимог частини шостої статті 18 КАС України; чи була доставлена копія ухвали від 05 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги в Електронний кабінет ГУ ДПС (за його наявності).

Висновок суду апеляційної інстанції, що ухвала про повернення первісної апеляційної скарги не була оскаржена позивачем, тому посилання на повернення попередньо поданої скарги не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не має правового значення при вирішенні питання про поновлення строку. Суд касаційної інстанції повторно наголошує, що оцінці підлягали саме обставини і причини пропуску цього строку, а також сукупність вчинених скаржником дій для подання належно оформленої апеляційної скарги повторно.

Вказані обставини у сукупності свідчать, що в даному конкретному випадку, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не з`ясував усіх обставин, які підлягали правовій оцінці при вирішенні питання про поважність причин пропуску ГУ ДПС строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, не оцінивши усі наведені скаржником обставини, з якими він пов`язував пропуск строку на апеляційне оскарження. Вказане призвело до того, що фактично клопотання скаржника не було розглянуто, а доданим до нього доказам належна оцінка не надана, внаслідок чого було обмежено право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого має бути надана відповідна правова оцінка поданій відповідачем заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, в залежності від чого вирішено питання про наявність/відсутність поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження та, відповідно, наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №280/4457/19 скасувати.

Справу №280/4457/19 направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон В.П. Юрченко М.М. Яковенко