Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.03.2018 року у справі №806/1022/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 806/1022/17

адміністративне провадження № К/9901/35618/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Черняхович І. Е. від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т. В., суддів Кузьменко Л. В., Франовської К. С. від 20 червня 2017 року у справі за позовом Коростенського комунального підприємства "Водоканал" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Коростенське комунальне підприємство "Водоканал" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, Управління), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 березня 2017 року №0001221200 про нарахування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних на суму 38022,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), яка, однак, не відбулася внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, що виключає умови для притягнення платника податків до відповідальності.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, позов задоволено; скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем протиправно, оскільки невиконання ДФС України обов'язків, визначених пунктом 9 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (далі - Порядок №569), щодо поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) за проведеними взаєморозрахунками унеможливило здійснення своєчасної реєстрації Підприємством податкових накладних за травень - червень 2016 року, що, у свою чергу, не свідчить про порушення саме платником податків законодавчих вимог та виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, вказуючи на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, по суті посилається на помилковість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки за результатами камеральної перевірки встановлено порушення Підприємством термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що є підставою для притягнення такого платника податків до встановленої Законом відповідальності; обставини, які б звільняли позивача від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН чи від відповідальності за невчинення таких дій, відсутні.

Позивач правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 лютого 2017 року Управлінням проведена камеральна перевірка даних податкової звітності Підприємства з ПДВ та своєчасності реєстрації ним податкових накладних в ЄРПН за травень - червень 2016 року, за результатами якої складено акт №406/06-30-12-01-27, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме здійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, виписаних у травні-червні 2016 року, з перевищенням п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання, за що ПК України передбачена відповідальність.

На підставі вказаного акту та відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким до Підприємства застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 38022,47
грн. Незгода з цим рішенням стала підставою для звернення до суду із цим позовом.

В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд вказує на таке.

Так, відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками ПДВ електронними документами.

В свою чергу за приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Обов'язок платника податків на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України термін визначений абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Абзацом 11 пункту 201.10 статті 201.1 ПК України (у редакції, чинній на момент складення податкових накладних) було передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з пункту 201.10 статті 201.1 ПК України.

Порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених пункту 201.10 статті 201.1 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201.1 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів (пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України).

За змістом абзаців 12,13 пункту 201.10 статті 201 ПК України платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок №569.

Відповідно до пункту 2 Порядку №569 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 цього Порядку).

Отже платник податку може зареєструвати податкові накладні у ЄРПН за умови наявності достатньої суми коштів на його електронному рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, яка б відповідала загальній сумі податку за податковими накладними.

Водночас, як установлено пунктом 9 Порядку №569, у разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. Останнє, у свою чергу, на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що Підприємство є платником ПДВ, якому у системі електронного адміністрування податку відкрито рахунок № НОМЕР_1.

01 грудня 2015 року укладено договір про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМ України від 04 червня 2015 року №375, згідно з положеннями якої проведені розрахунки з погашення заборгованості з різниці в тарифах з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" в рахунок погашення заборгованості Підприємства з ПДВ у сумі 724221,71 грн.

Також за договором про організацію взаєморозрахунків від 22 грудня 2015 року позивачу виділено 114398,00 грн. субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на комунальні послуги.

Виділені позивачу в порядку, передбаченому постановою КМ України від 04 червня 2015 року №375, кошти на загальну суму 838619,71 грн. в грудні 2015 року було перераховано Підприємством до загального фонду державного бюджету для погашення податкового боргу з ПДВ.

Позивач звертався до органів ДФС України з проханням здійснити поповнення електронного рахунку підприємства, однак податковим органом так і не було забезпечено збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що позбавило можливості своєчасно зареєструвати податкові накладні, складені у травні - червні 2016 року.

При цьому постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №806/208/16, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року та Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2017 року, визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо незарахування на рахунок Підприємства у системі електронного адміністрування ПДВ з рахунків платника, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету, та зобов'язано ДФС України зарахувати на рахунок Підприємства № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування ПДВ кошти в сумі 838619,71 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків від 01 та 22 грудня 2015 року.

З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що невиконання ДФС обов'язків, визначених пунктом 9 Порядку №569, щодо поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ за проведеними взаєморозрахунками унеможливило здійснення своєчасної реєстрації Підприємством податкових накладних за травень-червень 2016 року, що, у свою чергу, не свідчить про порушення саме платником податків законодавчих вимог та виключає підстави для застосування до нього штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд й у постановах від 23 квітня 2019 року та від 20 лютого 2020 року у справах №820/4993/16 та №820/3375/16 відповідно.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права й необґрунтованість вимог касаційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, мотиви касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС. С. Пасічник І. А. Васильєва В. П. Юрченко