Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.04.2018 року у справі №815/6881/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №815/6881/16

провадження №К/9901/17285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 815/6881/16

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду (прийняту у складі: головуючого судді - Стеценко О.О.) від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Джабурія О.В., суддів: Вербицької Н.В., Крусяна А.В.) від 11 жовтня 2017 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просила:

1.1. зобов'язати ГУ ДМС України в Одеській області провести заміну громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_2 наявної у неї посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням 25-річного віку;

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.07.2009 року ОСОБА_2 отримала дозвіл на імміграцію в Україну та була документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 з безстроковим строком дії. 22.10.2016 року позивач звернулась до Порто-франківського відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із клопотанням щодо обміну наявної у неї посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року у зв'язку із досягненням 25-річного віку, проте протягом тривалого часу будь-якої відповіді за результатом розгляду поданого клопотання не отримала. Враховуючи відсутність будь-яких підстав для відмови у здійснення позивачу обміну посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням 25-річного віку, сплив часу визначеного законом для розгляду поданої заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача провести таку заміну.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 28 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

3.2. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_2 обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не зазначено, а судом не встановлено наявність будь-яких підстав, передбачених пунктом 17 Порядку № 251, для прийняття рішення про відмову позивачу у видачі нової посвідки у зв'язку із досягнення нею 25-річного віку. Суд вважає, що відповідач протиправно вчинив бездіяльність щодо здійснення обміну посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням позивачем 25-річного віку, чим порушив права позивача, захист яких має бути відновлений в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 11 жовтня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 13 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії.

10. 07 лютого 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача у справі)

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Відповідач зазначає, що питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 05.05.2009 року громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_2 звернулась із заявою до ВГРФО ГУ МВС України в Одеській області про отримання дозволу на постійне проживання в Україні.

14. Підставою для постійного проживання в Україні позивач зазначила те, що в Україні більше двох років проживає її чоловік, який є громадянином України.

15. 24.07.2009 року ВГРФО ГУ МВС України в Одеській області було прийнято рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію в Україну на підставі п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію», оскільки її чоловік ОСОБА_4, з яким вона перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України.

16. 28.07.2009 року позивач отримала посвідку на постійне проживання в Україні серії ОД № 8761.

17. 22.10.2016 року позивач, у зв'язку із досягненням 25-річного віку, звернулась до Порто-франківського відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із клопотанням щодо обміну наявної у неї посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року.

18. 01.11.2016 року ГУ ДМС України в Одеській області був направлений запит до УДМС України в Херсонській області з проханням повідомити підстави набуття громадянства України та документування паспортом громадянина України чоловіка позивача.

19. 19.01.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області отримало відповідь УДМС України в Херсонській області № 1/1/1-1195 від 19.01.2017 року, в якій зазначено, що чоловік позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2, який виданий 18.09.2008 року Дніпровським МВ ХМВ УМВС України в Херсонській області. Відповідно до заяви про видачу паспорта громадянина України ОСОБА_4 документувався паспортом громадянина України у зв'язку із набуттям громадянства України на підставі довідки про реєстрацію особи громадянином України № 473/08. Згідно журналу обліку заяв щодо оформлення набуття громадянства України за 2008 рік, довідка про реєстрацію особи громадянином України за №473/08 була видана на ім'я іншої особи та було повідомлено, що за наявними обліками УДМС України в Херсонській області інформація щодо набуття громадянства України ОСОБА_4 відсутня. Також повідомлено, що УДМС України в Херсонській області започаткована процедура визнання недійним паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 від 18.09.2008 на ім'я ОСОБА_4.

20. 20.01.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області позивачу було направлено лист, відповідно до якого її було повідомлено, що проведеною перевіркою особової справи позивача встановлено, що дозвіл на імміграцію в Україну надано на підставі п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", як одному з подружжя громадянина України. З метою підтвердження законності видачі паспорта громадянина України було направлено запит до УДМС України в Херсонській області, на який було отримано відповідь з якої вбачається, що УДМС України в Херсонській області розпочато процедуру визнання недійним паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 18.09.2009 року. Відповідач також повідомив позивача, що після визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 недійсним, буде розпочата процедура скасування дозволу на імміграцію в Україну позивачу.

21. Доказів надіслання чи отримання позивачем вказаного листа відповідачем не надано.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Конституція України

22.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства " від 22 вересня 2011 року №3773-VI

23.1. Стаття 1. Іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

24. Закон України "Про Імміграцію" від 7 червня 2001 року №2491-ІII

24.1. Пункт 1 частина 3 статті 4. Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

25. Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. № 251

25.1. Пункт 2. Заяви для оформлення посвідок подаються іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання. Зразки заяв та порядок їх розгляду визначаються МВС.

25.2. Пункт 9. Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.

25.3. Пункт 11. За результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником.

У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.

25.4. Пункт 15. Для обміну посвідки подаються: 1) заява, зразок якої встановлюється МВС; 2) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 3) посвідка, що підлягає обміну; 4) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 5) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 6) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері).

25.5. Пункт 16. Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку.

Зазначені документи іноземець та особа без громадянства подають не пізніше ніж через місяць після досягнення відповідного віку.

У разі коли досягнення відповідного віку тягне за собою обмін паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документи для обміну посвідки подаються не пізніше ніж через місяць після отримання нового паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.

Посвідка, обмін якої не проведено в зазначені строки, визнається недійсною.

25.6. Пункт 17. Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.

25.7. Пункт 18. Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про імміграцію".

26. Тимчасовий порядок розгляду заяв для оформлення посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.07.2013 № 681

26.1. Пункт 4.1. Обмін посвідки здійснюється в разі наявності підстав, визначених пунктами 14 та 16 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

26.2. Пункт 4.2. Разом із заявою про обмін посвідки (додаток 13) іноземцями та особами без громадянства до територіальних органів чи підрозділів ДМС за місцем проживання подаються: 1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (після пред'явлення повертається), та його копія; 2) посвідка, що підлягає обміну, а в разі її пошкодження чи втрати - довідка про звернення із заявою про втрату посвідки (довідка органів внутрішніх справ з цього питання) у довільній формі; 3) квитанція про сплату державного мита або документ, який підтверджує наявність пільг щодо його сплати; 4) документи, що підтверджують обставини, на підставі яких посвідка підлягає обміну (документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України); 5) дві фотокартки іноземця та особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 сантиметра (на матовому папері) (допускається подання фотографій в головних уборах, що не приховують овалу обличчя особи, громадянами, релігійні переконання яких не дозволяють з'являтися перед сторонніми особами без головних уборів, за умови, якщо в їхніх паспортних документах вони зображені в головних уборах).

26.3. Пункт 4.3. У разі обміну посвідки на постійне проживання при досягненні іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку документи, зазначені в підпункті 4 пункту 4.2 цього розділу, не подаються.

26.4. Пункт 4.4. Прийняті до розгляду заяви обліковуються відповідно в журналі обліку звернень щодо оформлення посвідки на постійне проживання або в журналі обліку звернень щодо оформлення посвідки на тимчасове проживання, де в графі „Примітки" робиться запис „Обмін".

26.5. Пункт 4.5. Працівник територіального органу чи підрозділу ДМС при надходженні заяви про обмін посвідки перевіряє наявність підстав для обміну посвідки, звіряє відомості про іноземців чи осіб без громадянства, указані в їхніх паспортних документах, з даними, що містяться в цих заявах, перевіряє відсутність підстав для прийняття рішення про відмову у видачі посвідки, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

Після прийняття рішення матеріали, які стали підставою для обміну посвідки, долучаються до справи, на підставі якої посвідка видавалася вперше. У разі якщо посвідка видавалася одним територіальним органом (підрозділом) ДМС, а обмін посвідки провадиться іншим органом (при зміні місця проживання), то до органу, який видав посвідку вперше, надсилається повідомлення про видачу нової посвідки, а недійсна посвідка - для знищення.

26.6. Пункт 4.6. За результатами розгляду заяви протягом семи днів (для посвідки на постійне проживання) і п'ятнадцяти днів (для посвідки на тимчасове проживання) з дати подачі всіх визначених цим Тимчасовим порядком документів Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником приймається рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки.

Про прийняте рішення робиться відмітка в заяві із зазначенням терміну (у разі обміну посвідки на тимчасове проживання), до якого видається посвідка, або про причини відмови в її видачі.

27. Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983

27.1. Пункт 21. Дозвіл на імміграцію скасовується органом за місцем його видачі.

Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

27.2. Пункт 22. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу за місцем прийняття рішення про надання такого дозволу.

27.3. Пункт 23. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

27.4. Пункт 24. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

30. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

31. Аналіз наведених вище норм свідчить, що після спливу семиденного строку з дня подачі особою до територіального органу чи підрозділу ДМС України заяви про обмін посвідки на постійне проживання у зв'язку із досягнення нею 25-річного віку, за умови подачі визначених Тимчасовим порядком документів, Головою ДМС (а в разі його відсутності - заступником Голови ДМС) чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником має бути прийнято рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки. При цьому, рішення про відмову у видачі посвідки приймається за наявності підстав, передбачених пунктом 17 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.10.2016 року позивач у зв'язку із досягненням 25-річного віку звернулась до Порто-франківського відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області із клопотанням щодо обміну наявної у неї посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року (а.с.86-87). Разом із заявою про обмін посвідки позивачем подано документи, визначені п. 4.2 та п.4.3 Тимчасового порядку № 681. Жодних зауважень з боку відповідача до змісту, якості чи до кількості доданих до заяви документів зазначено не було.

33. Заяву позивача зареєстровано 22.10.2016 року за № 540. Проте, після спливу семиденного строку з дня подачі позивачем заяви про обмін посвідки на постійне проживання ГУ ДМС України в Одеській області рішення про видачу або відмову у видачі нової посвідки прийнято не було.

34. У касаційні скарзі скаржник вказує, що 20.01.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області позивачу було направлено лист, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомлено, що заява щодо обміну посвідки на постійне проживання розглянута. Також повідомлено, що після визнання паспорта громадянина України ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 недійсним, буде розпочата процедура скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну.

35. Разом з тим, суд звертає увагу, що лист від 20.01.2017 року ГУ ДМС України в Одеській області було направлено позивачу після її звернення до суду з даним позовом. Крім того, вказаний лист не може вважатися рішенням про відмову позивачу у видачі нової посвідки, оскільки не містить підстав для прийняття такого рішення, що передбачені пунктом 17 Порядку № 251.

36. Колегія суддів зауважує, що виникнення у майбутньому підстав для скасування ОСОБА_2 дозволу на імміграцію в Україну, зокрема, визнання недійсним паспорта чоловіка позивача ОСОБА_4, не виправдовує бездіяльності відповідача щодо своєчасного розгляду заяви.

37. У ході розгляду даної справи відповідачем не підтверджено наявність підстав для прийняття рішення про відмову позивачу у видачі нової посвідки у зв'язку із досягнення нею 25-річного віку.

38. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача здійснити обмін посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 28.07.2009 року у зв'язку з досягненням нею 25-річного віку.

39. Суд звертає увагу, що під час розгляду справи судами досліджено бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_2 про обмін посвідки на постійне проживання. Посилання скаржника у касаційній скарзі стосовно порушення питання про можливість скасування дозволу на імміграцію, колегія суддів вважає безпідставними.

40. Враховуючи наведене, суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

41. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх