Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2018 року

Київ

справа №803/844/17

адміністративне провадження №К/9901/1101/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 (судді Плахтій Н.Б., Андрусенко О.О., Лозовський О.А.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (судді Мікула О.І., Курилуць А.Р., Кушнерик М.П.)

у справі №803/844/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД»

до відповідача-1 Державної фіскальної служби України

відповідача-2 Державної казначейської служби України

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ ВУД» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправною діяльності Державної фіскальної служби України (далі ДФС). Свої вимоги Товариство мотивувало тим, що на електронному рахунку позивача станом на квітень 2016 року обліковувались суми податку на які позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування. Проте у лютому 2017 Товариство отримало інформацію про відсутність грошових коштів на рахунку позивача. Таким чином відбулось незаконне списання коштів у розмірі 707 416, 45 грн. з електронного рахунку Товариства у системі електронного адміністрування ПДВ. На цій підставі позивач просив визнати протиправною бездіяльність ДФС щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми податку на додану вартість; зобов'язати ДФС виконати дії щодо збільшення (поновлення) суми податку на додану вартість; зобов'язати ДФС надати Державній казначейській службі України (далі Казначейство) висновки та документи, необхідні для повернення коштів на рахунок Товариства; зобов'язати Казначейство повернути на рахунок Товариства суму ПДВ у розмірі 707 416, 45 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позов задоволено частково:

зобов'язано ДФС вчинити дії щодо відновлення на електронному рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 707416,45 грн., в тому числі: 120483,45 грн. - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, 586933,00 грн. - сума від'ємного значення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Присуджено на користь Товариства судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями Ковельська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі ДПІ) звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права. Судами не враховано, що у спірних правовідносинах ДФС діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Після відновлення реєстрації Товариства у якості платника ПДВ останнє повинно було вчинити дії передбачені статтею 43 Податкового Кодексу України щодо повернення сум грошового зобов'язання помилково або надмірно сплачених грошових коштів.

Товариство у своїх запереченнях на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

Від інших учасників відзивів та заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство зареєстроване у якості платника податку на додану вартість 01.11.2014 року та отримало відповідний рахунок в системі електронного адміністрування цього податку з уніфікованим номером 37519000200810.

07.09.2015 ДПІ прийняло рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 року у справі №803/3752/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 року, визнано протиправним і скасовано рішення ДПІ від 07.09.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства.

Питання електронного адміністрування податку на додану вартість внормовано положеннями статті 2001 Податкового Кодексу України.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує, зокрема, автоматичний облік в розрізі платників податку суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п.2001.1 статті 2001 ПК України Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N569 (далі Порядок №569).

П.п. 2001.1.8. статті 2001 ПК України та статтею 7 Порядку №569 обумовлено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Згідно зі статтею 8 Порядку №569 у разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

Матеріалами справи встановлено, що після виконання судового рішення у справі №803/3752/15, яким скасовано рішення ДПІ від 07.09.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Товариство має рахунок у системі електронного адміністрування податку з тим же самим уніфікованим номером 37519000200810 який мало і до анулювання реєстрації та закриття рахунку.

Таким чином, за наслідками виконання судового рішення відбулось не відкриття нового рахунку Товариства, а відновлення старого із датою реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість з 01.11.2014 року

З огляду на наведене судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що відновлення протиправно анульованого рахунку Товариства у системі електронного адміністрування податку обумовлює виникнення у контролюючого органу обов'язку повернути грошові кошти, що обліковувались на цьому рахунку на момент його закриття.

За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що доводи касаційної скарги ДПІ не спростовують правильність доводів якими мотивовані судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів попередніх інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.08.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер