Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.07.2018 року у справі №826/18392/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/18392/16

адміністративне провадження №К/9901/31554/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року (судді: Літвінова А.В. (головуючий), Аблов Є.В., Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (судді: Парінов А.Б. (головуючий), Грибан І.О., Губська О.А.) у справі № 826/18392/16 за позовом ОСОБА_6 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_6 (далі - позивач, ОСОБА_6.) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування:

- рішення головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03.10.2016 №6407/Д/26-15-10-02-16 про результати розгляду первинної скарги;

- рішення Державної фіскальної служби України від 10.11.2016 №11898/Д/99-99-11-02-02-01-14 про результати розгляду повторної скарги;

- податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.06.2016 №00037-1305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18.11.2016 №00037/1-1305.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що транспортний засіб, який належить позивачу, не є об'єктом оподаткування в 2016 році у розумінні положень статті 267 Податкового кодексу України, оскільки з року випуску транспортного засобу минуло понад 5 років. Також позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та Державної фіскальної служби України, прийнятих за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.06.2016 №00037-1305, вказаного факту не враховано.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовуючи своє рішення в частині задоволених позовних вимог вказали, що автомобіль, яким володіє позивач, не є об'єктом оподаткування у 2016 році відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України, оскільки з року випуску такого минуло більше 5 років.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач до 08.06.2016 був власником транспортного засобу марки LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1, у зв'язку з чим контролюючим органом визначено позивачу податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25 000,00 грн.

Також встановлено, що роком випуску вказаного автомобіля є 2010, що підтверджується довідкою регіонального сервісного центру в місті Києві Міністерства внутрішніх справ України №148, копією листа головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 14.03.2017 №31/1537, згідно з яким точною датою випуску автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1 є 05.10.2010.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, проте в чому саме полягає неправильне їх застосування скаржник не вказує. Зазначає про неврахування судами наданої контролюючим органом інформації «Результати аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України», де зазначено про факт випуску транспортного засобу марки LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1 у 2011 році.

9. ОСОБА_6 надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо безпідставності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 10.2 статті 10.

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

10.2. Підпункт 14.1.220 пункту 14.1 статті 14.

Рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

10.3. Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

10.4. Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267.

Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

10.5. Підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267.

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

10.6. Пункту 267.4 статті 267.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

10.7. Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

11. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

11.1. Стаття 8.

Установити у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378,00 гривень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

13. Отже, одну з обов'язкових умов визначення об'єкта оподаткування законодавець пов'язав з п'ятирічним строком з року випуску автомобіля.

14. При вирішенні спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та контролюючим органом, що спростовують позицію відповідача про правомірність визначення позивачу транспортного податку у 2016 році за автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення було враховано, що роком випуску транспортного засобу марки LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1, є 2010, а тому відповідно такий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, адже з року випуску такого минуло більше п'яти років.

17. Посилання відповідача на неврахування інформації «Результати аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України», де було зазначено про факт випуску досліджуваного транспортного засобу у 2011 році суди попередніх інстанцій правильно не взяли до уваги, оскільки листом головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 14.03.2017 №31/1537 визначено точну дату випуску автомобіля LAND ROVER RANGE ROVER, кузов НОМЕР_1, а саме 05.10.2010, а додаток до вказаного листа, на який посилається контролюючий орган містить суперечливу інформацію, є посилання як на 2010 так і на 2011 рік, проте з інформації про первісну реєстрацію (17.03.2011) вбачається, що роком випуску автомобіля є саме 2010 рік.

Крім того, навіть якщо роком випуску автомобіля, як стверджує контролюючий орган, є саме 2011 рік, то враховуючи, що відповідачем не надано доказів щодо точної дати випуску, то відповідно до норм Податкового кодексу України для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо такою датою є 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах, а отже 2011 рік одночасно є роком випуску автомобілю та першим звітним податковим періодом, що також виключає визначення транспортного податку позивачу за 2016 рік, адже у 2016 році з року випуску такого автомобіля минуло більше п'яти років.

18. Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017) не було спростовано вищезазначеного та не було надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість визначення позивачу транспортного податку за 2016 рік.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

20. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що у позивач у 2016 році не є платником транспортного податку за належний йому до 08.06.2016 автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі №826/18392/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду