ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №423/2221/17

адміністративне провадження №К/9901/17022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - управління ПФУ) на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 31 серпня 2017 року (суддя Архипенко А.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (судді Компанієць І.Д., Блохін А.А., Васильєва І.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати рішення від 21 липня 2017 року про відмову у призначенні пенсії; зобов'язати управління ПФУ зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 21 червня 2005 року по 21 лютого 2006 року в державному відкритому акціонерному товаристві «Первомайське шахтобудівельне управління» державної холдингової компанії «Первомайськвугілля» (далі - ВАТ), який дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до частини першої статті 14 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1788-XII) з моменту звернення його до управління ПФУ, тобто з 12 липня 2017 року.

Попаснянський районний суд Луганської області постановою від 31 серпня 2017 року позов задовольнив. Визнав неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII та скасував відповідне рішення управління ПФУ від 21 липня 2017 року. Зобов'язав управління ПФУ зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, період його роботи у ВАТ гірничим майстром з повним робочим днем під землею на гірничопрохідницькій ділянці з 21 червня 2005 року по 21 лютого 2006 року (08 місяців 01 день). Зобов'язав управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, починаючи з 12 липня 2017 року.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 10 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував у частині зобов'язання управління ПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1788-XII, починаючи з 12 липня 2017 року. Прийняв в цій частині нову постанову. Зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням висновків суду. В іншій частині постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 31 серпня 2017 року залишив без змін.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та постановлення нового рішення про відмову у задоволення позову. Зазначає, що позивач до управління ПФУ надав довідку за період роботи з 21 червня 2005 року по 21 лютого 2006 року, але ці періоди роботи зарахувати до пільгового стажу неможливо, оскільки підприємство знаходиться на території, яка не контролюється українською владою, органи виконавчої влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень на цій території і не мають доступу до архівів установ і підприємств. Підприємство (ВАТ «Первомайське шахтобудівельне управління») звітувало про пільгову роботу відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII, а заявник звертається щодо призначення пенсії відповідно до статті 14 цього Закону.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій проаналізувати вимоги статей 14, 62 Закону № 1788-ХІІ, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, належним чином дослідили всі докази та встановили, що: у трудовій книжці позивача наявні записи про його роботу у ВАТ гірничим майстром з повним робочим днем під землею на гірничопрохідницькій ділянці з 21 червня 2005 року по 21 лютого 2006 року (08 місяців 01 день), наявна уточнююча довідка від 25 серпня 2014 року № 82/7, видана головою ліквідаційної комісії ВАТ, що підтверджує пільговий характер роботи позивача повний робочий день під землею у спірний період, відповідно до наказу від 15 серпня 2005 року № 17 за атестацією робочих місць за умовами праці посада позивача - гірничий майстер - атестована, що також підтверджує право позивача на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1, згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу у спірний період ВАТ сплачувало за ОСОБА_1, як свого працівника, страхові внески. За огляду на зазначені обставини, суди дійшли обґрунтованого висновку про протиправність рішення управління ПФУ щодо відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому, апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції, зазначив, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, тому з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, дійшов слушного висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12 липня 2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 14 Закону № 1788-ХІІ з урахуванням висновку суду.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як убачається з касаційної скарги, наведені в них доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 31 серпня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко