Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 184/2552/21

адміністративне провадження № К/990/29850/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №184/2552/21

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року

(головуючий суддя: Іванов С.М., судді: Панченко О.М., Чередниченко В.Є.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП»).

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною і скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ03472850 від 24 листопада 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП до штрафу в сумі: 1700 грн;

- провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 122 КУпАП України закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Департамент патрульної поліції оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 15 червня 2022 року в адміністративній справі №184/2552/21(2-а/184/7/22) повернуто заявнику з огляду на те, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності представника не засвідчена у визначеному законом порядку, тому не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення цієї процесуальної дії.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційного провадження, Департамент патрульної поліції звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Департамент патрульної поліції просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подала. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження направлялася на адресу ОСОБА_1 , проте повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент патрульної поліції оскаржив рішення суду першої інстанції у цій справі шляхом подання відповідної апеляційної скарги за підписом представника Департаменту патрульної поліції - Енгельса О.В.

На підтвердження повноважень Енгельса О.В. як представника Департаменту патрульної поліції до апеляційної скарги були долучені: копія довіреності №1688/41/301-2022 від 24 січня 2022 року (а.с. 103); копія наказу №809 о/с від 30 травня 2022 року про призначення Енгельса О.В. на посаду юрисконсульта відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 103 з.в.); копію положення Департаменту патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України від 6 листопада 2015 року №73 (зі змінами) (а.с. 104-105).

Надавши оцінку копії указаної довіреності в контексті належного доказу на підтвердження повноважень Енгельса О.В. як представника Департаменту патрульної поліції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вона суперечить вимогам пунктів 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 (далі - «Інструкція №55»), оскільки не містить мокрої печатки із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печатки структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

З огляду на відсутність належним чином засвідченої копії довіреності на підтвердження повноважень Енгельса О.В. як представника Департаменту патрульної поліції, Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 21 вересня 2022 року про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

З цього приводу Верховний Суд вбачає за належне зазначити про наступне.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Частина перша статті 55 КАС України передбачає, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною третьою указаної норми встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно із частина першою і другою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Приписами Закону України від 2 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

До того ж, цим Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності указаним Законом, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

З системного аналізу наведених положень чинного законодавства слідує, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно адвокатами у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року. Якщо провадження розпочате до 30 вересня 2016 року, то представництво у судах апеляційної інстанції може здійснюватися представниками, які не мають статусу адвоката.

Винятком із цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

За наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведене кореспондується з частиною четвертою статті 12 КАС України.

Як обумовлено частиною другою статті 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Зі змісту позовної заяви й ухваленого у ній рішення місцевого суду вбачається, що предметом позову було оскарження постанови патрульної поліції про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 122 КУпАП.

Тож, ця справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.

На підтвердження повноважень Енгельса О.В. як представника Департаменту патрульної поліції до апеляційної скарги долучена, зокрема, копія довіреності №1688/41/301-2022 від 24 січня 2022 року (а.с. 103).

Зі змісту указаної довіреності вбачається, що Департамент патрульної поліції уповноважує Енгельса О.В., зокрема, представляти та/або захищати права та законні інтереси довірителя і його структурних підрозділів, територіальних (відокремлених) підрозділів та інтереси посадових осіб довірителя в усіх державних органах, зокрема, у судах (місцевих, апеляційних та Верховному Суді) при розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення, у тому числі з правом підписувати (завіряти), подавати та отримувати будь-які документи та копії документів.

Представник від імені довірителя також має право, зокрема, підписувати та/або подавати позовні заяви до місцевих та апеляційних судів, а також до Верховного Суду, вести справи у всіх судових установах всіх інстанцій, у тому числі у Верховному Суді, з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, зокрема, оскаржувати в апеляційному та касаційному порядку рішення, постанови й ухвали суду тощо.

Ця довіреність підписана начальником Департаменту патрульної поліції Жуковим Є.О. й дійсна до 31 грудня 2022 року.

У своїй ухвалі апеляційний суд покликається на невідповідність наданої копії довіреності Енгельса О.В. вимогам пункту 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55.

Між тим, з 1 вересня 2021 року набрав чинності Національний стандарт «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 1 липня 2020 року №144, а наказ на який покликається апеляційний суд наразі втратив чинність.

Відповідно до пункту 5.26 чинного Національного стандарту відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Із копії довіреності, яка міститься в матеріалах справи вбачається, що на ній є відтиск печатки «Копія» у верхньому правому кутку, відтиск печатки «З оригіналом згідно» й поряд зазначено Представник ДПП Енгельс О.В., дата « 22.07.2022» і його підпис.

Отже, надана Енгельсом О.В. довіреність відповідає як змістовним, так і формальним вимогам щодо підтвердження його повноважень бути представником Департаменту патрульної поліції, зокрема, його право підписувати й подавати апеляційну скаргу у справі адміністративної юрисдикції.

До того ж, Верховний Суд вбачає безпідставним покликання суду апеляційної інстанції на невідповідність копії довіреності Енгельса О.В. пунктам 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55, адже згідно пункту 1 цієї Типової інструкції вона поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).

Варто також звернути увагу й на ту обставину, що Енгельсом О.В. було подано документи не лише на підтвердження своїх повноважень як представника, а й документи на підтвердження самопредставництва.

Так, до апеляційної скарги були долучені, окрім копії довіреності, копія наказу №809 о/с від 30 травня 2022 року про призначення Енгельса О.В. на посаду юрисконсульта відділу правового забезпечення Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (а.с. 103 з.в.); копію положення Департаменту патрульної поліції, затверджений наказом Національної поліції України від 6 листопада 2015 року №73 (зі змінами) (а.с. 104-105).

Проте, жодної оцінки цим документам на підтвердження повноважень Енгельса О.В. діяти від імені Департаменту патрульної поліції у порядку самопредставництва апеляційний суд не надав, що також свідчить про передчасність його висновків про відсутність повноважень у Енгельса О.В. підписувати й подавати апеляційну скаргу в цій справі.

Європейський суд з прав людини визначив, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4грудня 1995 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, поданої Енгельсом О.В. від інтересах Департаменту патрульної поліції у цій справі.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції належить задовольнити, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року в справі №184/2552/21 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду