5
1
1657
В этой статье хочу поговорить об отсрочке от мобилизации по уходу за родителями, которые нуждаются в постоянном постороннем уходе, если у Вас есть сестра, не военнообязанная, не инвалид, и без справки ЛКК. Т.е. об отсрочке по п. 9 ч. 1 ст. 23 Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации». Возможна ли такая отсрочка, влияет ли на нее Ваша сестра. И что сказал по этому поводу суд. Статья основана на моей личной судебной практики по делу, в котором я участовала.
Также рекомендую свое видео на тему отсрочки по уходу за родителями, если есть сестра, по ссылке: https://youtu.be/8R1eYjoa8AE
Возможна ли отсрочка по уходу за родителем, если есть сестра
Напомню, что у нас существует 2 разных вида отсрочки по уходу за родителем.
1 вид – это отсрочка по п. 13 ч. 1 ст. 23 Закона Украины «О мобилизационной подготовке и мобилизации». Это когда родитель инвалид 1 или 2 группы, и больше кроме Вас у него никого нет, или его супруг, супруга и родители инвалиды или со справками ЛКК, а другие дети, кроме Вас военнообязанные, или инвалиды или со справками ЛКК.
И в этом виде отсрочки, если есть сестра, и она не военнообязанная, не инвалид и без справки ЛКК, то она препятствие для отсрочки. Даже если она занята уходом за 10 детьми, 9 котами и проживает в Бразилии. Все равно препятствие.
Но есть 2 вид отсрочки. Это отсрочка по п. 9 ч. 1 ст. 23. Это когда у Вашего родителя есть справка МСЕК или ЛКК о том, что он нуждается в постоянном постороннем уходе. Это Ваш личный родитель, а не родитель жены. И тогда тут даже 10 сестер, не военнообязанных, не инвалидов и без справок ЛКК не препятствие, чтобы оформить такую отсрочку.
И вообще по п. 9 по уходу за личными родителями информацию о других родственниках Вы не обязаны подавать.
И вот как раз п. 9 – этот тот вид отсрочки, который вызывает больше все проблемных ситуаций в ТЦК. И с которым ТЦК чаще все не соглашается добровольно.
И понятное дело, ведь п. 9 – это единственный вариант оформить отсрочку сыну по уходу за родителем, если у него еще есть сестра, не военнообязанная, не инвалид, и без справки ЛКК.
И понятное дело, что такая лазейка в законодательстве им не нравится.
Они не понимают, или делают вид, что не понимают, что на эту отсрочку другие родственники не влияют.
Иногда удается найти какого-то сотрудника ТЦК и доказать свою точку зрения, а иногда нет, и приходится идти в суд.
И иногда бывает так, что никакие аргументы ТЦК и СП не удовлетворяют.
Ни аргумент, что в законе в п. 9 ч. 1 ст. 23 отсрочка по уходу за родителями, которые нуждаются в постоянном постороннем уходе, не ставится в зависимость от других родственников.
Ни аргумент, что постановление КМУ № 930 внесло изменения в постановление КМУ № 560, и что даже в их любимом постановлении написано, что при подаче документов на отсрочку по п. 9 по уходу за личными родителями, а не родителями жены, документы о других родственниках предоставлять не нужно.
До сих пор встречаюсь с ситуациями, что они отказывают в такой отсрочке, ссылаясь на то, что есть сестра.
В такой ситуации оказался и мой клиент.
У него родитель нуждался в постоянном постороннем уходе, справка об ЛКК об этом была. Нормальной формы. С нормальной фразой.
Но была сестра. Не военнообязанная, не инвалид и без справки ЛКК.
К тому же, хоть это и не имеет супер важного значения в данном конкретном случае, но все же, ТЦК даже не смутило, что сестра была беременна, ей вот вот рожать. И вообще что она женщина и у нее нет столько физической силы, чтобы ухаживать за инвалидом.
И они все равно в своем отказе написали, что есть сестра может сама ухаживать за отцом. А военнообязанный подлежит мобилизации.
И конечно же мы пошли в суд.
Что сказал суд об отсрочке от мобилизации, если есть сестра
Судебная практика по данным вопросам только набирает оборот. И на данном канале буду освящать подобные решения.
Но вот это вот первое, о котором хотелось бы рассказать.
Решением Днепропетровского окружного административного суда от 11.11.2024г. по делу № 160/21317/24 иск об обжаловании такого отказа в отсроке по п. 9 на основании того, что есть сестра, был частично удовлетворен.
Суд признал противоправным и отменил данный отказ.
И обязал ТЦК и СП повторно рассмотреть заявление на отсрочку и принять решение с учетом выводов суда.
И какие же выводы. Давайте сакцентирую Ваше внимание на тех, которые считаю основными. А те из них, кто более детально захотят ознамиться с этим решением, смогут это сделать по ссылке, которую Вы найдете в описании к данному видео.
Итак, что же сказал суд:
«Вказана в Спірному рішенні підстава свідчить, що відповідач безпідставно не надав оцінки акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 19.04.2024 року № 27, згідно з яким позивач фактично здійснює постійний догляд за батьком, а сестра позивача не проживає з батьком, має двох не повнолітніх дітей та перебуває на обліку в пологовому будинку.
Крім того, п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до Голови Комісії, не ставить у залежність отримання відстрочки від призову наявність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за догляд за батьком, така залежність вимагається, тоді коди батько чи мати дружини не мають інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд. (То о чем я говорила, отсрочка по уходу за личными родителями, которые нуждаются в постоянном постороннем уходе, не зависит от наличия или отсутствия других родственников. И об этом говорит и суд).
Також відсутні належні, достовірні та допустимі докази звернення Комісією із запитами до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використання інформації з публічних електронних реєстрів. Отже, Спірне рішення прийняте з необґрунтованих підстав за суб`єктивним припущенням щодо можливості догляду за батьком позивача іншою особою при відсутності такого доказу.»
Я очень надеюсь, что если будет подана апелляция, что это решение устоит и в апелляции.
И что другие подобные решения также суды будут принимать с учетом всех положений действующего законодательства, как было в данном случае.
И конечно же, когда будет появляться еще практика, буду Вам о ней сообщать.
Так что не бойтесь отстаивать свои права. Это конечно сложно. Но как показывает практика, очень даже возможно.
Также рекомендую свое видео на тему отсрочки по уходу за родителями, если есть сестра, по ссылке: https://youtu.be/8R1eYjoa8AE
Автор консультации: Тарасенко Вера
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
386
Коментарі:
0
Переглядів:
105
Коментарі:
1
Переглядів:
427
Коментарі:
0
Переглядів:
336
Коментарі:
0
Переглядів:
492
Коментарі:
0
Переглядів:
120
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2025 «Протокол». Всі права захищені.
page
youtube
Консультація на НЕ державній мові, із не точним цитуванням пунктів 9, 13 частини 1 ("Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації") статті 23 ("Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації") ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", в деяких аспектах суперечить законодавству. Частина 2 статті 51 Конституції України: "Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків". - Мова про "СВОЇХ" непрацездатних батьків. Відповідно до п. 13 Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: "які мають одного із СВОЇХ батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків ДРУЖИНИ (ЧОЛОВІКА) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону (ЯКОГО ЗАКОНУ?) зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю." Згідно постанови КМУ (підзаконний акт) № 999 від 19.07.2006 р. ("Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями") визначено: "До членів сім]ї особи з інвалідністю належать громадяни, які ПРОЖИВАЮТЬ РАЗОМ З НИМИ, пов'язані спільним побутом, мають власні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законом порядку". Важлива спроба визначити поняття "члена сім'ї" була зроблена Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 1999 р. № 5-рп/99 1281. Було вирішено, що до кола членів сім'ї належать дружина (чоловік), діти і батьки. Стосовно них ознака ведення спільного господарства застосовується лише у передбачених законом випадках. Відповідно до ч.2 ст.3 "Сімейного Кодексу України": "Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки". З аналізу нормативного та доктринального підходів щодо визначення поняття "член сім'ї" виступає, що основні ознаки щодо розуміння цього терміна мають бути оформлені саме в галузі сімейного права, однак при цьому кожна галузь права, яка використовує це поняття має дати власне визначення, яке відповідає її меті. Коли ж особа утворює власну сім'ю вона відокремлюється ВІД СВОЇХ БАТЬКІВ та є членом уже окремої сім'ї, а стосовно батьків буде колишнім членом сім'ї. Отже, для можливості здійснення військовозобов'язаними, у разі відсутності НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ'ЯЗАНИХ осіб, "ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ" за батьками з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи основними факторами мають бути їх СПІЛЬНЕ ПРОЖИВАННЯ та реєстрація місця проживання в Україні в установленому законодавством порядку. Але такий "ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД" неможливо здійснювати НЕ проживаючи з особою з інвалідністю чи і працюючи (на 1,0 чи на 1,5 ставки або в зміну по 12 год. чи по 24 год.). Наприклад, проживання військовозобов'язаного в м. Городок Хмельницької бласті не дає можливості та права здійснювати "ПОСТІЙНИЙ ДОГЛЯД" за батьками з числа осіб з інвалідностістю І чи ІІ групи із проживанням у м. Городок Львівської області чи навпаки. Це стосується і неможливості здійснення "ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ" демобілізованим із ЗСУ військовослужбовцем ("за вибором"), який Не проживав із батьками до отримання ними І чи ІІ групи інвалідності та надалі НЕ проживає (проживання чи і робота в іншій області), а самі батьки часом продовжують трудові відносини (ІІ група). - Це фальшування і обман Вітчизни як держави. Таке стосується і висновків МСЕК і ЛКК щодо потреби "ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ" (інше питання їх достовірності). Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і "ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ", врегульовано Законом України "Про соціальні послуги". Неточність автора в ІНТЕРПРЕТАЦІЇ п.9 ч.1 ст.23 Закону щодо військовозобов'язаних, які не підлягають призову: "зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або СВОЇМ батьком чи матір'ю {батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошеною померлою, батько чи мати дружини не має інших працездатних ЧЛЕНІВ СІМ'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд}, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують ПОСТІЙНОГО ДОГЛЯДУ". Законодавець не застосовує "постійний ПОСТОРОННІЙ догляд". Пункт 9 стосується військовозобов'язаних, які "ЗАЙНЯТІ" (тобто були в минулому і є зараз) по факту ПОСТІЙНИМ ДОГЛЯДОМ визначених осіб, згідно належно оформлених підстав і документів та нагадування про відсутність у батька чи матері дружини "інших працездатних ЧЛЕНІВ СІМ'Ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд". Інша справа щодо ЗАКОННОСТІ та ДОСТОВІРНОСТІ даних ВИСНОВКІВ МСЕК чи ЛКК, враховуючи останні події в органах обласних МСЕК (інвалідизація прокурорів тощо) та ліквідацію МСЕК без будь-якої відповідальності та покарання КЕРІВНИКІВ і лікарів лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, які за неправомірну вигоду фальсифікують діагнози (медичні висновки) та ступені порушення функцій органів і систем організму при направленні на МСЕК., - основна причина зла, бід, правопорушень. МСЕКи також за неправомірну вигоду погоджуються з такою фальсифікацією та затверджують її (наслідок) у ВИСНОВКАХ (надання груп інвалідності та потреби "постійного догляду"). Відповідно до п.18 "ПОЛОЖЕННЯ ПРО МСЕК" (постанова КМУ № 1317 від 3 грудня 2009 р.: "Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обгрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на КЕРІВНИКА лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я. ГОЛОВА комісії або КЕРІВНИК закладу охорони здоров'я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативною комісією на огляд до комісії для встановлення інвалідності ІНФОРМУЄ У ТРИДЕННИЙ СТРОК ПРО ЦЕ ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ". Але нікому невідомі такі випадки інформування, покарання, а самі прокурори про це "не знали". Дивує і обурює позиція окремих адвокатів, які з меркантильних підстав, через лазівки чи неточності в законодавстві або з його порушенням, сприяють псевдоінвалідизації (колосальні витрати на бюджет), зриву мобілізації та захисту ВІТЧИЗНИ відповідно до приписів ст. ст. 17, 65 Конституції України.