Нецензурна лайка в процесуальних документах розцінюється судом як зловживання правами та карається штрафом! (Ухвала Київського апеляційного суду у справі № 758/3884/17 від 28.01.2020 р.)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Фабула судового акту: Я як Адвокат наполегливо закликаю усіх дотримуватись ПАЕ та елементарних норм моралі.

23 січня 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив суд вирішити питання щодо повернення грошових коштів в сумі 70 885,58 грн. зі станції технічного обслуговування ТОВ «ВіДі – Скай» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» та здійснити їх виплату ОСОБА_1 та постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» і оцінювача ОСОБА_3.

Однак, суд вирішив повернути заяву про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.

З тексту вказаної заяви вбачається, що обґрунтування її вимог містить образливі висловлювання, зокрема: в абзаці 6, 7 сторінки 4; абзаці 7 сторінки 5; абзаці 2, 3, 4 сторінки 10; абзаці 7 сторінки 26; абзаці 1, 4 сторінки 27; абзаці 3, 7 сторінки 28; абзаці 10 сторінки 30; абзаці 4 сторінки 31; абзаці 2,7 сторінки 32.

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Отже, аналізуючи положення вказаної статті можна зробити висновок, що перелік підстав для визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

На суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання учасниками справи зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненням головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Застосування ОСОБА_1 образливих висловлювань в тексті заяви про ухвалення додаткового рішення, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Обґрунтування заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.

Крім того, згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, внаслідок чого заява про ухвалення докового рішення підлягає поверненню, а також застосування до ОСОБА_1 процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 102,00 грн.

У Х В А Л А

28 січня 2020 року місто Київ

справа № 758/3884/17

апеляційне провадження № 22-з/824/165/2020

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних,

в с т а н о в и в :

23 січня 2020 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив суд вирішити питання щодо повернення грошових коштів в сумі 70 885 грн. 58 коп. з станції технічного обслуговування товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі - Скай" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та здійснити їх виплату ОСОБА_1 ; постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" і оцінювача ОСОБА_3 .

Суд вважає за необхідне повернути заяву про ухвалення додаткового рішення з таких підстав.

Як убачається з тексту вказаної заяви, обґрунтування її вимог містить образливі висловлювання, зокрема: в абзаці 6, 7 сторінки 4; абзаці 7 сторінки 5; абзаці 2, 3, 4 сторінки 10; абзаці 7 сторінки 26; абзаці 1, 4 сторінки 27; абзаці 3, 7 сторінки 28; абзаці 10 сторінки 30; абзаці 4 сторінки 31; абзаці 2,7 сторінки 32.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

За приписами статі 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Аналізуючи положення наведеної статті можна зробити висновок, що перелік підстав для визнання дій учасника справи зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

На суд покладено обов`язок вживати заходів для запобігання учасниками справи зловживання процесуальними правами.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненням головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Застосування ОСОБА_1 образливих висловлювань в тексті заяви про ухвалення додаткового рішення, які дискредитують судові органи України та їх посадових осіб, суд розцінює, як зловживання процесуальними правами.

Обґрунтування заяви з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, цей Суд, застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

Згідно із частиною 3 статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.

Крім того, за приписами пункту 2 частини 1 статі 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, внаслідок чого заява про ухвалення докового рішення підлягає поверненню, а також застосування до ОСОБА_1 процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 102 грн.

Керуючись статтями 44, 148, 260, 261 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних - повернути скаржнику.

Копію ухвали разом із доданими до заяви матеріалами надіслати особі, яка її подала.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5; отримувач коштів: УК у Печерському районі/Печерський р-н/21081100; код отримувача ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн.

Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання в частині стягнення штрафу - три місяці, починаючи з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала суду в частині повернення заяви набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Ухвала суду в частині накладення штрафу набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Я. В. Головачов

4806
Переглядів
4
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1