Ухвала

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 758/3884/17

провадження № 61-8106ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у складі судді Головачова Я. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої просив суд вирішити питання щодо повернення грошових коштів в сумі 70 885 грн. 58 коп. з станції технічного обслуговування товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі - Скай" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" та здійснити їх виплату ОСОБА_1; постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхова компанія "Українська страхова група" і оцінювача ОСОБА_3.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення повернуто скаржнику. Стягнуто з ОСОБА_1

в дохід державного бюджету штраф у розмірі 2 102 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 зловживає процесуальними правами, оскільки текст заяви про ухвалення додаткового рішення, містить образливі висловлювання.

У травні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати і передати справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду. Також просить постановити окрему ухвалу щодо неправомірних дій судді Київського апеляційного суду Головачова Я. В., оскільки останній не дотримується норм процесуального права та систематично порушує їх, зловживаючи своїм службовим становищем.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1 , 2 статті 2 ЦПК України).

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні

у виступах учасників судового процесу та їх представників. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів

у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини 3 статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною 3 статті 44 ЦПК України. Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт "а" пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого

2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

У касаційній скарги ОСОБА_1 неодноразово використовує образливі висловлювання на адресу судді Київського апеляційного суду Головачова Я. В., які виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги.

Згідно з частиною 3 статті 44 ЦПК України якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду або повернути скаргу.

За таких обставин Верховний Суд визнає подання такої скарги виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку із чим її слід повернути ОСОБА_1.

Керуючись статтями 2, 44, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 січня 2020 року повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков