Стаття 151. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

1. Засуджені, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, розміщуються в приміщеннях камерного типу, як правило, по дві особи і носять одяг спеціального зразка. За заявою засудженого та в інших необхідних випадках з метою захисту засудженого від можливих посягань на його життя з боку інших засуджених чи запобігання вчиненню ним злочину або при наявності медичного висновку за постановою начальника колонії його можуть тримати в одиночній камері.

2. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов'язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу.

3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.

4. Для засуджених, які не мають загальної середньої освіти, у виправних колоніях утворюються консультаційні пункти.

{Частина четверта статті 151 в редакції Закону № 1186-VI від 08.04.2014 }

5. Засуджені до довічного позбавлення волі мають право:

витрачати для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, білизни та предметів першої потреби гроші, зароблені у виправній колонії, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу, без обмеження їх обсягу;

{Абзац другий частини п'ятої статті 151 в редакції Закону № 1492-VIII від 07.09.2016 }

одержувати один раз на місяць короткострокове побачення та один раз на два місяці тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти;

{Абзац третій частини п'ятої статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1828-VI від 21.01.2010 ; в редакції Закону № 1186-VI від 08.04.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }

на побачення з особами, визначеними абзацом першим частини другої статті 8 цього Кодексу, без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій, що невідкладно організовуються адміністрацією установи виконання покарань за ініціативою засуджених, їхніх родичів та/або осіб, визначених зазначеною статтею.

{Частину п'яту статті 151 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1637-IX від 14.07.2021 }

{Абзац частини п'ятої статті 151 виключено на підставі Закону № 1828-VI від 21.01.2010 }

Засудженим надається щоденна прогулянка тривалістю одна година.

6. При сумлінній поведінці і ставленні до праці після відбуття п'яти років строку покарання засудженому може бути дозволено брати участь у групових заходах освітнього, культурно-масового та фізкультурно-оздоровчого характеру.

{Частина шоста статті 151 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1828-VI від 21.01.2010 , № 1186-VI від 08.04.2014 , № 1492-VIII від 07.09.2016 }

7. Засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше п’ятнадцяти років призначеного покарання.

{Статтю 151 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 3559-IV від 16.03.2006 ; в редакції Закону № 2689-IX від 18.10.2022 }