Головна Юридичний світ ... Події Контрольовані іноземні компанії (КІК) 2023: Законопроект № 8137, повідомлення та звіт КІК, визначення КІК, контролюючі особи, об’єкт оподаткування і скоригований прибуток, звільнення від оподаткування, фіскальний контроль та штрафи, Закон 2970-IX (CRS), засоби мінімізації ризиків Контрольовані іноземні компанії (КІК) 2023: Законо...

Контрольовані іноземні компанії (КІК) 2023: Законопроект № 8137, повідомлення та звіт КІК, визначення КІК, контролюючі особи, об’єкт оподаткування і скоригований прибуток, звільнення від оподаткування, фіскальний контроль та штрафи, Закон 2970-IX (CRS), засоби мінімізації ризиків

07.12.2023
Переглядів : 756
 - f2f5e54d9026f6c560b0c1c311c8084e.jpg
Дата події
2023-12-21
Час проведення: 10:00-18:00
Записатися на семінар
Задати питання автору
Вартість участі
3250грн
Online

Що зміниться для власників КІК в 2023 році?; Як дізнатись чи будуть застосовними правила КІК до вас та/або вашої іноземної компанії?; Як дізнатись чи є підстави для звільнення прибутку КІК від оподаткування в Україні?; Як підготувати звіт та/або повідомлення про КІК на основі інформації про іноземні структури?; Як проаналізувати фінансову звітність КІК?; Як уникнути ризиків донарахувать та/або потенційних переплат податку та які можливості їх повернення?; Ліквідації та виключена з реєстру компаній?;

Звідки податкові органи будуть отримувати інформацію про КІК?; Чи потрібно повідомляти податкову про зміни в діяльності КІК (купівля/ продаж частки, ліквідація компанії)?; Як підготуватись до проведення аудиту КІК за вимогою податкової?; Як відповідати на запити ДПС та надавати документи для перевірки?;

Як мінімізувати КІК-ризики?; Все про штрафи або до чого призводять «кинуті» нерезиденти; Чи не суперечать правила КІК податковим конвенцій?; Як змінити статус резидента України для мінімізації ризиків?; Законопроект № 8137 Проект Закону про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення оподаткування КІК“;

Контрольовані іноземні компанії 2023: Законопроект № 8137, повідомлення та звіт КІК, визначення КІК, контролюючі особи, об’єкт оподаткування і скоригований прибуток, звільнення від оподаткування, фіскальний контроль та штрафи, Закон 2970-IX (CRS), засоби мінімізації ризиків

ДАТА: 21 Грудня 2023 року з 10:00 до 18:00

Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю поставити запитання в чаті.

Участь в Залі для конференції: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель "Козацький", 1 поверх

Реєстрація та умови участі:

Моб: +38 (098) 696-61-05 [ Viber, Telegram ]

Олександр Шевченко, координатор заходу.

ДОПОВІДАЧ:

КУЗНЄЧІКОВА Олена — Адвокат, керуючий партнер LAW GUIDE. Спеціалізується на питаннях побудови холдингових структур, питаннях податкового і корпоративного планування (включаючи міжнародне), структуруванні M&A-угод і підготовці бізнесу до продажу. Питаннях залучення фінансування і збереження конфіденційності володіння активами, питаннях взаємодії з українськими і міжнародними банками, супроводі спорів з податковими та митними органами.

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ: https://marmaer.ua/k_course/kontroliruemye-inostrannye-kompanii

Блок №1. Контрольовані іноземні компанії 2023: закгрози КІК та засоби мінімізації ризиків.

1. Законопроект № 8137 “про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній”.

— Звіт з КІК подається з декларацією за наступний рік, а можливість подання скороченого звіту виключається.

— Штрафні санкції за неповідомлення про КІК знижуються до 50 розмірів прожиткового мінімуму.

— Штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення про КІК не застосовуються з 1 січня 2022 року.

— Статус контролюючої особи визначається щодо іноземних компаній станом на 31 грудня календарного року;

— Критерій 50% і більше визначає особу контролюючою.

— Довіреність свідчить про фактичний контроль, але тільки на термін більш на 183 дні.

— Уточнений порядок визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами, корпоративними правами, деривативними контрактами.

— Дохід від будь-якої діяльності за звітний період визначається за даними окремої фінансової звітності, якщо він становить 2 млн євро.

— Виключено з доходів кошти або майно, отримані як погашення за правами вимоги після безподаткової ліквідації, за винятком курсової різниці, яка оподатковується у загальному порядку.

2. Визначення контрольованих іноземних компаній (КІК).

— В чому суть правил контрольованих компаній в Україні і в світі (оподаткування нерозподіленого прибутку офшорних структур).

— Хто такі контролюючі особи та які структури будуть вважатися КІКами (володіння часткою в іноземній компаній, здійснення над нею фактичного контролю)? Чи передбачені винятки (нюанси щодо фізичних осіб, які володіють КІК опосередковано через ЮО-резидента)? Які правила КІК щодо фондів і трастів та ін.

— На кого ляжуть зобов’язання в рамках правил Контрольованих іноземних компаній? Визначення «контролюючої особи» – пороги володіння, правила розрахунку часток володіння і критерії «фактичного контролю» (надання вказівок, здійснення перемовин щодо правочинів, довіреності, розпорядження банківським рахунком).

— Найпоширеніші питання щодо ризиків: чи є ризики для українських бухгалтерів, що керують іноземними рахунками своїх бенефіціарів? Як уникнути статусу «контролера»? Чи буде «виходом» розмивання часток? Хто буде нести КІК-ризики при сукупному контролі над Контрольованими іноземними компаніями?

— Фактичний контроль в рамках КІК, фактичний контроль для критеріїв ПП і фактичний контроль для визнання нерезидентної компанії резидентом України – чи є різниця?

3. Звільнення від оподаткування за правилами КІК.

— Звільнення від оподаткування за правилами Контрольованих іноземних компаній – на які випадки поширюється? Пороги прибутковості (КІК, які сукупно заробляють дохід € 2 млн або які є публічними (акції КІКа допущені до лістингу на біржі, перелік яких затверджено КМУ) чи мають статус благодійних). Інші критерії (двосторонній договір між країнами про уникнення подвійного оподаткування/обмін податковою інформацією; сплата податку на прибуток за ставкою 13%, чи доля пасивних доходів КІК 50% загальної суми доходів КІК ).

— Чи можна не платити додаткові податки, володіючи «класичним» та іншим офшором? Чи можна вивести з-під оподаткування прибуток будь-якої кіпрської компанії? Компанії з яких юрисдикцій не збільшать податкове навантаження українських бенефіціарів? Які податкові рішення під ударом в першу чергу?

— Ставки ПДФО для бенефіціарів контрольованих іноземних компаній і умови їх застосування. Яким умовам належить відповідати для можливості застосування найнижчих ставок в 5% і 9% ПДФО (наскрізні дивіденди для фізичних осіб)?

— Безподаткова ліквідація контрольованих іноземних компаній – умови на терміни застосування (податкові періоди, які підпадають під звільнення від сплати ПДФО, нюанси щодо сплати ВЗ, необхідність аудиторського висновку, ліквідація більш ніж однієї юридичної особи, розкриття інформації про джерела отримання коштів). Чи можна ще встигнути стрибнути в останній потяг?

— Санкції за порушення правил Контрольованих іноземних компаній. Пільговий «тренувальний» період (за результатами 2022-2023 рр. не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення ст.392 ПКУ «під час визначення та обчислення прибутку КІК»; неподання КІК-звіту – ризик або вигідна стратегія)?

— Розклад КІК – апокаліпсису (дорожня карта важливих дат застосування правил Контрольованих іноземних компаній) для українських резидентів – фізичних і юридичних осіб.

— Деталізуються правила розрахунку ПДФО від іноземного доходу з інвестиційного прибутку, прибутку КІК та виплат доходу від партнерств, трастів, фондів та інших утворень без юрособи.

Блок №2. Визначення бази оподаткування та КІК звітність.

1. База оподаткування та скоригований прибуток КІК

— Об’єкт оподаткування та особливості розрахунку скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній (результат інвестиційних операцій з ЦП, облік збитків, операції з пов’язаними особами, обмеження по процентних витратах, облік прибутку ПП), зменшення об’єкту оподаткування на суму податків, сплачених за кордоном. Валюта розрахунку скоригованого прибутку КІК.

— Коригуючі різниці за ПКУ – кейси та особливості (опосередковане володіння КІК через інший КІК, інші коригування застосовуються починаючи з 1 січня 2023 року)

АНАЛІЗ КЕЙСУ: Контролер володіє кількома КІК. Особливості врахування доходів від

участі в капіталі та дивідендів при розрахунку скоригованого прибутку КІК.

2. Звіт та повідомлення про КІК – в чому різниця і яке наповнення

а. Повідомлення про КІК. Особливості.

— Які зобов’язання покладаються на контролера? КІК (розрахунок скоригованого прибутку, подання звіту про КІК, подання повідомлень про зміну участі в КІК, надання документів за запитом податкової)

— Мінфін затвердив форму Повідомлення про КІК та Порядок надсилання Повідомлення до контролюючого органу. (Наказ МФУ № 512 від 22.09.2021, набрання чинності цих документів – з 01 січня 2022 року).

— Кому, коли і як треба подавати податківцям цей документ?

— Які підстави для відмови у прийнятті Повідомлення?

— Форма повідомлення про КІК

б. Звіт про КІК ( Контрольовані іноземні компанії ). Особливості.

— Наказ МФУ № 254 Про затвердження форми Звіту про КІК, Порядку заповнення Звіту ітд

— Чи завжди потрібно подавати звіт про КІК? Який обсяг інформації розкривається в звіті по КІК? (можливість подання спрощеного звіту з наступним поданням повного)

— Яке наповнення звіту про КІК? Чи потрібно вказувати розмір прибутків, суми виплачених дивідендів, операції з низько-податковими юрисдикціями, прибутки, отримані від постійних представництв?

— Обов’язкові додатки до форми звіту – аудійована звітність офшорів, ТЦУ – документація контрольованих іноземних компаній.

Чи обов’язково подавати звіт «сплячим» КІКам, за наявності підстав для звільнення від оподаткування, при від’ємних значеннях прибутків КІК.

— Чи є «покинуті» і / або «забуті» нерезидентні структури зоною ризику, якщо по ним не звітувати?

3. Податковий контроль за КІК – строки, штрафи, підстави.

а. Форми та межі податкового контролю за КІК (запити про надання додаткових пояснень та первинної документації контрольованих іноземних компаній, проведення відеоконференції із співробітниками КІК, зустрічні звірки), підстави перевірки контролюючих осіб.

б. Штрафи про неподання звіту про КІК:

— Неподання Звіту про КІК – 100 прожиткових мінімумів (ПМ), встановлених на 01 січня звітного року (на 01.01.2022 розмір ПМ – 2481 грн.) штраф – 248 100 грн. Повторне неподання Звіту про КІК протягом 30 календарних днів після сплати штрафу 5 ПМ (12 405 грн.) за кожен календарний день, але не більше 300 ПМ – штраф – 744 300 грн.

— Несвоєчасна подача Звіту про КІК – штраф у розмірі 1 ПМ за кожний календарний день неподання, але не більше 50 ПМ – штраф 124 050 грн.

— Не відображення в Звіті про КІК інформації стосовно наявних КІК та/або не відображення інформації, передбаченої пп. «г» – «з» 392.5 ПКУ – 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, але не більше 1000 ПМ

4. Штрафи за неповідомлення про зміну долі участі в КІК, не відображення КІК в Звіті.

— Не повідомлення контролером протягом 60 календарних днів інформації про зміну долі участі в КІК або здійснення фактичного контролю над КІК, створення утворень без статусу юридичної особи штраф 744 300 грн, Неподання (не в повному обсязі) документації з ТЦУ штраф до 2 481 000 грн.

— Коли будуть застосовуватись штрафні санкції та пеня під час визначення та обчислення прибутку КІК?

Блок №3. Мінімізація КІК-ризиків

1. З яких джерел і яким шляхом контролюючі особи можуть отримати інформацію по ваших закордонних активах і КІКах?

— (Слідчі дії, бази даних та витік даних, державні реєстри, запити податкової та обмін податковою інформацією, автоматичний обмін податковою інформацією (CRS), обмін покраїнною звітністю по ТЦУ). Чи реальне отримання інформації по офшорам?

— Використання закордонних рахунків і КІК-ризики. Як працює процедура автоматичного обміну банками фінансовою інформацією для податкових цілей (CRS) і чому важливий резидентський статус. Обсяг інформації, що надається в рамках CRS.

— Перші результати автоматичного обміну CRS. Перспективи приєднання України до автоматичного обміну банківською інформацією.

— Дедлайни 2023 року – що можна зробити в 2023 м для мінімізації КІК-ризиків?

— Можливі наслідки CRS та CFC (КІК).

2. Закон щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).

а. Коли Україна приєднується до автоматичного обміну банківською інформацією за стандартом CRS та як він буде відбуватись?

— Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;

— CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.

— Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;

— План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією). CRS плани Мінфіну на 2023 р. (міжвідомча угода, підзаконні НПА)

б. Пропоновані зміни в ПКУ:

— вимога для фінансових агентів застосовувати правила CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (фінансових рахунків;

— вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог CRS (щонайменше 5 років);

— перехідні правила для застосування CRS;

— диференційована система фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;

— введення Податкового кодексу України визначення терміна «партнерство»;

— уточнення правила надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб’єктами для виконання зобов’язань ДПС відповідно до міжнародних конвенцій;

— зобов’язання резидентів України, які на договірних умовах надають послуги щодо управління та адміністрування іноземними трастами, інформувати органи ДПС про укладення відповідних договорів, зберігати на території України та надавати на запит ДПС документи про структуру власності, КБВ, первинні документи та окрему фінансову звітність щодо діяльності іноземних трастів;

— введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що створює постійне представництво, зобов’язання розкривати ДПС інформацію про структуру власності та КБВ.

в. Незадоволення ОЕСР схемами резидентства (країни високого ризику, рекомендації для фінансових установ щодо перевірки клієнтів (резидентська адреса, перебування останні 90 днів, податкова декларація).

б. До чого може привести подання банку помилкової чи недостовірно інформації про резидентський статус банківського клієнта?

СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ (АУДИТ)!!!

Стрес-тестування (Аудит) ваших КІК-ризиків (пільгові умови для учасників семінару), базовий і поглиблений формат.

РЕЄСТРАЦІЯ ТА УМОВИ УЧАСТІ:

Моб: +38 (098) 696-61-05 [ Viber, Telegram ]

Олександр Шевченко, координатор заходу.

ВАРТІСТЬ УЧАСТІ:

Участь Онлайн (ZOOM) з можливістю поставити запитання в чаті: 3250 грн.

Участь в залі для конференції: 3350 грн

Адреса: Київ, вул. Михайлівська 1/3, Готель "Козацький", 1 поверх

У вартість включено: чат з доповідачем, відповіді на питання, презентації та матеріали, доступ до відеозапису, обід, кава та випічка, сертифікат.

ЗНИЖКИ:

2 учасники - 5%, 3 і більше учасників - 10%.

756
Переглядів
0
Коментарі

Залиште Ваш коментар:

Додати
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст