Коли недоїмка з ЄСВ та виконавче провадження є, але ні ФОПа, ні бажання платити – немає

28.07.2021 | Автор: Вектор
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
Коли недоїмка з ЄСВ та виконавче провадження є, але ні ФОПа, ні бажання платити – немає - 0_88735900_1627469882_6101383ad8a8f.jpg

Про наявність недоїмки з ЄСВ українці швидше дізнаються від своїх банків, коли в однієї спекотної літньої днини дізнаються про арешт свого банківського рахунку.

Потім з’ясовується, що колись ще за царювання попередників, були зареєстрованими фізичними особами-підприємцями, проте вирішили закритися, але чи то не всі документи реєстратору подали, чи то подали, але забули про податкову, чи взагалі, не дійшли до реєстратора, проте побували в податковій, написавши «якусь» заяву про «щось». Згодом, виявиться, що в нових реєстрах «горезвісний ФОП» відсутній, але реєстри пенсійного фонду та податкової «пам’ятають» все.

Наступним кроком податківці приймуть вимогу про недоїмку з ЄСВ, а в силу прямого припису ст. 17 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ст. 16 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, а тому недоїмка з ЄСВ буде існувати і 3…5…10… років

І. Про можливість відстрочення, розстрочення

Маючи арештовані рахунки, відкрите виконавче провадження та борг з ЄСВ, існує можливість отримати відстрочення (розстрочення), адже відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець вправі прийняти рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення, за наявності письмової заяви стягувача (ч. 2 ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Обставини, що будуть формальними підставами для відстрочення чи розстрочення (див. ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження») є такі, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

ІІ. Але тут постає питання, що відбувається з арештованими рахунками?

Згідно з п. 18 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 за № 512/5 зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

Отож наявність відстрочення не є автоматичною підставою для зняття арешту.

ІІІ. Зняття арешту – реальність?

Положеннями ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачені випадки, коли арешт з рахунків знімається.

По-перше, знаходимо те, що отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Доволі тривалий час вважалося, що зарплаті рахунки є такими рахунками зі спеціальним статусом (для прикладу, Постанова ВС від 17 січня 2020 р. у справі №340/1018/19), проте Верховним Судом такий підхід був змінений (Постанова ВС 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц), проте, знаходимо й підказку в цьому неоднозначному рішенні - арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.

ІV. Роботодавець = державний виконавець

Згідно зі ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», аналогічні положення містяться і в ст. 128 Кодексу законів про працю України із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

(1) у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

(2) за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків

Таким чином, державний виконавець може або зняти арешт із зарплатного рахунку та направити роботодавцю постанову про стягнення для виконання, і вже сам роботодавець здійснюватиме виконання, проте з урахуванням обмежень у відрахуванням із заробітної плати.

Отож є вірогідність зняття арешту з карткового рахунку, якщо виконавцю надати довідку з банку та з роботи, що цей рахунок зарплатний

По-друге, виконавець вправі зняти арешт, якщо кошти щодо погашення недоїмки або надійдуть на рахунок виконавчої служби, або ж буде надано підтвердження про наявність достатності коштів на рахунку для погашення недоїмки (останній варіант більше на розсуд виконавця, оскільки ця норма загалом стосується саме питань зняття арешту з усього майна при наявності достатнього майна для достатніх для виконання рішення про забезпечення позову).

V. Паралельно має відбуватися і процедура оскарження вимоги, якщо є підстави для бажання повернути ЄСВ

Одночасно слід ініціювати процедуру оскарження вимоги про недоїмку з ЄСВ, або в досудовому порядку, або ж в судовому порядку (ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Наостанок, згідно з ст. 26 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України

VI. Висновки

Отож зняття арешту може відбутися якщо:

1. є підстави для відстрочення (розстрочення) виконання на певний період, і на цей період надав фінансові гарантії достатності сплати коштів (наявність на арештованому рахунку коштів, перерахування коштів на рахунок виконавчої служби),

2. або рахунок є зарплатним і державний виконавець погоджується (бо формально може і не погодитися) з тим, що рахунок має спеціальний статус та не підлягає арешту, в такому випадку, виконавець направляє постанову про виконання до роботодавця боржника, який уже сам контролює та стягує кошти із зарплати по 20%.

Викладена вище позиція не є правовою консультацією. Пам’ятайте: самодіяльність може зашкодити Вашому бізнесу!

Автор статті: Євген Власов

Адвокатське бюро "Власова "Вектор"

3282
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
ЕСПЧ
1