Головна Блог ... Аналітична стаття Статті Кого не мають права турбувати кредитори під час воєнного стану Кого не мають права турбувати кредитори під час во...

Кого не мають права турбувати кредитори під час воєнного стану

Відключити рекламу
 - 6da47bd7e2cbad0ed85360dc4f1a0d68.jpg

Через повномасштабну війну багато українців втратили роботу та перебувають у скрутному фінансовому становищі. А отже, навіть не дивно, що в умовах сьогодення більшість людей не думають, як платити кредити, а всі їхні думки пов’язані з тим, як врятувати своє життя та життя своїх близьких. Незважаючи на те, що на значній території країни тривають активні бойові дії, зобов’язання за кредитами не припинились і в будь-якому разі кредитні кошти доведеться повертати.

Задля підтримання громадян та для уникнення чергової банківської кризи держава прийняла декілька важливих законів, які допоможуть врегулювати окреслену ситуацію.

Насамперед слід зазначити, що 17.03.2022 набув чинності Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі – Закон), який вносить зміни до правил роботи банків та небанківських фінансових установ, що надають послуги з кредитування.

Вказаним Законом встановлено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не нестиме відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом. Крім того, у разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки, штрафу, пені та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання споживачем зобов’язань за таким договором.

Окрім цього, Закон забороняє у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

Також Законом визначено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов’язань за договором – підлягають списанню.

Важливо зазначити, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами, тому нарахування відсотків є правомірним з боку кредитора.

Як бачимо, вказаний Закон звільняє позичальників лише від сплати штрафів та інших платежів, що нараховані за прострочення виконання зобов’язань за кредитним договором, проте не звільняє від сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами. Вказані зміни насамперед покликані полегшити життя пересічних українців під час війни та у період післявоєнного відновлення.

Окрім цього, на особливу увагу заслуговує Закон України № 2459-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні» (далі – новий Закон), який набрав чинності 19.08.2022. Вказаний Закон визначає особливості врегулювання простроченої заборгованості споживачів-військовослужбовців та їхніх родичів на період дії воєнного стану.

Передусім новим Законом встановлено тимчасову заборону на врегулювання простроченої заборгованості для захищених категорій осіб та їхніх близьких осіб на час дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення.

Відповідно до нового Закону у період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування під час врегулювання простроченої заборгованості кредитодавцям, новим кредиторам, колекторським компаніям, фізичним та юридичним особам, залученим на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторськими компаніями до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, заборонено взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим Законом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

Як бачимо з чинного Закону, до категорії захищених осіб віднесено:

а) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;

б) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;

в) членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи зникли безвісти;

г) осіб, які перебувають у полоні, осіб, з якими втрачено зв’язок, осіб, зниклих безвісти.

Для того, щоб кредитодавець відніс позичальника до категорії захищених осіб і не надсилав під час дії воєнного стану та впродовж 90 днів із дня його припинення або скасування в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, позичальнику необхідно лише повідомити свого кредитодавця про належність до категорії захищених осіб та надати копії відповідних підтверджуючих документів.

Слід зазначити, що новим Законом визначено, які саме документи підтверджують належність особи до категорії захищених осіб. Тож підтверджуючими документами про належність споживача до захищеної категорії є:

  • для військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення – підписана командиром (начальником, керівником) – скріплена гербовою печаткою довідка за формою, передбаченою у додатку № 2 до Закону (допускається складання довідки рукописним способом);
  • для військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, – посвідчення інваліда війни;
  • для членів сімей військовослужбовців, які загинули чи померли, – посвідчення члена сім’ї загиблого;
  • для осіб, які перебувають у полоні, осіб, з якими втрачено зв’язок, осіб, зниклих безвісти, для членів сімей військовослужбовців, які зникли безвісти, – інформація, надана державним підприємством, яке виконує функції Національного інформаційного бюро, про те, що особа утримується в полоні або перебуває у заручниках держави-агресора, або включена до реєстру як така, з якою втрачено зв’язок, або зникла безвісти.

Повідомлення про належність до категорії захищених осіб може бути направлено за допомогою будь-якого засобу комунікації на реквізити кредитодавця, розміщені на належному йому вебсайті. Ми б радили повідомити кредитодавця не тільки засобами електронного зв’язку, а й звичайним листом.

Для того, щоб процес комунікації між кредитодавцем та позичальником був максимально простим та швидким, новий Закон зобов’язав кредитодавців розмістити на головній сторінці свого вебсайту адресу електронної пошти, місцезнаходження та номер телефону (гарячої лінії, контакт-центру), за якими приймаються повідомлення споживачів та інших осіб про належність до захищеної категорії.

Після отримання повідомлення з підтверджуючими документами не пізніше наступного робочого дня кредитодавець повідомляє про це колекторську компанію, фізичних та юридичних осіб, залучених на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

У свою чергу кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії зі споживачем, припиняють взаємодію з захищеною особою невідкладно після отримання ними такого повідомлення.

Сподіваємося, що банки, фінансові установи, колекторські компанії належним чином дотримуватимуться вимог, встановлених новим Законом, та стануть надійною підтримкою для наших захисників.

Автор статті: Інна Мирошніченко, адвокат, Максим Боярчуков та Партнери

  • 4668

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 4668

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні аналітичні статті

    Дивитись усі статті
    Дивитись усі статті
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст