Китай знайшов спосіб удвічі скоротити шлях до Європи: маршрут пройде через Арктику

Китайська судноплавна компанія Sea Legend, яка спеціалізується на ринках Туреччини та Північної Африки, запустить цього тижня перший регулярний контейнерний рейс через Арктику, повідомляє Financial Times.

Маршрут проходитиме між китайським містом Нінбо та британським портом Феліксстоу, вздовж північного узбережжя Росії. Sea Legend назвала це "Крижаним шовковим шляхом" (Ice Silk Road), відсилаючи до Шовкового шляху – торговельного маршруту, який свого часу поєднував Китай і Європу.

Залежно від умов в Арктиці, тривалість рейсу між цими двома портами скоротиться приблизно вдвічі порівняно зі звичайними 40 днями. Улітку морський лід відступає достатньо далеко на північ. Таким чином, для доставки вантажу не потрібні криголами.

Судноплавні компанії дедалі більше цікавляться цим маршрутом як способом уникати вузьких морських проходів, зокрема протоки Баб-ель-Мандеб.

"Спостерігається збільшення судноплавного трафіку в Арктиці та на Північному морському шляху", – зазначив глобальний керівник напрямку консалтингу з морських ризиків страхової компанії Allianz Рахул Кханна.

За його словами, судна та судновласники тепер розглядають цей маршрут як можливість, яка дозволяє "заощадити багато часу та коштів" та "обійти всі небезпечні геополітичні місця та зони конфліктів".

Північний морський шлях поділений на 28 ділянок. Для кожної з них адміністрація Північного морського шляху, що перебуває під контролем "Росатома", встановлює окремі правила залежно від льодової обстановки. Російська державна компанія видає дозволи на проходження суден цим маршрутом.

Попри те, що у 2018 році компанія Maersk відправила перше контейнерне судно арктичним маршрутом між Владивостоком і Санкт-Петербургом, данський перевізник та багато інших європейських компаній пообіцяли не використовувати цей шлях через побоювання завдати шкоди вразливій арктичній екосистемі.

Серед інших причин, через які європейські компанії уникають цього маршруту – відносини з РФ. Окрім цього, Арктика створює серйозні виклики для моряків, яким потрібен досвід навігації серед льодових полів. Це часто відбувається без використання GPS, який на таких північних широтах може давати збої.

"Існує висока ймовірність, що судна можуть застрягнути, якщо поблизу немає криголамів", – говорить Кханна.

За його словами, якщо в Арктиці станеться аварія, то можливості щодо проведення рятувальних операцій, надання допомоги, буксирування чи гасіння пожеж будуть обмеженими.

"Ліквідувати наслідки надзвичайної ситуації або аварії в Арктиці значно складніше", – додав експерт.

Аналіз Allianz свідчить, що за останні 10 років у межах Арктичного кола було зафіксовано понад 500 інцидентів із суднами. Майже половина з них була пов’язана з пошкодженням або відмовою обладнання.

Арктика має значні запаси викопного палива – за деякими оцінками, на регіон припадає близько 22% світових нерозвіданих ресурсів. Саме тому Москва протягом останніх років активно посилює свою присутність у цьому стратегічно важливому регіоні, розвиваючи як військову інфраструктуру, так і можливості для видобутку ресурсів.

Водночас Росія скорочує кількість засобів протиповітряної оборони в Арктиці, залишаючи ключові військові об’єкти на крайній півночі без належного захисту. Це пов’язано зі спробами Москви посилити оборону інших районів країни на тлі українських атак.